Ухвала суду № 30034208, 21.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р.Справа № 2а-13288/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2012р. по справі № 2а-13288/12/2070 за поданням Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державна податкова служба до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Ізюмська ОДПІ, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просив суд стягнути на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 116025,00 грн. з рахунків Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, код 32284148.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 р. подання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення коштів за податковим боргом було задоволено у повному обсязі. Стягнуто на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 116025,00 грн. (сто шістнадцять тисяч двадцять п'ять гривень нуль копійок) з рахунків Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, код. 32284148.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 р. та прийняти нову, якою в задоволенні подання відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідачем було вказано, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та незаконною, у зв'язку з тим, що в ході судового розгляду не надано належної оцінки матеріалам справи, та є такою, що порушує норми матеріального та процесуального права.

Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу, де зазначений свій погляд на обставини справи, в зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, позивачем надана заява про розгляд справи без його участі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з непогашенням Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати Ізюмською ОДПІ винесено першу податкову вимогу № 1/27 від 16.01.2004р. та другу податкову вимогу №2/28 від 21.02.2004р.. яку вручено поштою.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна активи платника податків знаходяться в податковій заставі.

Суд першої інстанції, задовольняючи подання, виходив з того, що на час розгляду справи вказана сума податкового боргу у розмірі 116025,00 грн. не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано. Таким чином, сума боргу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж підлягає погашенню шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішенням суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби з поданням, а саме перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.

Відповідно до ч. 2 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити, зокрема, найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті.

Із матеріалів справи слідує, що Ізюмською ОДПІ Харківської області до подання зокрема були додані корінець першої податкової вимоги форми "Ю1" від 16 січня 2004 року № 1/27 та корінець другої податкової вимоги форми "Ю2" від 21.02.2004р. № 2/28, які були винесені у відношенні платника податків Ізюмського комунального підприємства теплових мереж.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно абз. 9 п. 2 листа Вищого адміністративного суду України "Щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби" від 22.04.2011, № 571/11/13-11 строк у 24 години, протягом яких згідно з частиною другою статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України до суду повинно бути внесено подання про стягнення коштів за податковим боргом, починає перебіг з нуля годин дня, наступного за тим, у який сплинули 60 днів із дня надіслання податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги і воно встановлено з 01.01.2011 року. Крім того, законодавцем встановлено момент виникнення такого права на звернення з поданням протягом 24-х годин після спливу 60 днів із дня надіслання податкової вимоги платнику податків.

Відповідно до приписів п.2 ч.10 ст. 183-3 КАС України строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Враховуючи зазначене, позивачем пропущений 24-х- годинний строк звернення до суду з поданням.

Також колегія суддів вказує на відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з поданням, оскільки подання та додані до нього матеріали не були подані до суду, як це передбачено ч. 2 ст. 183-3 КАС України, протягом 24-х годин з моменту виникнення обставин, що зумовили звернення до суду - сплив 60 днів із дня надіслання податкової вимоги платнику податків, натомість позивач направив подання до суду із моменту несплати за самостійно поданою 15.11.2012 р. податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, подання заявником подано з порушенням строків, визначених частиною 2 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 1833 цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу користуються всіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом статті 1833 зазначеного Кодексу.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно з ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, зі змісту вказаної норми випливає, що підставою для залишення подання без розгляду за правилами ст. 100 КАС України є відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено та не надано доказів в підтвердження неможливості звернення до суду з вказаним поданням у встановлені законом строки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що строк для звернення до суду з подання про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом, визначений ч. 2 ст. 183-3 КАС України, заявником пропущений без поважних причин.

Відповідно до ч. 9 п. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

На підставі викладеного колегія вважає, що є підстави для залишення вказаного подання без розгляду.

Разом з цим колегія судів зазначає, що у разі залишення без розгляду подання податкового органу внаслідок відсутності поважних причин для поновлення встановленого статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України строку податковий орган не позбавлений права звернутися з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження. (Лист, Вищий адміністративний суд, від 22.04.2011, № 571/11/13-11 "Щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби").

Підстави для скасування судового рішення і залишення подання без розгляду закріплені в ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що наявні підстави, встановлені ст. 155 КАС України для залишення подання без розгляду, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та залишити подання без розгляду.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2012р. по справі № 2а-13288/12/2070 скасувати.

Поданням Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державна податкова служба до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення коштів за податковим боргом залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.