Постанова № 30039286, 14.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. Справа № 27/176

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Бондар С.В. (доповідач), Палія В.В.

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Укрсоцбанк"

за участю представників: від позивача: Дяченко І.В.

від відповідача: Карпов В.К.

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 27.12.2012 року

у справі № 27/176

за заявою Публічного акціонерного товариства

"Укрсоцбанк"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення

постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від

15.03.2011 року у справі № 190/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

20.07.2011 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у справі № 190/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості в розмірі 1602105,43грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року (справа № 27/176) заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено.

Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції послався на ст.ст. 122-9, 122-10, 122-11 ГПК України.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркона" звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

27.12.2012 року судом апеляційної інстанції прийнято постанову, відповідно до якої апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" було задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі № 27/176 скасовано. У задоволенні заяви позивача про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду від 15.03.2011 року у справі № 190/11 відмовлено.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно матеріалів третейської справи ухвала третейського суду від 01.03.2011 року про порушення провадження у справі надсилалась Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона", як відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: Івано -Франківська обл., м. Коломия, вул. Січових Стрільців, буд. 39/1. При цьому, згідно матеріалів третейської справи відповідач знаходиться за іншою адресою, а саме: Івано - Франківська обл., м. Коломия, бул. Лесі Українки, 32. Тобто відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи третейським судом, що позбавило останнього можливості взяти участь в третейському розгляді справи та надати відповідні заперечення і доводи з предмету спору.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що при розгляді заяви позивача судом першої інстанції не були враховані приписи ст. 122-10 ГПК України.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції позивач завернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року у даній справі та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркона" просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

У судовому засіданні 28.02.2013 року оголошувалась перерва до 14.03.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій між сторонами був укладений кредитний договір (з доповненнями до нього).

У відповідності до статті 6 кредитного договору визначено, що при недосягненні згоди шляхом переговорів, неврегульовані спірні питання передаються на розгляд Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків.

15.03.2011 року постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків (далі третейський суд) прийнято рішення у справі № 190/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 602 105, 43 грн. Позовні вимоги позивача задоволені повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року у справі №42/234, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2011 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 року у справі № 190/11 відмовлено, рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 року у справі № 190/11 залишено без змін.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню (ст. 55 Закону).

Як унормовано ст. 56 Закону, заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічний перелік підстав, за яких суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа наведений у ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд першої інстанції при постановленні ухвали від 06.02.2012 року про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду у справі № 190/11, правильно встановив та виходив із відсутності правових підстав, які перелічені у ст. 122-10 ГПК України, для відмови у задоволенні вказаної заяви.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції, помилково виходив із ототожнення понять "сторони" та "особи, які не брали участі у справі". Так, відповідно до ст. 122-1 ГПК України право на звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду мають сторони, треті особи та особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Тобто, чинне процесуальне законодавство розмежовує поняття "сторони" та "особи, які не брали участі у справі, якщо третейський суд вирішив питання про права та обов'язки таких осіб".

У розумінні вищенаведених норм матеріального та процесуального права особа, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та обов'язки - це особа, яка не є стороною третейської угоди та не є правонаступником сторони третейської угоди у розумінні ст. 13 Закону України "Про третейські суди".

Ухвала суду від 06.02.2012 року прийнята щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона", як відповідача, тобто сторони у справі, отже посилання на порушення судом першої інстанції при постановленні ухвали п. 9 ч. 1 ст. 122-10 ГПК України є безпідставним.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про третейські суди" обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними ними адресами.

У постійно діючому третейському суді порядок обміну документами та письмовими матеріалами визначається регламентом третейського суду.

Якщо сторони не дійшли згоди з цих питань або у разі невизначеності цих питань у регламенті третейського суду, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Згідно ст. 52 Регламенту постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом здійснюється у порядку, встановленому Регламентом.

Документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Направлена третейським судом кореспонденція Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона" на адресу: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 39/1, згідно повідомлень про вручення поштових відправлень була вручена адресату. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що докази на підтвердження обставин наявності домовленості між сторонами щодо встановлення іншого способу обміну документами та письмовими матеріалами між сторонами і третейським судом - відсутні.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу, що питання щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №190/11 третейським судом досліджувалось господарським судом під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 року у справі № 190/11. Посилання відповідача на дані обставини у межах розгляду даної заяви зводяться до переоцінки доказів, яким була надана відповідна правова оцінка у межах розгляду іншої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" щодо цієї ж третейської справи.

Таким чином, апеляційний господарський суд, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, помилково скасував законну і обґрунтовану ухвалу місцевого суду, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування прийнятої ним зі справи постанови.

Водночас, ухвала суду першої інстанції зі справи за відсутності передбачених законом підстав для її зміни або скасування має бути залишена в силі як така, що відповідає встановленим фактичним обставинам та прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої заборони на оскарження в апеляційному та касаційному порядку ухвали про видачу наказу на виконання рішення третейського суду, отже, перегляд наведеної ухвали як в апеляційному так і в касаційному порядку не суперечить закону та є складовою конституційного права особи на судовий захист.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 111-11 ГПК України у разі скасування чи зміни рішення у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року - скасуванню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 06.02.2012 року - залишенню в силі, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 540,00грн. та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1204,35грн. підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк". Проте, оскільки судом першої інстанції наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року не видавався, новий розподіл судових витрат, які були розподілені у постанові апеляційної інстанції, що підлягає скасуванню, судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року у справі № 27/176 скасувати.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2012 року у справі № 27/176 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" (Івано-Франківська область, м. Коломия, бульвар Л. Українки, 32-А, код ЄДРПОУ 30106223) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) 1204,35 грн. - судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

В.В. Палій