Ухвала суду № 30034231, 26.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р.Справа № 2а-15397/10/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

за участю сторін:

представника позивача - Вартаняна Н.Н.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2011р. по справі № 2а-15397/10/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість перед бюджетом у розмірі 94855,00 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 р. адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість перед бюджетом на р/р №31112105700008 (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства) банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, одержувач УДК Жовтневого району код 24134113) в розмірі 94855,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме відповідачем зазначено, що під час розгляду даної адміністративної справи та прийняття постанови судом першої інстанції було порушено положення ч. 2, 3 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції прийняв до провадження та задовольнив в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не подання органу податкової служби, а саме адміністративний позов, який підлягає розгляду за іншими правилами. Разом з цим відповідачем було зазначено, що позивачем було порушено встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк на звернення з позовом до суду.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м. Харкова 23.01.2001 року, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ №24800170000022296, та взятий на облік до ДПІ Жовтневого району м. Харкова. Ідентифікаційний код: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 НОМЕР_1, місцезнаходження відповідача АДРЕСА_1, згідно витягу з ЄДРПОУ, та копії свідоцтва.

Фахівцем ДПІ Жовтневому району м. Харкова 30.04.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог валютного законодавства за експортним контрактом №1 від 05.05.2006 року, який укладено з ООО «АНКАР» (Росія), за період з 05.05.2006 року по 27.04.2009 рік, про що було складено акт 840/22-17/НОМЕР_1 від 30.04.2010 року. Висновками вищезазначеного акту встановлені порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та ст.9 ДКМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України». Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено нарахування пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми неотриманої валютної виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України по курсу НБУ на день виникнення заборгованості.

На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було прийняте рішення №0000122200 від 07.05.2010 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 94855,00 грн., та вручено особисто Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що загальна сума податкової заборгованості становить 94855,00 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача є узгодженою, та на момент розгляду справи відповідачем сплачена не була.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Матеріалами справи підтверджено, що вищезазначене рішення було отримане відповідачем 07.05.2010 р.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний погасити нараховану контролюючим органом суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Як було встановлено судом першої інстанції, податкове повідомлення - рішення №0000122200 від 07.05.2010 року у встановленому законом порядку оскаржено відповідачем не було те є узгодженим.

Згідно з п.1.2 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечує правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.

Згідно з п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем були надіслані Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 податкові вимоги №1/514 від 17.03.2010 року та №2/1328 від 07.07.2010 року.

Відповідно до п.п. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкові зобов'язання повинні бути сплачені в установлений термін.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, загальна сума податкової заборгованості становить 94855,00 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача, та яка на момент розгляду справи, відповідачем сплачена не була.

Відповідно до п.п. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкові зобов'язання повинні бути сплачені в установлений термін.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - завданням органів державної податкової служби, зокрема є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з ст.10 вищезазначеного Закону до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до положень п.1.7 ст. 7 Закону України №2181 передбачено, що активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Як було встановлено судом першої інстанції, начальником ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова у відповідності до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №2181 було прийнято рішення №93 від 30.08.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, що не призвело до погашення боргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Разом з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що суд позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у загальному порядку позовного провадження, а не відповідно до ст. т. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також колегія судів зазначає, що відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України визначені види адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Порядок стягнення застосованих штрафів регулюється Господарським кодексом України. Так, в статті 241 ГК України зазначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які можуть стягуватися адміністративно-господарські штрафи, розмір і порядок їх стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, у яких допущено правопорушення.

Таким чином, законодавець розрізняє поняття «застосування» та «стягнення» фінансових санкцій.

Так, під застосуванням штрафних санкцій законодавець розуміє встановлення підстав, визначення розмірів фінансових санкцій, порядок оформлення та вручення рішень про застосування фінансових санкцій, терміни їх добровільної сплати та порядок оскарження таких рішень. В той час, як стягнення розглядається як примусовий захід, який здійснюється після застосування штрафної санкції до відповідного бюджету.

Колегія судів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було порушено строки ані для застосування штрафної санкції до відповідача ані для звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2011р. по справі № 2а-15397/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 04.03.2013 р.