Ухвала суду № 30033886, 27.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Справа № 24610/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року по справі за позовом державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Нетішинського відділення про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Нетішинського відділення в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0002571710/0/13223 від 26.11.2009 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» оскаржила його в апеляційному порядку, вважє постанову незаконною.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом встановлено, що за результатами проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відокремленим підрозділом «Хмельницька атомна електрична станція» державного підприємства НАЕК «Енергоатом» за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р. Славутською ОДПІ Хмельницької області складений Акт від 13.11.2009 р. №1463/23-4/21313677 на підставі якого 26.11.2009 року Славутською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002571710/0/13223 щодо стягнення з ВП ХАЕС податку з доходів фізичних осіб в сумі 8319,39 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 16638,78 грн. за порушення законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб. Загальна сума донарахування складає 24958,17 грн.

Вище зазначений акт залишений без розгляду, оскільки він був складений з порушенням п.1.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 18.05.2005 №327.

ВП ХАЕС не погодився з прийнятим рішенням, оскільки вважає вище зазначене податкове повідомлення-рішення таким, що протирічить чинному законодавству.

В акті перевірки зазначено, що ВП «Хмельницька АЕС» в порушення пп.7.1.1 п.7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п.8.1 ст. 8, пп. «а» п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при проведенні виплат для фізичної особи ОСОБА_1 на загальну суму 55462,59 грн. не утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 8319,39 грн.

За угодою від 05.11.2002 року про уступку права вимоги боргу у сумі 396418,85 грн., укладеною між ТзОВ «Енергоінвест АСН» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 виникла заборгованість ВП ХАЕС перед останнім. Частково заборгованість була погашена ВП ХАЕС протягом березня-травня 2003 року. Після чого заборгованість ВП ХАЕС перед ПП ОСОБА_1 склала 370218,10 грн. У зв'язку із відсутністю вільних обігових коштів у ВП ХАЕС заборгованість перед приватним підприємцем ОСОБА_1 не погашалась, внаслідок чого ним був поданий позов до господарського суду Хмельницької області, який 06.11.2003 р. виніс рішення про стягнення з ВП ХАЕС на користь ПП ОСОБА_1 заборгованості у сумі 370218,10 грн. Державною виконавчою службою Нетішинського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Хмельницької області. У лютому 2008 року ДП НАЕК «Енергоатом» (комунальне господарство ВП ХАЕС) уклало договори №334 на подачу питної води та приймання стічних вод до каналізації та №337 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії у гарячій воді із ПП ОСОБА_1.

Крім того, за листами ПП ОСОБА_1 йому протягом 2008-2009 років надавались автотранспортні послуги. Внаслідок проведення вище вказаних господарських операцій виникла заборгованість ПП ОСОБА_1 перед ВП ХАЕС. З метою виконання рішення господарського суду Хмельницької області за справою №12/4952, щодо погашення заборгованості та у відповідності до ст. 601 ЦК України, здійснювалося часткове припинення зобов'язань перед ПП ОСОБА_1, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи вищенаведені обставини, ВП ХАЕС вважає, що висновок перевіряючих суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки ВП «Хмельницька АЕС» проводилися фінансово-господарські операції з ОСОБА_1, як з суб'єктом господарювання (фізична особа-підприємець).

Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради Хмельницької області 10.09.1999 року проведено державну реєстрацію ОСОБА_1, як фізичної особи -підприємця, присвоєно ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1. Звертаючись з листами до ВП «Хмельницька АЕС» щодо надання автотранспортних послуг транспортним цехом ВП ХАЕС, ПП ОСОБА_1 скріплював свої підписи на листах відтиском «мокрої» печатки, як підприємець та долучав ксерокопію свідоцтва про реєстрацію його, як фізичної особи-підприємця. Крім того, на підтвердження факту надання послуг їх обсягу та суми, ОСОБА_1 підписував талон замовника та скріпляв свій підпис на зазначеному талоні відтиском «мокрої» печатки.

Відтиск печатки на листах щодо надання автотранспортних послуг співпадає з відтиском печатки на документах, які надавав ПП ОСОБА_1 в господарський суд Хмельницької області у 2003 році, в провадженні якого знаходилася справа за позовом ПП ОСОБА_1 до ВП «Хмельницька АЕС».

Зважаючи на вищевикладене, твердження перевіряючих щодо порушення пп. 7.1.1 п.7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п.8.1 ст. 8, пп. «а» п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при виплаті доходу ПП ОСОБА_1, ВП ХАЕС вважає таким, що не відповідає чинному законодавству.

За умови викладеного, прийняте Славутською ОДПІ, в особі Нетішинського відділення, податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Приймаючи рішення суд першої інстанції не врахував дані обставини

Крім того відмовляючи у позові ВП ХАЕС суд самовільно без будь-яких підстав змінив предмет спору. ВП ХАЕС звертався з позовом до Славутської ОДПІ про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення яким нараховані основний борг та штрафні санкції по вині фізичної особи ОСОБА_1 Суд же розглянув інший предмет спору, а саме визнав правочини, зарахування зустрічних однорідних вимог, між ВП ХАЕС і ПП ОСОБА_1 недійсними. Але такі позовні вимоги позивачем не ставились і ПП ОСОБА_1 не проходить стороною по справі в якості відповідача, а отже рішення є в цілому незаконним.

Крім того приймаючи рішення суд першої інстанції перевищив свої повноваження в частині застосування законодавства, що регулює припинення зобов'язань в порядку зарахування зустрічних однорідних вимог, бо законодавство не вимагає для зарахування однорідних вимог будь-яких додаткових документів. У ВП ХАЕС не виникало сумніву, щодо ПП ОСОБА_1 оскільки заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог виготовлялись на бланку підприємця на заявках на транспорт ставилась мокра печатка.

Не є обгрунтованим на думку позивача твердження, що відповідно до чинного законодавства при укладанні договорів про надання послуг ВП ХАЕС зобов'язаний був вимагати від сторони по договору нотаріально засвідчені документи, що підтверджують його статус. Таке твердження є невірним, бо відповідно до Цивільного кодексу України, порядок укладання договорів регламентується розділом II «Загальні положення про договір», Главою 52. «Поняття про договір», Главою 53. «Укладення , зміна і розірвання договору». Відповідно до Господарського кодексу України порядок укладення господарських договорів регламентується Главою 20 «Господарські договори». Відповідно до положень ЦК України, ГК України при укладанні договорів не вимагається надання нотаріально посвідчених документів, що підтверджують статус сторони(контрагента) по договору. Крім того, відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі (спрощеній формі), якщо вимоги, щодо форми договору не встановлені законом. Крім того відповідно до ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору. Таким чином, вимагати у ПП ОСОБА_1 нотаріально посвідчені документи щодо його статусу на стадії виконання грошових зобов'язань, шляхом зарахування однорідних вимог, у відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» не було підстав.

Безпідстаним є посилання представника відповідача на «Положення про відділ економічної безпеки ВП ХАЕС», та «Положення про ведення договірної діяльності», що є внутрішніми документами ДП НАЕК «Енергоатом» ВП ХАЕС. Так дійсно відповідно до цих документів при укладанні, при істотних змінах в договорах (зміни в реєстраційних документах, уставах, положеннях конрагентів) які укладаються ВП ХАЕС з поставщиками товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг вимагаються нотаріально-посвідчені зміни, якщо підприємство володіє інформацією про такі зміни. Але як правило сторона по договору яка зацікавлена в довгостроковому співробітництві самостійно надає відповідні документи, щоб не виникало непорозумінь при розрахунках, оскільки неправильне внесення в платіжні документи даних про отримувача платежу тягне за собою повернення коштів установами банків. В даному випадку це не є необхідним, оскільки розрахунок, погашення взаємної заборгованості проводилось не у грошовій формі, не через банк, а шляхом зарахування однорідних вимог, заборгованості, на підставі заяв ПП ОСОБА_1 та листів ВП ХАЕС якими підтверджено проведення такого зарахування.

Врахувавши викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги. колегія судів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акту № 1463/23-4/21313677 від 13.11.2009 року про результати планової виїзної перевірки відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 роки валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009 роки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002571710/0/13223 від 26.11.2009 року.

Судом також встановлено, що у Хмельницької АЕС виникла заборгованість перед приватним підприємцем ОСОБА_1, яка визнана господарським судом Хмельницької області. Крім цього, позивачем згідно договорів ПП ОСОБА_1 надавалися послуги щодо подачі води та прийняття стічних вод до каналізації, а також подача теплової енергії в гарячій воді. ПП ОСОБА_1 неодноразово звертався з заявами щодо надання транспортних послуг, при цьому звернення було на бланкові завіреному «мокрою» печаткою та додавалася копія свідоцтва про державну реєстрацію.

Постановляючи рішення суд першої інстанції правильно вказав, що відповідно до п. 1.2. ст. 1 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних, платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих законним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Підпунктом 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Згідно п 1.15. ст. 1 згаданого вище Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Згідно п. 19.2 ст. 19 зазначеного Закону особи які мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. Податковий агент згідно до вимог п.п. 8.1.1 п.8.1 ст. 8 вказаного Закону, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7, а саме п.7.1. вказаної статті зазначає, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування. Згідно п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату(перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи). У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, то відповідно до п.п. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 зазначеного Закону відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно з ст. 42. ГК України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Судом першої інстанції встановлено, що між Хмельницькою АЕС та ПП ОСОБА_1 відповідно до договорів від 01.02.2008 року відбувалася господарська діяльність, однак ОСОБА_1 14.11.2008 року припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця і в подальшому Хмельницька АЕС вже здійснювала господарську діяльність з фізичною особою, а тому суд першої інстанції правильно вважав, що згідно чинного законодавства повинна була сплачувати податок з доходів фізичних особі як податковий агент. Крім того судом встановлено, що позивачем вимагалось у ОСОБА_1 лише незавірену копію свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця, оригінал або нотаріально завірена копія не надавалась так як вони були відсутні. ОСОБА_1 в порушення законодавства не повідомив своїх контрагентів про припинення ним підприємницької діяльності та вводячи їх оману продовжував здійснювати господарську діяльність з Хмельницькою АЕС надаючи незавірені копії свідоцтва про реєстрацію та інші недійсні документи.

При цьому суд першої інстанції правильно вказав, що це не звільняє позивача від відповідальності, так як він повинен був перевіряти своїх контрагентів шляхом огляду оригіналів документів які йому надавалися, і у нього виникає право вимоги на відшкодування збитків у відповідності до ст. 230 ЦК України.

З врахуванням викладеного суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовних вимог.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року по справі № 2а-90/10/2270 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлений 04.03.2013 року