Постанова № 30033927, 14.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Справа №178130/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Затолочного В.С., Кушнерика М.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

15.11.2012р. Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод» (далі -ДП) звернулося до суду з вищевказаним адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0001591500 від 27.10.2011р., покликаючись на те, що ним було правомірно відображено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а висновки МДПІ викладені в акті перевірки є помилковими.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.12.2011р. у справі №2а-1970/3553/11 в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою позовні вимоги задоволити. У поданій апеляційній скарзі покликаються на обставини викладені в позовній заяві та вказує на те, що дана позиція підтверджується листом Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011р. №04-39/10-1160.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України до складу витрат другого кварталу 2011р. включається виключно від’ємне значення об’єкта оподаткування, отримане суб’єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від’ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011р. з 2010 р.

Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду не відповідають нормам матеріального права та є помилковими.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за результатами проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ДП відповідачем складено акт №266/15-01/00375059 від 12.10.2011р., відповідно до якого ДП до витрат другого кварталу 2011р. безпідставно включено від'ємне значення попереднього податкового періоду (першого кварталу 2011р.) в сумі 1110699,00грн, де 906300,00грн займають збитки минулих періодів, чим порушено вимоги п.150.1 ст.150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відповідно до яких до складу витрат другого кварталу 2011р. включається виключно від’ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб’єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011р. з 2010р.

На підставі вказаного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001591500 від 27.10.2011р., яким ДП зменшено суму від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на суму 906300,00грн.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням ДП звернулось із даним адміністративним позовом до суду.

Розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011р. здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011р. норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі – Закон №334/94-ВР).

Пунктом 6.1 ст.6 цього Закону було визначено: якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010р. зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону №334/94-ВР.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону №334/94-ВР, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010р. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010р. підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 01.01.2010р.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону №334/94-ВР, у 2011р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, у 2011р. встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону №334/94-ВР обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011р. всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010р.

Таким чином, до складу валових витрат першого кварталу 2011р. підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток: як ті, що утворилися станом на 01.01.2010р., так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010р.

Враховуючи наведене, позивачем правомірно здійснено розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011р. з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися протягом 2010р.

З 01.04.2011р., тобто починаючи з другого кварталу 2011р., набув чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств», пунктом 150.1 ст.150 якого визначено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно із пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011р. до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011р. норми пункту 150.1 статті 150 ПК України.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011р. підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011р., яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011р. сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010р., а також тих, що виникли протягом 2010р.

У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому суд апеляційної інстанції не може погодитися з позицією суду першої інстанції про те, що пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України дозволяє платникові податку на прибуток включити до витрат ІІ кварталу 2011р. у лише той показник від'ємного значення за підсумками І кварталу 2011р., який пов'язується з діяльністю, проведеною виключно у такому І кварталі.

Системний аналіз абзаців другого та третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє дійти висновку, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011р.» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011р. на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011р. також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Підстави вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011р.» охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011р., відсутні. Як було вказано раніше, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011р. здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 норм Закону №334/94-ВР, згідно із якими значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011р. з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011р. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011р. і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період.

Зазначені норми законодавства відображені у формах податкової звітності з податку на прибуток, які підлягали використанню платниками цього податку в першому та другому календарному кварталах 2011р.

Отже, ПК України не передбачено обмежень щодо формування валових витрат другого кварталу 2011р. лише сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності виключно першого кварталу 2011р., без урахування непогашених з наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Тому, позивач правомірно включив до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011р. від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011р., яке, у свою чергу, розраховано з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011р. від'ємного значення на суму 906300,00грн, що утворилися протягом 2010р., а податковий орган протиправно зменшив позивачеві спірним податковим повідомленням-рішенням від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001591500 від 27.10.2011р.

Однак, враховуючи положення ст.162 КАС України, апеляційний суд зазначає, що для забезпечення захисту порушених прав та інтересів позивача під час розв’язання спору, адміністративний суд передусім повинен зробити висновок про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування. Тому, зважаючи на обставини справи, враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є правові акти індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне визнати протиправними оскаржуване повідомлення-рішення.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь ДП яким було сплачено 28,23грн судового збору за подання позовної заяви та 941,00грн судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.2, 24, 44), апеляційний суд приходить до висновку, що на його користь слід присудити з Державного бюджету України понесені судові витрати в розмірі 969,23грн.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 158-163, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» – задоволити, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року у справі №2а-1970/3553/11 – скасувати та прийняти нову постанову якою позовні вимоги - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириське відділення) від 27 жовтня 2011 року №0001591500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» судові витрати в розмірі 969,23грн.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя В.С. Затолочний

Суддя М.П. Кушнерик