Ухвала суду № 30034032, 14.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р. Справа № 178532/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Затолочного В.С., Кушнерика М.П.,

при секретарі судового засідання - Баран П.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Україна» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012р. позивач звернувся в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ) та просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000091504 від 14.08.2012р. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про завищення ним заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2012р. на суму 139721грн, оскільки в березні 2012р. позивачем було придбано від нерезидента основні фонди (шафи, експозитур настінна плитка, планші експозиційні) на загальну суму 263425,09грн, які відображено згідно даних бухгалтерського обліку як необоротні активи. Зазначені основні фонди використовуються в господарській діяльності - по договору відповідального зберігання передаються торговим партнерам з метою експозиції товарів. Також зазначає, що моментом фактичного здійснення імпорту є момент оформлення вантажної митної декларації, саме в цей момент виникають податкові зобов'язання по сплаті ПДВ з імпорту.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2012р. у справі №2а/0370/2937/12 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржила ОДПІ, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі посилається на те, що податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки придбані позивачем товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ) не використані ним у господарській діяльності, не реалізовані, а обліковуються на рахунку 28 «Товари на складі», тому в порушення вимог абзацу «а» п.200.4 ст.200 ПК України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012р. на 139721грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких міркувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Україна» (далі - ТОВ) подано до ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012р. в якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ в сумі 139721грн (а.с.26-31).

В розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2012р. позивачем відображений залишок від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у вказаному розмірі.

На підставі Акта №2739/15-3/33381637 від 25.07.2012р. позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ у зв'язку з поданням декларації з ПДВ за квітень 2012р., в якій заявлено до бюджетного відшкодування більше 100000грн було встановлено порушення позивачем вимог абзацу «а» п.200.4 ст.200 ПК України в результаті чого завищено заявлену суду бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2012р. на 139721грн (а.с.7-18).

14.08.2012р. відповідачем на підставі вказаного Акта прийнято податкове повідомлення-рішення №0000091504 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у зазначеному розмірі та визначено штрафну (фінансову) санкцію (штраф) 69860грн (а.с.19).

Позивач з прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погодився, оскаржив таке в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с.20-222).

ТОВ подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2012р. в якій сума задекларованого податкового кредиту склала 340429грн, а сума від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 139721грн (а.с.23-25).

Причиною виникнення від'ємного значення ПДВ за березень 2012р. є сплата ТОВ митним органам ПДВ при імпорті у цьому місяці ТМЦ (плитка керамічна, вироби з корка, металеві шафи, готовий клей) від нерезидента - «EGEN S.A.» (Smoluchowskiego, 1 В/ 20-474 Lublin (Польща) (а.с.112-148). При імпорті вказаних товарів ТОВ було сплачено митним органам ПДВ в сумі 314112грн із яких 139721грн було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок у банку в квітні 2012р.(а.с.12).

Відмова податкового органу підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за квітень 2012р. у вказаному розмірі, мотивована тим придбані (імпортовані) позивачем ТМЦ у березні 2012р. не реалізовані, а обліковуються на рахунку 28 «Товари на складі».

Основним видом діяльності ТОВ є оптова торгівля деревиною та будівельними матеріалами, діяльність посередників у торгівлі цими товарами.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 цього Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно абзацу 4 п.198.2 ст.198 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно п.201.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 та п.200.4 цієї ж статті ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язковими умовами для включення сум до податкового кредиту є належним чином оформлені митні декларації (податкові накладні) та придбання таких товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому використання таких товарів (послуг) у звітному періоді не є обов'язковим.

З договорів відповідального зберігання за березень-квітень 2012р. та актів прийому-передачі до таких договорів вбачається, що ТОВ передала на відповідальне зберігання своїм торговим партнерам металеві виставкові стенди(а.с.34-58).

Крім того, частина імпортованих товарів була реалізована позивачем протягом квітня 2012р., що підтверджується видатковими накладними та випискою про рух коштів по рахунку позивача (а.с.87-111).

Придбання (імпорт) позивачем в березні 2012р. зазначених товарів повністю узгоджується із основними видами його діяльності і спрямоване на отримання доходу від здійснення таких операцій в майбутньому.

Додатково слід зазначити, що факт обліку ТОВ частини імпортованих ТМЦ на субрахунку 281 «Товари на складі» не може свідчити про відсутність намірів (мети) у подальшому реалізувати їх, а відтак не використовувати в господарській діяльності, оскільки на рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху ТМЦ, що надійшли на підприємство з метою продажу, його використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. На субрахунку 281 «Товари на складі» ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо, «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджена Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №893/4186 від 21.12.1999р.

Згідно п.200.5 ст.200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ зареєстровано платником ПДВ з 19.04.2005р.(а.с.33) та відсутні докази, що таке мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Слід погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки на підставі повно та всебічно досліджених доказів він дійшов правильних та обґрунтованих висновків про те, що ТОВ правомірно в податковій декларації з ПДВ за квітень 2012р. та в розрахунку суми бюджетного відшкодування за вказаний період заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ в сумі 139721грн.

Виходячи з положень ч.2 ст.71 КАС України суд апеляційної інстанції враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року у справі №2а/0370/2937/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя В.С. Затолочний

Суддя М.П. Кушнерик

Повний текст виготовлений 18 березня 2013 року.