Постанова № 30040215, 06.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2012 р. справа № 2а-10786/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадської В.М.

представників сторін:

позивача : - Тогоєва О.М., дов. від 19.03.12 р.

відповідача: - Решетнік О.Ю., дов. від 19.03.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 р. у справі № 2а-10786/09/0470

за позовом Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська"

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська" (далі -КП «ВО ЖКГ ВАТ м.Вільногірська», Підприємство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо скасування податкового повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі -Верхньодніпровська ОДПІ) 04 серпня 2009 р. № 0002832300/0 про визначення податкового зобов'язання по платі за землю на суму 62792,66 грн., у тому числі за основним платежем 41 861,77 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 20930,89 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 р. у справі № 2а-10786/09/0470 (суддя Павловський Д. П.) в задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції мотивовано правомірністю оскаржуваного рішення в зв'язку з тим, що при передачі будівель та споруд позивачу, останній набув право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться будівлі та споруди.

Не погодившись з постановою суду, КП "ВО ЖКГ м.Вільногірська" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 р. у справі № 2а-10786/09/0470, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував того, що позивач ні фактично, ні юридично не є землекористувачем землі жилого фонду міста. Інформація відділу земельних ресурсів не є належними даними державного земельного кадастру. Позивач не отримував документа, що посвідчує його право власності земельною ділянкою із належною державною реєстрацією цього факту.

Верхньодніпровська ОДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що за роз'ясненнями Вищого Арбітражного суду України від 07.02.2000 р. №01-8/48 відсутність оформлених документів на земельну ділянку не звільняє власників та землекористувачів від сплати земельного податку.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін підтримали пояснення та заперечення щодо обґрунтування власної позиції, представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити та постанову суду скасувати, представник податкового органу зазначав в судовому засіданні про безпідставність вимог апеляційної скарги.

Відповідно до матеріалів даної справи підтверджується наступне:

Верхньодніпровською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку КП "ВО ЖКГ м.Вільногірська" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої 27.07.2009 р. складено акт № 238/230-20240048 (а. с.4-38).

Даною перевіркою встановлено порушення Підприємством ст.2, ст.14, 15 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого занижено податок на землю за 4 квартал 2006 року, 2007 рік, 2008 рік, за 1 квартал 2009 рік на загальну суму 41 861 грн.

04.08.2009 р. на підставі акту перевірки Верхньодніпровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002832300/0, яким Підприємству донараховано суму податку на землю у розмірі 62 792,66 грн., у тому числі за основним платежем - 41 861,77 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 20930,89 грн. (а. с.45).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська»підлягає задоволенню з таких підстав:

Як зазначено в акті перевірки, КП "ВО ЖКГ м.Вільногірська" є землекористувачем та платником земельного податку за земельним ділянками, переданими у складі житлового фонду міста КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська»відповідно до рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 250 від 19.06.96 р. «Про передачу в комунальну власність міської Ради житлового фонду, матеріально-технічної бази ЖКУ ВДГМК, ЖЕВ заводу «ЕКМа», ЖКК ВАТ «Дніпрометалургбуд», клубу «Будівельник»та технічну базу УМБ-7 ВАТ «Дніпробудмеханізація».

Позивач обґрунтовує свою позицію тим, що Підприємство не є користувачем земельної ділянки, яка знаходиться під житловим фондом, мотивуючи це тим, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на право постійного користування вказаними земельними ділянками, тобто вістуні дані земельного кадастру, на підставі яких може бути розрахована плата за землю.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. №2535-XII (далі -Закон № 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ст.13 Закону № 2535 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону № 2535 власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Зі Статуту КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська»вбачається, що засновником та власником майна, наданого в управління Підприємства являється Вільногірська міська рада (а. с.50-53), тобто орган місцевого самоврядування.

Судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду при розгляді даної справи зазначає, що відповідач вказуючи в акті перевірки підстави донарахування позивачеві податку на землю, не врахував як статус підприємства -позивача, яке є комунальним підприємством, так і підстави та час виникнення зобов'язань щодо землекористування, яке виникає у відповідності до рішень власника , як зазначено в акті перевірки. З урахуванням встановленої законом процедури набуття права власності або користування земельної ділянки , заявник апеляційної скарги обґрунтовано зазначає про необхідність отримання відповідного правовстановлюючого документу, час видачі якого співпадає з обов'язком сплачувати земельний податок. Зазначене кореспондується зі ст. 125 Земельного Кодексу України, відповідно до якої право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Підставами для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем донарахування проведено з посиланням на рішення № 250 виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 19.06.96 року про передачу в комунальну власність визначеного переліку житлового фонду та матеріально -технічної бази. Однак, передача і реєстрація прав на нерухомі об'єкти та землю мають неоднакову процедуру реєстрації прав на них. Відповідачем в процесі розгляду справи на виконання вимог ст. 71 ч.2 КАС України, інших правових підстав для донарахування податку на землю, крім рішення виконкому № 250, не зазначено.

Також слід зазначити, що у статті 12 Закону № 2535 наведений перелік пільг щодо плати за землю.

Так, п.3 ч.1 вказаної статті від земельного податку звільняються зокрема: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, громадські організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, винесення податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 62 792,66 грн., колегія суддів вважає неправомірним.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовної заяви та апеляційної скарги КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська»і скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 р. у даній справі.

Крім того, колегія судів вважає за доцільне допустити заміну відповідача - Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію правонаступником - Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби, відповідно до ст.55 КАС України та згідно наданих останнім документів, підтверджуючих правонаступництво (витягу з ЄДРПОУ, витягу з Постанови КМУ № 981 від 21.09.2011 р., наказу ДПС України № 331 від 23.04.2012 р.).

Керуючись ст.55, ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська »на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 р. у справі № 2а-10786/09/0470 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 р. у справі № 2а-10786/09/0470 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2009 р. № 0002832300/0 про визначення податкового зобов'язання по платі за землю на суму 62 792,66 грн., у тому числі за основним платежем 41 861,77 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 20930,89 грн.

Стягнути судові витрати з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська ».

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко