Постанова № 30034155, 14.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Справа № 125576/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. у справі № 2а-14579/11/1370 за позовом Державного підприємства «Рава-Руський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

В грудні 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року позов задоволено повністю.

Вказане рішення оскаржив відповідач та вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте без врахування фактичних обставин справи, положень чинного законодавства, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема відповідач вказує на те, що ДП «Рава-Руський спиртовий завод» під час проведення перевірки не надано жодних документів, що підтверджують транспортування товару від ФГ «ОСОБА_1-Агро» до ДП «Рава-Руський спиртовий завод».

При проведенні перевірки встановлено, в порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 p. N 99 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 12 червня 1996 р. за N 293/1318. на одержання зерна від ФГ" «ОСОБА_1-Агро» ДП «Рава-Руський спиртовий завод» не виписувало, відповідно дані документи до перевірки не представлено.

З представлених до перевірки документів, а саме внутрішні накладні на перевезення зернових встановлено, що ДП «Рава-Руський спиртовий завод» зернові перевозив від ПП «Мас Плюс» та ТзОВ "Корпорація КРТ" жодної накладної на перевезення зерна від ФГ «ОСОБА_1-Агро» не представлено.

ДПІ у Жовківському р-ні року надіслано запит на ПП «Мас Плюс» та ТзОВ "Корпорація КРТ" про надання пояснення про походження зерна, яке від них возив позивач та чи заключався договір на зберігання зерна з ФГ "ОСОБА_1 Агро". На момент підписання акту перевірки відповіді не отримано.

ФГ «ОСОБА_1-Агро» фактично не займалося фінансово-господарською діяльністю, а проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі ДП «Рава-Руський спиртовий завод», використовуючи при цьому фінансові - грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, тому підпадає під критерії відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам.

Відділом податкової міліції Пологівської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області встановлено місце мешкання голови господарства ФГ «ОСОБА_1-Агро» (СДРПОУ -34395017) ОСОБА_1 . яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 та головою господарства надані пояснення стосовно фінансово-господарської діяльності. ОСОБА_1 пояснила, що до діяльності фермерського господарства вона не має ніякого відношення, та ніяких документів щодо фінансово-господарської діяльності вона не підписувала.

На підставі зазначеного в ході проведення перевірки встановлено, що ДП «Рава-Руський спиртовий завод» відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання товарів у ФГ «ОСОБА_1-Агро» на загальну суму 1879000 грн.. які фактично не відбувались. У зв'язку з тим що для перевірки не представлено документи (товаро-транспортні накладні на переміщення товару), на товар не представлено сертифікати відповідності в яких вказується виробник продукції, отже первинні документи отримані від ФГ «ОСОБА_1-Агро» є недостовірними.

Таким чином, в порушення п.5.1. пп. 5.2.1 п. 5.2. пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР (змінами та доповненнями) ДП «Рава-Руський спиртовий завод» завищено валові витрати на суму 1565 833грн.. в тому числі в 4кв. 2009р. на суму 1 565 833 грн, а саме на вартість зернових одержаного від підприємства, то має ознаки «фіктивності». факт придбання яких не доведений.

Щодо податку на додану вартість, за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 ДП "Рава-Руський спиртовий завод" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 3 920 431 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 встановлено його завищення в сумі 313 167 грн.. в тому числі за жовтень 2009-204 167 грн. листопад 2009 -109 000 грн.

Зазначене порушення підтверджується вищеописаними фактами, щодо відображення ДП «Рава-руський спиртовий завод» у бухгалтерському обліку господарських операцій з придбання товарів у ФГ «ОСОБА_1-Агро» на загальну суму 1879000грн.. які фактично не відбувались, у зв'язку з тим що для перевірки не представлено документи (товаро-транспоргні накладні на переміщення товару), на товар не представлено сертифікати відповідності в яких вказується виробник продукції, отже первинні документи отримані від ФГ «ОСОБА_1-Агро» є недостовірними.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та дав пояснення аналогічні викладеному в такій.

Представник позивача заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що господарські операції підтверджуються первинними бухгалтерськими документами. Факт поставки продукції підтверджується накладними, відповідно до яких перевезення продукції здійснювалося третіми особами на підставі угод між ними та ФГ»ОСОБА_1 -Агро» .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Приймаючи рішення суд першої інстанції встановив, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ДП "Рава-Руський спиртовий завод"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт №2101/23-0/00374769 від 03.12.2010р.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1931/23-0/18550/00374769 від 17.12.2011р. яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 548041,20 грн., з яких 391458 грн. -основний платіж, 156583,20 грн. -штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення №1932/23-0/18550/00374769 від 17.12.2010р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 469750,50грн., з яких 313167 грн. -основний платіж та 156583,50 грн. -штрафні санкції.

Рішенням ДПІ в Жовківському районі Львівської області від 01.03.2011р. №2946/10/10-0 про результати розгляду первинної скарги залишено без задоволення скаргу позивача та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011р. №1931/23-0/1/18550/00374769, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 548041,20 грн., з яких 391458 грн. -основний платіж, 156583,20 грн. -штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011р. №1932/23-0/1/18550/00374769, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 469750,50грн., з яких 313167 грн. -основний платіж та 156583,50 грн. -штрафні санкції.

Згідно акту перевірки, відповідачем встановлено, що ДП "Рава-Руський спиртовий завод"порушило п. 5.1 п. п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 391458 грн., а також п. 1.7,1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 313167 грн.

Підставою для такого висновку відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що підприємством відображено у бухгалтерському обліку господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ФГ "ОСОБА_1-Агро", які фактично не відбувались, а, отже, на думку відповідача, є нікчемними. При цьому, про неможливість проведення господарських операцій між вказаними суб'єктами свідчить відсутність документів, які повинні відповідати законодавству та свідчити про транспортування товару, не представлено сертифікати відповідності, в яких вказується виробник продукції. Крім того, при проведенні перевірки ДП "Рава-Руський спиртовий завод"перевіряючими використано Акт від 17.08.2010р. №19/23/34395017 "Про результати невиїзної документальної перевірки ФГ "ОСОБА_1-Агро", яким встановлено безтоварність операцій щодо придбання товарів у ФГ "ОСОБА_1-Агро". Відтак, фінансово-господарські відносини між ДП "Рава-Руський спиртовий завод"та ФГ "ОСОБА_1-Агро"є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. Таким чином, відповідач вказує на відсутність фактичного отримання товарів від ФГ "ОСОБА_1-Агро"в сумі 1879000 грн.

Вирішуючи вказаний спір суд першої інстанції прийшов до висновку, що господарські відносини між ДП "Рава-Руський спиртовий завод"(покупець) та ФГ "ОСОБА_1-Агро"(постачальник) підтверджуються Договором поставки №15/09/2009 від 15.09.2009р. Згідно цього договору, постачальник зобов'язується поставити товар (передавати у власність покупця) відповідно до специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити постачальнику його вартість. Предметом поставки є кукурудза, пшениця, жито. Як доказ реальності укладеного договору позивачем долучено до матеріалів справи витяги з офіційного веб-порталу з питань державних закупівель. Згідно вказаних витягів переможцем відкритих торгів на предмет закупівлі зернових стало ФГ "ОСОБА_1-Агро".

Факт виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи специфікаціями на поставку зерна №2 від 01.10.2009р., №3,4,5 від 01.11.2009р., видатковими накладними на жито №РН-0000007 та №РН-0000008 від 01.10.2009р., №РН-0000013 від 28.10.2009р., №РН-0000021 від 17.11.2009р., на кукурудзу №РН-0000007 від 08.10.2009р., №РН-0000019 від 15.10.2009р., №РН-0000020 від 10.11.2009р.,№РН-0000023 від 24.11.2009р., податковими накладними від 01.10.2009р. №17, від 08.10.2009р. №7, від 15.10.2009р. №24, від 28.10.2009р. №27, від 10.11.2009р. №28, від 17.11.2009р. №29, від 24.11.2009р. №31, а також платіжними дорученнями.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вищевказані докази не можуть в повному обсязі підтвердити факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ФГ "ОСОБА_1-Агро".

Суд першої інстанції досліджуючи докази по справі не дослідив умови поставки зерна позивачу від його контрагента, фактичність таких поставок та їх обсягів.

Так згідно наданих позивачем документів на переміщення продукції, а саме накладних, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. З вказаних документів вбачається, що жито приймалося від ПП «Мас Плюс» та ТзОВ «Корпорація КРТ», які діяли на підставі угод, що вбачається із накладних. Проте в матеріалах справи відсутні угоди між позивачем та вказаними суб'єктами, чи між останніми та ФГ "ОСОБА_1-Агро".

Окрім того із вказаних накладних неможливо встановити, якими саме транспортними засобами здійснювалася доставки та місце завантаження. При цьому представник позивача вказує на те, що поставка жита здійснювалася автомобільним транспортом. Одночасно колегія суддів звертає увагу і на той факт, що в цих накладних зазначено значні обсяги поставки, що ставить під сумнів їх перевезення за один раз одним вантажним автомобілем.

Відповідно до договор поставки зернових №15/09/2009 від 15.09.2009 р. між позивачем та ФГ «ОСОБА_1 - Агро» вбачається, що:

Згідно п.5.1 вищевказаного договору «Товар постачається на умовах DDP.згідно Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року);

п 5.3- Товар вважається переданим по кількості та якості Продавцем та прийнятим Покупцем по факту прийому товару уповноваженим представником покупця та підписання видаткових накладних;

п.4.7 ст.4 договору передбачено, що одночасно з товаром Постачальник зобов'язаний передати Покупцю: товаротранспортну накладну або залізнодорожну накладну; сертифікат якості; гарантійний сертифікат; податкову накладну; рахунок на оплату.

Однак суд першої інстанції, незважаючи на вказані умови договору, вважає, що податкові та видаткові накладні, а також платіжні доручення доводять реальність господарської операції.

Суд першої інстанції самостійно зробив визновик, що відсутність товарно-транспортних накладних не позбавляє платника податків на включення сплачених постачальникам сум до складу податкового кредиту, а лише може бути доказом відсутності господарських операцій. Цей доказ оцінюється судом в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

При цьому аналізує Журнал обліку руху сировини та Контрольний журнал обліку сировини, яка використовується для виробництва спирту ДП "Рава-Руський спиртовий завод, проте з вказаних журналів не можливо встановити, від кого саме поступила сировина, оскільки дані в ньому відповідають накладним, які аналізувалися колегією суддів вище.

Колегія суддів поділяє позицію податкового органу, який не заперечую поставку позивачу сировини та в обсягах які зазначені в акті перевірки, однак немає належних та допустимих доказів, що така сировинна поставлялася саме ФГ "ОСОБА_1-Агро".

Згідно п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв в період спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальний або нематеріальний формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дата отримання видаткових накладних є фактом отримання платником податку товарів.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту (п. 7.4.5 Закону) суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять відомості про вищевказані господарські операції та підтверджують їх здійснення є договори, податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи які були предметом перевірки, та які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Не витримує критики висновок суду першої інстанції про те, що надані документи є достатніми для визначення реальності господарських операцій, колегія суддів вважає, що такі документи (податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, договір) є необхідними однак вони не є вичерпними та не в повній мірі доводять реальність проаналізованих господарських операцій.

Колегія суддів, з огляду на зазначене вище вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції не ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно з»ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її спростовують, тому наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. у справі № 2а-14579/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений 19.03.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.