Ухвала суду № 30040065, 06.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2012 р. справа № 13/362/08-АП Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадської В.М.

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - Міщенко О.В., дов. від 19.03.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2010 р. у справі № 13/362/08-АП

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Базіс"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство "Базіс" (далі -ПНВП "Базіс", Підприємство) звернулось з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі -ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя) № 0006072307/0/2851/2307 від 28.02.2008 р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2010 р. у справі № 13/362/08-АП (суддя Серкіз В. Г.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано відсутністю відповідальності позивача за несплату податку контрагентом, тим, що станом на момент укладання угоди та її виконання контрагент позивача не був виключений з ЄДРПОУ, відсутності доказів на підтвердження умислу позивача на ухилення від оподаткування, чинністю укладеної позивачем з контрагентом угоди.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2010 р. у справі № 13/362/08-АП, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не звернув уваги на норми ПК України, протиправність дій контрагента позивача, несплатою податків контрагентом позивача.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення , просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

З урахуванням матеріалів справи, судова колегія зазначає, що обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя виїзної позапланової перевірки ПНВП «Базіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест»за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р. (акт перевірки від 15.02.2008 р. № 353/23-07/30294039, а. с.7-14), встановлене під час цієї перевірки порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зміст цього порушення та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення № 0006072307/0/2851/2307 від 28.02.2008 р. (а. с.15) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання щодо обґрунтованості висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу валових витрат Підприємства витрат за договором № 46 від 01.04.2007 р., укладеного з контрагентом - ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест», стосовно якого є судове рішення про скасування державної реєстрації, припинення юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника податкового органу , колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, виходячи з наступного:

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2007 р. між позивачем (Покупець) та ТОВ "Компанія "Промтехконтинентальінвест" (Продавець) укладено договір № 46, за умовами якого останній зобов'язався продати, а Покупець оплатити товар (шайби, гідромотор, гідромотор тощо) на суму 1 371 040,50 грн. (а. с.21, 22).

Виконання сторонами вищевказаного договору підтверджується матеріалами справи: видатковою накладною № 05/04 від 05.04.2007 р. на суму 1 371 040,50 грн. (а. с.26), податковою накладною № 05/4 від 05.04.2007 р. (а. с.25), копією платіжного доручення щодо оплати вартості придбаного товару № 3 від 25.06.2007 р. на суму 738 750 грн. (а. с.27) та видатковою накладною № 12 від 02.10.2007 р. на поставку позивачем контрагенту насіння соняшника на суму 632295,12 грн. в рахунок залишку оплати за поставлений товар за договором № 46 від 01.04.2007 р. (а. с.28, 29).

Висновок податкового органу про порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 мотивовано наявністю рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.08.2007 р. по справі № 2-а-235/07, яке набрало законної сили 14.08.2007 р. та яким визнано недійсними установчі документи ТОВ "Компанія "Промтехконтинентальінвест" з моменту їх державної реєстрації, а саме: з 17.04.2006 р., припинено юридичну особу ТОВ "Компанія "Промтехконтинентальінвест", визнано недійсним свідоцтво № 04221653 про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане ТОВ "Компанія "Промтехконтинентальінвест", з моменту його видачі, а саме: з 23.05.2006 р. (а. с.45, 46).

Проаналізувавши норми Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказаний вище правочин.

Згідно з пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ на момент проведення господарської операції з придбання товару, також суду не надані.

Отже, доказів порушень відображення вищевказаної господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять. Також податковим органом не надано суду доказів недійсності угод, використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях.

Посилання скаржника на те, що договірні відносини між позивачем та ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест»продовжувались вже після прийняття рішення судом, зокрема, відвантаження соняшника позивачем на суму 632 295,12 грн. здійснювалось не існуючому підприємству, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідно до положень ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV юридична особа є такою, що припиняється, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Доказів внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест»відповідачем суду не надано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Закон № 334 не ставить право платника податку на включення до валових витрат витрат по виконанню відповідних, не визнаних у встановленому порядку недійсними угод у залежність від дій чи бездіяльності контрагента позивача, а також не пов'язує це право з фактичною сплатою контрагентом податку на прибуток до бюджету. Тим більш, що статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Доводи скаржника на обов'язковість рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.08.2007 р. по справі № 2-а-235/07 для суду першої інстанції з посиланням на ст.14 ЦПК України, згідно положень якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, колегією суддів відхиляються, оскільки суд не є органом виконавчої влади, який виконує судові рішення, а є складовою окремої гілки влади - судової влади.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованим нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток, тому позовні вимоги про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення №0006072307/0/2851/2307 від 28.02.2008 р., яким Підприємству донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 371 323,07 грн., у тому числі: 285633,13 грн. - за основним платежем, 85689,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, задоволені судом першої інстанції ,за висновком судової колегії , правомірно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2010 р. у справі № 13/362/08-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2010 р. у справі №13/362/08-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко