Ухвала суду № 30040180, 06.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2012 р. справа № 2а-2334/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадській В.М.

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 р. у справі № 2а-2334/10/1170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгул-опт-Сервіс"

до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інгул-опт-Сервіс" (далі - ТОВ "Інгул-опт-Сервіс", Товариство) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді (яку замінено в процесі судового розгляду правонаступником - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі - Кіровоградська ОДПІ) № 0001092320 від 15.03.2010 р. про застування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57 773,08 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 р. у справі № 2а-2334/10/1170 (суддя Черниш О. А.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 24.02.2010 р. не може розцінюватися як належний доказ на підтвердження вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, що покладена в основу розрахунку розміру фінансових санкцій, застосованих до позивача за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Окрім того, при прийнятті рішення 15.03.2010 р. порушено право позивача на надання пояснень стосовно порушень, виявлених перевіркою.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративною суду від 01 лютого 2011 р. у справі № 2а-2334/10/1170, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не звернув уваги на норми законодавства, які надають податковому органу право на проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності.

ТОВ "Інгул-опт-Сервіс" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи оскаржену постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною. При цьому зазначає, що відповідач не зазначив в апеляційній скарзі у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів, які норми матеріального чи процесуального права порушив суд першої інстанції. Також в апеляційній скарзі наведено обґрунтування правомірності проведеної перевірки, що не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки суд визнав правомірними дії відповідача щодо проведення перевірки. Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін, належним чином повідомленні про розгляд справи. Від позивача в справу направлено заперечення на апеляційну скаргу відповідно до яких, останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги. Враховуючи відсутність представників сторін, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання, не здійснювалась.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на підставі плану перевірок на лютий 2010 року (а.с.69-71), направлення № 0128 від 16.02.2010 р. (а. с.68), фахівцями відповідача проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в ТОВ "Інгул-опт-Сервіс" - структурного підрозділу кіоску "Тютюнок", розташованого по вул.Попова, 20 у м.Кіровограді, за результатами якої складено акт від 04.03.2010 р. № 0090/11/28/23/23683378 (а. с.7, 8).

Даною перевіркою встановлено порушення Товариством п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: реалізація товарних запасів, що необліковані та неоприбутковані у встановленому законодавством порядку, на загальну суму, яка згідно відомості становить 28886,54 грн.

Такий висновок податківців мотивований відсутністю у кіоску будь-яких первинних документів, що підтверджують надходження товару, який знаходиться в реалізації.

На підставі вказаного акта перевірки, ДПІ у м.Кіровограді прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001092320 від 15.03.2010 р., яким до Товариства застосовано штрафні санкції на загальну суму 57 773,08 грн. на підставі ст.20 вищезазначеного Закону (а. с.9).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Кіровоградської ОДПІ, виходячи з наступного:

Згідно приписів ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, скаржник наводить в апеляційній скарзі доводи, які свідчать про дотримання податковим органом порядку проведення перевірки Товариства, що і було встановлено судом першої інстанції в оскарженій постанові і проти чого не заперечував позивач під час судового провадження.

Дійсно, матеріали справи свідчать про правомірність висновку суду першої інстанції щодо проведення відповідачем перевірки у відповідності до ст.ст. 15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та у порядку, передбаченому ст.ст.11-1 та 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", які не вимагають для здійснення даного виду перевірок надіслання суб'єкту господарювання повідомлення про її проведення за 10 днів до її початку.

Що стосується суті виявленого порушення, то скаржник не наводить жодних доводів на спростування висновків суду першої інстанції про неправомірність застосування ДПІ у м.Кіровограді штрафних санкцій до Товариства за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не заперечуючи проти даних висновків суду, скаржник тим самим погоджується з постановою суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, також дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.95 р. (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 265) до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265 визначено, що облік товарних запасів фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З приписів ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.99 р. (далі - Закон № 996) вбачається, що активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення.

узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р., зареєстроване в Міністерстві України 02.11.99 р. за № 751/4044 визначає в пункті 4, що запаси - активи, які, зокрема, утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. В п.8 Положення зазначено, що придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

За твердженням позивача на момент перевірки всі товари, які знаходились в кіоску, були оприбутковані в бухгалтерії на підставі первинних документів, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення товару, які підтверджують його надходження на господарську одиницю упродовж 05.08.2009 р. - 14.09.2009 р. (а. с.83-118).

Згідно пояснювальної записки продавця Товариства від 24.02.2010 р. у господарській одиниці на час перевірки були наявні накладні на отримання товару з 18.09.2009р. по 15.02.2010 р. Документи, що засвідчують надходження товару з 13.08.2009 р. по 18.09.2009 р., на господарській одиниці відсутні, тому що вони знаходяться в офісі у бухгалтерії (а. с.50).

Також за наданими директором Товариства податківцям письмових пояснень товарно-матеріальний звіт, накладні на товар та контрольні стрічки знаходяться в бухгалтерії (а. с.26).

Крім того, частиною 5 статті 8 Закону № 996 передбачено, що підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Тобто структурний підрозділ підприємства зобов'язаний вести бухгалтерський облік лише у випадку виділення його на окремий баланс.

Кіоск «Тютюнок» де проводилась перевірка, позивачем не виділено на окремий баланс. Зазначена обставина відповідачем не заперечується.

Відсутність в торгівельному підрозділі позивача (кіоску) окремих накладних на товар пояснюється тим, що вони зберігались у бухгалтерії товариства, і свідчить про те, облік товарних запасів ведеться позивачем і не суперечить стандартам бухгалтерського обліку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність на момент проведення перевірки окремих документів первинного обліку у кіоску (на місці реалізації товару) не можна кваліфікувати за статтею 20 Закону № 265, оскільки відповідальність цією нормою передбачена саме за реалізацію (здійснений продаж) товару, який не облікований у встановленому порядку, а не за наявність таких товарів за місцем реалізації чи відсутність на місці перевірки документів обліку.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не наведено доводів щодо правомірності вчинених нарахувань, та не наведено в апеляційній скарзі доказів, які б давали можливість погодитись з вимогами апеляційної скарги. З урахуванням того, що висновки суду першої інстанції заявником апеляційної скарги не спростовані, підстав для її задоволення, не вбачається.

Згідно положень КАС України суд повинен вживати заходів для забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, що і було вчинено судом першої інстанції під час прийняття спірної постанови.

Отже, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст.20 Закону № 265, тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо скасування рішення ДПІ у м.Кіровограді про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001092320 від 15.03.2010 р. на суму 57 773,08 грн.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 р. у справі № 2а-2334/10/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 р. у справі № 2а-2334/10/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко