Рішення № 30039742, 22.02.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

2027/13949/12

№/п 2/643/393/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2013 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря - Скуратівській І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2, Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, діюча в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги звернулася до суду з зазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі ПрАТ СК «ПЗУ Україна»), ОСОБА_2, Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі НАСК «Оранта»), ОСОБА_3, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів: ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяних збитків 35 535грн. 38 коп., пеню - подвійну ставку НБУ за кожен день прострочки виплати страхового відшкодування починаючи з 15.08.2012 року по день ухвалення судом рішення у справі, тобто за 192 дня у розмірі 2803грн.89коп., а всього 38178грн.25коп. та стягнути з відповідачів судовий збір в сумі 408грн.42коп. та 109грн.40коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 02.05.2012 року на об'їзній автодорозі м.Новомосковськ автодороги «Харків-Семферополь» з боку м.Дніпропетровськ в напрямку м.Харкова рухався автомобіль «Тайота-Корола» номерний знак НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_2, який не врахував дорожню обстановку, своєчасно не прийняв мір для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, не витримав безпечну дистанцію та безпечний інтервал, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Шевроле-Епіка», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «БМВ-320», номерний знак НОМЕР_3, рухаючись на автодорозі Харків-Сімфірополь 15км+999м не обрав безпечну швидкість, своєчасно не прийняв мір для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Тойота-Корола» номерний знак НОМЕР_6. В результаті ДТП автомобіль «Шевроле-Епіка» номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 заподіяна матеріальна шкода. 05.05.2012 року Новомосковським МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка не оскаржена. Відносно водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено адміністративні протоколи та направлені до Московського районного суду м. Харкова. Постановою Московського районного суду (справа №2027/9351/12) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. І24 КУпАП, постанова набрала законної чинності, не оскаржена. Про проведення дослідження про встановлення матеріального збитку, завданого йому, як власникові автомобіля та про страховий випадок ОСОБА_1 звернувся до страхових компаній: ПрАТ СК «ПЗУ Україна» поліс №АА/5468013 страхувальник ОСОБА_2 та НАСК «Оранта» поліс №АВ/5672119 страхувальник ОСОБА_3 Позивачу 15.08.2012року було відмовлено у виплаті страхового відшкодування НАСК «Оранта» у зв'язку з виною лише водія ОСОБА_2, ПрАТ СК «ПЗУ Україна», 09.07.2012року також відмовлено позивачу у виплаті у зв'язку з тим, що винними у ДТП визнано і ОСОБА_2 і ОСОБА_3, тобто є обоюдна вина двох учасників пригоди, а відповідний ступінь вини кожного учасника ДТП не визначена. Рішення про виплату буде переглянуто страховою компанією в разі визначення ступені вини кожного з учасників ДТП. Страховими компаніями проведено огляд транспортного засобу та товарознавче дослідження по визначенню матеріального збитку. Позивачу повідомлено, що вартість відновлювального ремонту складає - 35 535грн.38 коп. Відмову страхових компаній у виплаті страхового відшкодування вважає необґрунтованою. Тому позивач вважає що, страхові компанії мають виплатити йому пеню - подвійну ставку НБУ за весь час прострочення (з 15.08.2012 року по день ухвалення судом рішення у справі). Кількість днів прострочення з 15. 08. 2012 року станом на 22.02.2013року становить 192дня. Розмір облікової ставки НБУ у 2012 році згідно з Постановою Правління НБУ №102 від 21.03.2012року по сьогоднішній день становить 7,5 річних, тому подвійна ставка НБУ у цей період встановлена 15 річних. Сума пені становить: 35535,38 х 15/365 х 192=2803грн.89коп. Тому загальна суму збитків, яку мають сплатити страхові компанії становить - 38 339грн.27коп. (35535,38+2803,89 =38 339,27).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали з викладених в позовній заяві підстав з урахуванням уточнень розрахунку та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 проти позовних вимог позивача не заперечував.

Представник відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» - Антонюк А.О. в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи відповідач повідомлявся належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, а також заперечення на позов, в яких зазначив, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, а позивачем жодних доказів на підтвердження ступеню вини не надано.

Представник відповідача НАСК «Оранта» - Пащенко І.О. в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи відповідач повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, проти позовних вимог позивача заперечують, посилаючись на лист НАСК «Оранта» від 15.08.2012року, який обґрунтовує їх позицію і відповідно до якого ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, оглянувши матеріали адміністративної справи №2027/9351/12, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

02 травня 2012року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шевроле-Епіка», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_1, автомобіля «Тайота-Корола», державний номерний знак НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілю «БМВ-320, державний номерний знакНОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 14.06.2012року, встановлено, що 02.05.2012року о 17.35год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота-Корола», номерний знак НОМЕР_6, рухаючись по автодорозі Харків-Сімферополь 15 км+999м не обрав безпечну швидкість, не урахував дорожню обстановку, своєчасно не прийняв мір для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Шевроле-Епіка», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 Водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «БМВ-320», номерний знак НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Харків-Сімферополь 15 км+999м не обрав безпечну швидкість, своєчасно не прийняв мір для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Тойота-Корола», номерний знак НОМЕР_6, винними у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 та ОСОБА_2, постанова набрала законної чинності, не оскаржена. (а. с. 16).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Із вище вказаного вбачається, що механічні пошкодження автомобілю «Шевроле-Епіка» яким керував ОСОБА_1 було спричинено безпосередньо автомобілем «Тайота-Корола», під керуванням водія ОСОБА_2, що підтверджується показаннями свідків та не оспорювалось представником відповідача ОСОБА_2, тому матеріальна відповідальність покладається на особу яка спричинила таку шкоду, а саме ОСОБА_2

Згідно полісу № АА/5468013 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 у період з 02.08.2011року до 01.08.2012 року, тобто у період, коли сталась дорожньо-транспортна пригода, була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за типом договору « 1». Франшиза за договором становить 500,00 грн.(а.с. 9).

Згідно полісу № АВ/5672119 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 у період з 03.02.2012року до 02.02.2013 року, тобто у період, коли сталась дорожньо-транспортна пригода, була застрахована у НАСК «Оранта». Франшиза за договором становить 510,00 грн.(а.с.8).

03.05.2012року позивач звернувся до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку (а.с.52-57).

09.07.2012року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» позивача було повідомлено, про те, що після надання ним документів в яких відповідно до п.3 ч.1 ст.1188ЦК України буде визначено розмір відшкодування у відповідній частці ПрАТ СК «ПЗУ Україна» продовжить розгляд заяви (а.с.11).

15.08.2012року позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування НАСК «Оранта» у зв'язку з виною лише водія ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як визначено у ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу №361/05/12 від 12 травня 2012року, вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля «Шевроле-Епіка» номерний знак НОМЕР_2, внаслідок пошкодження останнього при ДТП, становить 35535грн.38коп. (а.87-89).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони вартість матеріального збитку не оспорювали.

Судом встановлено, що позивачу не виплачено страхове відшкодування.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом.

Згідно п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виплату страхового відшкодування позивачеві не здійснило, натомість направили на адресу позивача лист, в якому зазначили, що не уповноважені визначати ступінь вини кожного з учасників ДТП, оскільки даними повноваженнями наділені тільки судові органи України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з врахуванням вимог п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із зменшенням на суму франшизи, а саме у розмірі 35035,38грн. (35535,38грн.-500грн.= 35035,38грн.).

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 2803грн.89коп. за період з 15.08.2012року по 22.02.2013року, тобто за 192дня.

Так, згідно п. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування 03.05.2012року, отже, відповідач зобов'язаний був не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніше 01.08.2012року.

Відповідно до п.36.3 ст.36 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної

шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Посилання відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України «за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення» безпідставне.

Розмір облікової ставки НБУ згідно з Постановою Правління НБУ №102 від 21.03.2012року по сьогоднішній день становить 7,5% річних, отже подвійна ставка НБУ у цей період встановлено 15% річних.

Таким чином, прострочення страховика ПрАТ СК «ПЗУ Україна» у виплаті страхового відшкодування складає 192 днів, а пеня яка підлягає стягненню - 2764грн.44коп. (невиплачене страхове відшкодування в розмірі 35035грн.38 коп. х подвійну облікову ставку Національного банку України 15% / 365 днів х 192 прострочених календарних днів).

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» судові витрати у справі в розмірі, пропорційному задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяних збитків 35 035грн. 38 коп. грн., пеню - подвійну ставку НБУ за кожен день прострочки виплати страхового відшкодування у розмірі 2764грн.44коп., а всього 37799грн.82коп. /тридцять сім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять/грн.82коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 378грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового засідання, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя: Т.М.Довготько