Ухвала суду № 30035859, 12.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р.справа № 2а/0470/5140/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

представників сторін:

позивача : - Блажко Р.П. дов. від 12.04.12р.; Максимов А.С. дов. від 21.03.12р.;

відповідача: - Сігалова М.Е. дов. від 30.03.12р.; Какалюк В.В. дов. від 06.07.12р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 р. у справі № 2а/0470/5140/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 р. у справі № 2а/0470/5140/11 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В 1" від 06.04.2011 р. № 0000060610, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, яким Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 54 521 344 грн., зобов'язано сплатити податок на додану вартість у розмірі 22 167 837 грн., а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 705 532 грн. у зв'язку з донарахуванням податкового зобов'язання. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В 4" від 06.04.2011 р. № 0000070610, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, яким Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 15 750 242 грн., а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 937 471 грн. за завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість.

Постанову суду мотивовано тим, що норми чинного на момент виникнення правовідносин законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідачем не надано суду доказів порушення Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 77 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 198-200 Податкового кодексу України.

Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі , згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 р. у справі № 2а/0470/5140/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував висновків акту перевірки. Вказує на безпідставне формування позивачем податкового кредиту.

Позивач надав в справу письмові заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить залишити без змін постанову суду першої інстанції посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області була проведена невиїзна позапланова перевірка Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2008 р. по 31.01.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 24.03.2011 р. № 41/08-06-125/1/24432974, в якому зроблено висновки про порушення позивачем п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами і доповненнями, п. 8 "Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 18.07.2005 р. № 770/11050, п. 5.6 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. № 702/10982. Згідно висновків акту перевірки, відповідачем зазначено про завищення Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" податкового кредиту на суму 62 271 226,82 грн. за період з 01.02.2008 р. по 31.01.2011 р.: завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 54 521 344 грн. за період березень 2008 р. -січень 2011 р.; завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість на 15 750 242 грн. за лютий 2008 р. на суму 8 000 359 грн. та січень 2011 р. на суму 7 749 883 грн.

На підставі акту від 24.03.2011 р. № 41/08-06-125/1/24432974 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області винесені повідомлення-рішення форми "В 1" від 06.04.2011 р. № 0000060610, повідомлення-рішення форми "В 4" від 06.04.2011 р. № 0000070610.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, зазначив, що перевірка позивача проведена відповідачем з порушенням вимог пп. 78.1.1. п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України. Вказав, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, не надано доказів порушення відповідачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 77 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 198-200 Податкового кодексу України, в той час як позивачем надано докази на підтвердження реальності угод з контрагентами, оформлення угод відповідно до чинного законодавства та належним чином.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, вважає за необхідне погодитись з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, як свідчать матеріали справи /т.1 а.с.18/, перевірку проведено на підставі пунктів ст.78 п.78.1 п.п.78.1.1, ст.79 п.79.2 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VІ та інших законодавчих актів.

Статтею 67 Конституції України передбачено, обов`язок кожної особи сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (надалі - Закон про ПДВ), який був чинний на момент виникнення перевіряємих правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 10.2 статті 10 Закону про ПДВ встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону про ПДВ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Зокрема, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

З набранням чинності Податковим кодексом України, порядок формування податкового кредиту та визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України визначається ст.ст. 198-200 Податкового кодексу України.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Слід зазначити, що норми чинного на момент виникнення правовідносин законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачали позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства. Більш того, щодо контрагентів позивача, акт перевірки, та доводи апеляційної скарги підтверджують що до більшості контрагентів податковим органом будь-яких вимог щодо порушення податкового законодавства взагалі не було пред'явлено, лише констатовано розбіжності в результаті автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області позивачу надано лист від 08.02.2011 р. № 2493/10/08-06-127/3, в якому містилась інформація про платників податків, які відповідно до системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань віднесені до групи ризику. Матеріали справи підтверджують, що на момент надіслання та отримання вказаного листа господарські операції Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" з деякими з осіб, наведених в листі, були здійснені, а результати господарських операцій відображено в податковій звітності позивача.

Так, матеріали справи містять копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" з Товариством з обмеженою відповідальністю "УМР компанія ТАП" (договори, податкові накладні, залізничні накладні, приймально-здавальні акти, рахунки-фактури, реєстри прибуткових ордерів) та зміст яких відповідає вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Посилань податкового органу про невідповідність змісту документів зазначеним положенням, ні акт перевірки, ні заперечення відповідача або доводи апеляційної скарги не містять.

Як свідчить акт перевірки, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, за завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість за податковою декларацією за січень 2011 р. відповідачем позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України в розмірі 25 % від заявленої суми від'ємного значення податку на додану вартість за податковою декларацією за січень 2011 р.

Однак, нормами п. 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 р. застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

Таким чином, є правомірними висновки суду першої інстанції, що дії відповідача по нарахуванню штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України суперечать вимогам п. 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Окрім того, як вірно визначено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 198-200 Податкового кодексу України.

Зокрема, в акті № 41/08-06-125/24432974 від 24.03.2011 р. не наведено порушень позивачем наведених вимог законодавства, доказів спрямованості умислу позивача на незаконне отримання прибутку, шляхом укладення угод з контрагентами -платниками податків, які відповідно до системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань віднесені до групи ризику.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про скасування повідомлення-рішення форми "В 1" від 06.04.2011 р. № 0000060610, повідомлення-рішення форми "В 4" від 06.04.2011 р. № 0000070610. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі на судову практику, зокрема, на ухвалу ВАСУ від 09.12.2010 року по справах № К-17446/10 та № К -8652/09 не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу оскаржуваного рішення, оскільки саме в зазначених ухвалах акцентовано увагу на зобов'язання , покладені саме на суб'єкта владних повноважень щодо необхідності доведення того факту, що платник податку на якого спрямовані санкції, діяв без належної обачності і обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустили його контрагенти. В матеріалах даної справи та в доводах апеляційної скарги жодного посилання на допущені контрагентами позивача порушення, не зазначено, посилання на систему співставлення та віднесення до групи ризику відповідної групи підприємств, є на думку судової колегії не належним доказом, який давав би можливість та підстави для застосування ст. 202 КАС України відносно судового рішення першої інстанції в даній справі.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 р. у справі № 2а/0470/5140/11 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 р. у справі № 2а/0470/5140/11 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк