Ухвала суду № 30033795, 27.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Справа № 35200/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» до державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Рівне в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.04.2010 року № 000202344/0/23-318.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено, податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.04.2010 року № 000202344/0/23-318 визнано протиправним та скасовано.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у м. Рівне оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова не відповідає обставинам справи та прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що в ході судового розгляду встановлено, що між ВАТ «Рівнеазот» (Покупець) та ТзОВ «ТК «Фаворіт» (Постачальник) було укладено договір поставки №768 від 13 жовтня 2009 р. згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю доломітне борошно, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки відповідно до умов даного договору. Загальна кількість товару, що поставляється за даним договором, становить 97 365,407 т. Загальна вартість складає 34 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 56 666 666.67 грн., ціна договору становить 149236,80 грн. в т.ч. ПДВ 24872,80 грн.

На виконання умов Договору №768 від 13.10.2009 р. у жовтні 2009 р. ВАТ «Рівнеазот» перерахувало для ТзОВ «ТК «Фаворіт» авансовий платіж за сировину згідно платіжних доручень: №6192 від 13 жовтня 2009 року на суму 14 000 000 грн., в тому числі ПДВ 2 333 333,33 грн., призначення платежу - попередня оплата за доломітне борошно згідно договору поставки №768 від 13.10.2009 року.; №6193 від 13 жовтня 2009 року на суму 10 000 000 грн., в тому числі ПДВ 1 666 666,67 грн., призначення платежу - попередня оплата за доломітне борошно згідно договору поставки №768 від 13.1 0.2009 року.; №6197 від 13 жовтня 2009 року на суму 9 500 000 грн., в тому числі ПДВ 1 583 333,33 грн., призначення платежу - попередня оплата за доломітне борошно згідно договору поставки №768 від 13.10.2009 року.

Продавцем виписана відповідна податкова накладна №402001 від 13.10.2009 р.

Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена до податкового кредиту жовтня 2009 р, про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних, дані декларації з ПДВ за жовтень 2009 року та додатку 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2009 р.

Фактично на момент перевірки отримано сировину у кількості 1830 т. по накладних: №402001 від 23.11.2009р., борошно доломітне вагою 915 т. по ціні 291 грн/т на суму 319 518 грн., в т.ч. ПДВ 53253 грн., №402002 від 23.11.2009р., борошно доломітне вагою 915 т. по ціні 291 грн/т на суму 319 518 грн., в т.ч. ПДВ 53253 грн. На момент проведення перевірки решту товару ВАТ «Рівнеазот» не отримав, зі сторони ТзОВ «ТК «Фаворіт» повернення коштів не було.

За даними бухгалтерського обліку ВАТ «Рівнеазот» станом на 01.10.2009 р. заборгованість по розрахунках з ТзОВ «ТК «Фаворіт» відсутня. На 01.11.2009 р. рахується дебетовий залишок в сумі 33 500 000 грн. На момент перевірки на ВАТ «Рівнеазот» по взаєморозрахунках з ТзОВ «ТК «Фаворіт» рахується дебіторська заборгованість в сумі 32 860 964 грн.

Для підтвердження правомірності формування податкового кредиту ВАТ «Рівнеазот» по постачальнику ТОВ «ТК «Фаворіт» ДПІ у м. Рівне направлено до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька лист №816/23-331 від 14.01.2010 року про проведення зустрічної перевірки. На адресу ДПІ у м. Рівне надійшов Акт №109/23-3/31399886 від 27.02.2010р. «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТзОВ «ТК «Фаворіт» з питань підтвердження отриманих відомостей від платника податків (іншої особи) ВАТ «Рівнеазот», за період жовтень 2009 р. У Акті зазначено, що здійснити зустрічну перевірку неможливо у зв'язку з тим, що ТзОВ «ТК «Фаворіт» не знаходиться за юридичною адресою (м. Донецьк, вул.Куйбишева, 68), про що працівниками ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька складено Акт про вихід на юридичну адресу підприємства №32/23-313 від 26.02.2010р. ТзОВ «ТК «Фаворіт» з метою ухилення від сплати податку на додану вартість сформовано податковий кредит жовтня 2009 року згідно даних додатку 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2009р.(від 20.11.2009р.) по постачальнику ТзОВ «Концерн Євроторг» на суму 34 680 379 грн. Згідно інформаційної бази даних ТзОВ «Концерн Євроторг» має стан платника 8 - до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника за місцем знаходження. Основний вид діяльності - консультування з питань комерційної діяльності та управління. Згідно поданої до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009р. №129558 від 24.11.2009р. податкові зобов'язання по рядку 9 колонка «б» складають 19 821 578 грн., податковий кредит по рядку 10 колонка «б» становить 19 820 098 грн. (однак у рядку 17 кол. «б» зазначено 1 982 009 грн.), сума ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (Розділ III, ряд. 27) складає 1 480 грн. У додатку 5 до Декларації з ПДВ за жовтень 2009 р. по ТзОВ «Концерн Євро торг» податкові зобов'язання звітного місяця по контрагенту з індивідуальним податковим номером 358316005661 (ТзОВ «ТК «Фаворіт») не формувались.

На даний час ТзОВ «ТК «Фаворіт» не в змозі виконати свої зобов'язання по договору №768 від 13.10.2009 р. (поставити решту товару) або повернути для ВАТ «Рівне азот» кошти, які сплачені за поставку сировини, оскільки постачальник знаходиться у розшуку, всі його рахунки в установах банку закриті, в провадженні знаходиться справа про банкрутство, на підприємстві працювала лише одна особа (керівник та засновник в одній особі), а основні засоби та виробничі потужності на підприємстві відсутні.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою подальшого їх використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності.

Оскільки фактично товар (доломітне борошно) поставлено у кількості 1830 т. на загальну суму 639 036 гри., в т.ч. ПДВ 106 506 грн., а решту зобов'язань по договору №768 від 13.10.2009р. ТОВ «ТК «Фаворіт» на момент перевірки не виконало та не в змозі виконати (поставити решту товару або повернути для ВАТ «Рівнеазот» кошти, які сплачені за поставку сировини), оскільки постачальник знаходиться у розшуку, всі його рахунки в установах банку закриті, в провадженні знаходиться справа про банкрутство, тому на решту суми (72 860 964 грн., в т.ч. ПДВ 5 476 827,33 грн.) відсутній факт придбання товару з метою подальшого його використання у виробництві або поставці товарів(послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності.

Тому ВАТ «Рівне азот» має право на податковий кредит по податковій накладній №402001 від 13.10.2009 р. лише в частині фактичної поставки, а саме на суму ПДВ 106 506 грн.

Отже, в порушення пп.7.4.1 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» товариство завищило податковий кредит за жовтень 2009 року на суму 5 476 827,33 грн. Відповідно показники розділу III «Розрахунки з бюджетом» Декларацій з ПДВ за жовтень 2009р. та за листопад 2009р. розраховані невірно, а саме, на порушення п.п 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за жовтень 2009 р. на 964171 грн.

У зв'язку з вище викладеним просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом в період 26.03.2010 року по 01.04.2010 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «Рівнеазот» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТзОВ «ТК «Фаворіт» за період жовтень 2009 року, за результатами якої складено акт від 02.04.2010 року № 406/326/23-300/05607824, згідно якого позивач в порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищив суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 4 512 656 грн. за листопад 2009 року внаслідок безпідставного включення до податкового кредиту позивача за жовтень 2009 року ПДВ в сумі 5 583 333,33 грн. з господарської операції з придбання доломітного борошна у ТзОВ «ТК «Фаворіт», і на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2010 року № 000202344/0/23-318. Підставою для винесення спірного рішення стали висновки податкового органу проте, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 5 476 827,33 грн. в жовтні 2009 року, сплачену ним ТзОВ «ТК «Фаворіт» у складі ціни придбаваємого доломітного борошна по договору поставки № 768 від 13.10.2009 року на підставі податкової накладної № 402001 від 13.10.209 року, оскільки на момент перевірки відсутній факт поставки позивачу в повному обсязі доломітного борошна ТзОВ «ТК «Фаворіт», на одному з ланцюгів постачання доломітного борошна не було реальної сплати до бюджету податку на додану вартість в розмірі сум ПДВ, віднесених позивачем до складу податкового кредиту. Всі учасники ланцюга постачання (ТзОВ «ТК «Фаворіт» та його контрагент ТзОВ «Концерн Євроторг») штучно формували податковий кредит з метою ухилення від сплати податкових зобов'язань, на підставі наявного на момент перевірки та на момент прийняття спірного рішення у Єдиному державному реєстрі запису про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Торгової компанії «Фаворіт», повідомлення ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька листом від 19.03.2010 року відомостей щодо закриття в установах банку рахунків ТзОВ «ТК «Фаворіт» та знаходження її в розшуку, відповідач дійшов висновку щодо неможливості виконання в повному обсязі названим постачальником зобов'язання (з поставки решти товару або повернення для ВАТ «Рівнеазот» коштів, які сплачені за поставку товару).

Постановляючи рішення судом першої інстанції також встановлено, що 13.10.2009 року між ТзОВ «ТК «Фаворіт» та ВАТ «Рівнеазот» укладено договір поставки № 768. За умовами договору Постачальник (ТзОВ «ТК «Фаворіт») зобов'язується поставити Покупцю (ВАТ «Рівнеазот») доломітне борошно, а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки відповідно до умов даного Договору. Загальна кількість товару, що поставляється за даним договором становить 97365,407 тон. Товар поставляється партіями згідно письмових заявок покупця. Загальна сума договору складає 34 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5666666,67 грн. Відповідно до п. 3.4. зазначеного договору, розрахунки за товар здійснюються у формі безготівкового розрахунку в порядку попередньої оплати в розмірі 100 % від вартості партії товару на протязі 5 банківських днів з моменту підтвердження заявки постачальником шляхом виставлення рахунку. Платіжним дорученням № 6192 від 13.10.2009 року позивачем перераховано кошти в сумі 14000000,00 грн. для ТзОВ «ТК «Фаворіт» з призначенням платежу: попередня оплата за доломітне борошно згідно договору поставки № 768 від 13.10.2009 року, в т.ч. ПДВ 2333333,33 грн., платіжним дорученням № 6193 від 13.10.2009 року позивачем перераховано кошти в сумі 10 000 000,00 грн. для ТзОВ «ТК «Фаворіт» з призначенням платежу - попередня оплата за доломітне борошно згідно договору поставки № 768 від 13.10.2009 року, в т.ч. ПДВ 1666666,67 грн., платіжним дорученням № 6197 від 13.10.2009 року позивачем перераховано кошти в сумі 9 500 000,00 грн. для ТзОВ «ТК «Фаворіт» з призначенням платежу: попередня оплата за доломітне борошно згідно договору поставки № 768 від 13.10.2009 року, в т.ч. ПДВ 1 583 333,33 грн.

13.10.2009 року ТзОВ «ТК «Фаворіт» видало для позивача податкову накладну №

402001 на загальну суму 33 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 583 333,33 грн. Згідно накладних від 23.11.2009 року № 402002 та № 402001 ТзОВ «ТК «Фаворіт» поставило для ВАТ «Рівнеазот» 1830 т. доломітного борошна на загальну суму 639 036 грн., в т.ч. ПДВ 106506 грн. Накладна від 13.10.2009 року № 402001 була включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2009 року. Сума податку на додану вартість з названої вище господарської операції в розмірі 5 583 333,33 грн. по даті перерахування коштів постачальнику та отримання обумовленої вище податкової накладної включена позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року. В подальшому названа сума податку на додану вартість була врахована при розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року. Підтвердженням названих обставин є декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2009 року. 03.02.2010 року позивачем на адресу ТзОВ «ТК «Фаворіт» направлялася заявка на поставку доломітного борошна в обсязі 3,5 т. за Договором № 768. 16.02.2010 року позивачем повторно направлена на адресу ТзОВ «ТК «Фаворіт» заявка на поставку доломітного борошна за Договором № 768. Зазначені заявки ТзОВ «ТК «Фаворіт» не виконало, доломітне борошно для ВАТ «Рівнеазот» згідно вищезазначених заявок не поставило. 28.04.2010 року за № 1833 позивачем направлено на адресу ТзОВ «ТК «Фаворіт» лист, в якому позивач просив негайно відновити поставку доломітного борошна на ВАТ «Рівнеазот» в обсягах 3-3,5 тис. т. на місяць, а в разі невиконання вимог, ВАТ «Рівнеазот» вимагав від ТОВ «ТК «Фаворіт» повернути перераховані грошові кошти в сумі 32860964,00 грн. 05.05.2010 року за № 1887 грн. позивачем було направлено ТзОВ «ТК «Фаворіт» вимогу щодо повернення грошових коштів, перерахованих в якості попередньої оплати за товар по Договору № 768 від 13.10.2009 року по основному боргу в сумі 32860964,00 грн. та за штрафними санкціями 244 440,00 грн. Станом на дату розгляду справи у суді першої інстанції ТзОВ «ТК «Фаворіт» не поставило в повному обсязі для ВАТ «Рівнеазот» названий товар та не здійснило повернення коштів (на суму непоставленого товару) згідно договору № 768 від 13.10.2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції правильно враховано, що згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) і складі якої і сплачується покупцями. Згідно пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного вище Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку(товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що перелічені норми Закону України «Про податок на додану вартість» не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку якщо платник має намір використовувати придбаваємий товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого вище Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), а отже належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Оскільки укладення позивачем із ТзОВ «ТК «Фаворіт» договору поставки доломітного борошна № 768 від 13.10.2009 року та перерахування позивачем коштів названому товариству в оплату названого товару (згідно платіжних доручень № 6192 від 13.10.2009 року, № 6193 від 13.10.2009, № 6197 від 13.10.2009) відповідало основному виду господарської діяльності позивача - виробництво мінеральних добрив та азотних сполук, доломітне борошно придбавалося позивачем в жовтні 2009 року з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності, на дату укладення названого договору, на дату видачі податкової накладної від 13.10.2009 року № 402001 та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названої господарської операції ТзОВ «ТК «Фаворіт» в установленому порядку було зареєстроване, як платник податку на додану вартість, видана ТзОВ «ТК «Фаворіт» податкова накладна від 13.10.2009 року № 402001 (на підставі якої позивач сформував податковий кредит) містить всі обов'язкові реквізити та оформлена у повній відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та видана особою зареєстрованою, як платник податку на додану вартість, то суд першої інстанції підставно вважав, що формуючи податковий кредит з названої операції в жовтні 2009 року позивач діяв у повній відповідності до приписів вище вказаного Закону.

Відхиляючи доводи податкового органу про те, що позивач не вправі був в жовтні 2009 року формувати податковий кредит з названої операції та відповідно не вправі був обраховувати названу суму ПДВ при здійсненні розрахунку бюджетного відшкодування за листопад 2009 року, оскільки ні на одному з ланцюгів постачання, а зокрема у платників: ТзОВ «ТК «Фаворіт» та його контрагента ТзОВ «Концерн Євроторг» реальної сплати до бюджету податку на додану вартість не відбувалося, названі учасники ланцюга штучно формували податковий кредит з метою ухилення від сплати податкових зобов'язань, суд першої інстанції правильно зазначив, що висновки податкового органу щодо того, що всі учасники ланцюга штучно формували податковий кредит з метою ухилення від сплати податкових зобов'язань, можуть мати місце лише у випадку встановлення фактичних обставин щодо наявності в діяннях перелічених платників такого умислу та відповідної вини. Відповідачем не надано жодних доказів щодо встановлення обвинувальним вироком суду такого умислу та вини у осіб, котрі діяли від імені платників податків по названому відповідачем ланцюгу постачання. Доводи податкового органу є лише припущення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь платників. Крім того, суд першої інстанції встановив, що висновки відповідача про те, що ТзОВ «Концерн Євроторг» є учасником ланцюга постачання доломітного борошна для позивача ґрунтуються також лише на припущеннях ревізорів, що проводили перевірку позивача. Ревізори прийшли до такого висновку з огляду на суми ПДВ задекларовані ТзОВ «ТК «Фаворіт» в декларації з ПДВ та переліку наведених в ній контрагентів. Однак, фактичні обставини справи, зміст і предмет господарсько-правових відносин ТзОВ «ТК «Фаворіт» з ТзОВ «Концерн Євроторг» ревізори в ході перевірки позивача, та відповідач в ході прийняття спірного рішення не досліджували.

А окрім зазначеного, Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентами. Доводи відповідача відносно того, що позивач не має права на віднесення сум ПДВ, що нараховані і сплачені у складі ціни придбаваємого доломітного борошна до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що платниками податку по ланцюгу постачання (ТзОВ «ТК «Фаворіт» та його контрагентом ТзОВ «Концерн Євроторг») не здійснено реальної сплати до бюджету податку на додану вартість в розмірі, що дорівнює розміру сплаченого позивачем ПДВ у складі ціни за придбаваємого доломітного борошна є безпідставними.

В даній спірній ситуації суд першої інстанції вірно зазначив, що при здійсненні господарських операцій платник податку на додану вартість здійснює «за першою подією»(визначеною п.п. 7.3.1, п.п. 7.5.1 ст. 7 згаданого Закону ) формування сум податкових зобов'язань з названого податку та сум податкового кредиту (за рахунок яких зменшується податкове зобов'язання платника, що підлягає сплаті до бюджету). За рахунок різниці між такою сумою податкового зобов'язання (податку на додану вартість, що фактично одержаний платником у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги)) та сумою такого податкового кредиту (податку на додану вартість, що фактично сплачений ним у складі ціни придбаного ним товару іншому платнику): при позитивному значенні виникає податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету таким платником; при від'ємному значенні такої різниці виникає сума податку на додану вартість, що підлягає відповідно відшкодуванню з бюджету.

Також суд першої інстанції, з чим погодилась колегія суддів правильно зазначив, що відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Дана норма після не містить вимоги, що саме така надмірна сплата, такого податку певним платником повинна бути безпосередньо сплаченою до бюджету, бо закон передбачає сплату податку на додану вартість одним платником іншому, і лише різниця між такою сплатою і надходженням впливає відповідно на сплату такого податку до бюджету чи навпаки на відшкодування податку з бюджету. Крім того відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність особи має індивідуальний характер, і відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення, а отже якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і дана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту. Тим більше законодавством України на позивача не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Відхиляючи доводи податкового органу про те, що позивач не вправі був в жовтні 2009 року формувати податковий кредит з названої операції та відповідно не вправі був обраховувати названу суму ПДВ при здійсненні розрахунку бюджетного відшкодування за листопад 2009 року, бо у березні 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно ТзОВ «ТК «Фаворіт» було внесено запис про порушення провадження у справі про банкрутство, то суд першої інстанції правильно зазначив, що жодна норма закону з питань оподаткування не ставить поведінку одного платника податків в існуючому звітному періоді в залежність від ймовірних прогнозів поведінки (на майбутнє) їх контрагентів (інших платників) у звітних періодах які мають згодом настати.

Відповідачем в ході проведеної перевірки не було встановлено обставин того, що станом на жовтень 2009 року позивач передбачав, або міг передбачити обставини щодо банкрутства ТзОВ «ТК «Фаворіт» та обставини щодо не повного виконання ним взятих зобов'язань по поставці доломітного борошна, або обставини перебування названого суб'єкта в розшуку чи закриття його рахунків. Станом на дату віднесення позивачем сум ПДВ з названої господарської операції до складу податкового кредиту та станом на дату здійснення розрахунку бюджетного відшкодування за листопад 2009 року (жовтень, листопад 2009 року) позивач не знав та не міг знати або передбачити обставини, що в подальшому в березні 2010 року відносно такого платника податків буде порушена справа про банкрутство, його рахунки будуть закриті, а саме підприємство буде перебувати в розшуку.

З огляду на це суд обгрунтовано вважав, що станом на дату формування позивачем податкового кредиту (жовтень 2009 року) та здійснення розрахунку бюджетного відшкодування (листопад 2009 року) позивач діяв відповідно до приписів закону, який при формуванні податкового кредиту у звітному періоді, що існував, не зобов'язував його передбачати на майбутнє обставини щодо ймовірної поведінки його постачальника. Більше того згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відомостей про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «ТК «Фаворіт» не може бути безумовним доказом, того, що на дату внесення такого запису (березень, квітень 2010 року) названий суб'єкт припинив свою діяльність, а зобов'язання взяті ним щодо поставки позивачеві доломітного борошна не будуть виконані. На момент прийняття відповідачем спірного рішення (квітень 20010 року) Єдиний державний реєстр юридичних осіб не містив відомостей щодо припинення ТзОВ «Торгової компанії «Фаворіт», як юридичної особи і такі відомості щодо припинення ТзОВ «ТК «Фаворіт», як юридичної особи внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців лише 01.06.2010 року тобто після прийняття відповідачем спірного рішення.

Також суд першої інстанції правильно вважав, що припинення названого контрагента (ТзОВ «ТК «Фаворіт»), не призводить до погашення вимог(припинення зобов'язань) за договором поставки № 768 від 13.10.2009 року щодо доломітного борошна, бо згідно договору поруки, що мається в матеріалах справи, №010310 від 11.02.2010 року, є зобов'язання поручителя - ТзОВ «Енерго Інвест Холдинг» в повному обсязі відповідати перед кредитором - позивачем у даній справі за виконання зобов'язань боржником - ТзОВ «ТК «Фаворіт» по договору поставки доломітного борошна № 768 від 13.10.2009 року. Тому правильним є висновок, що станом на дату розгляду справи, як і на дату прийняття спірного рішення зобов'язання визначені договором № 768 від 13.10.2009 року щодо поставки доломітного борошна не є погашеними, та не є такими, по яким закінчився строк позовної давності, а відтак не є в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безнадійною заборгованістю.

Крім того суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що зменшення названої вище суми ПДВ з податкового кредиту жовтня 2009 року та зменшення суми бюджетного відшкодування саме за листопад 2009 року є помилковим, бо у названому періоді позивач (при формуванні сум податкового кредиту з названої господарської операції, що пов'язане з придбанням доломітного борошна та обрахунку сум бюджетного відшкодування) діяв у повній відповідності до приписів Закону «Про податок на додану вартість», якщо у подальшому придбаваємі платником товари (сума ПДВ з яких раніше (по першій із подій) була включена платником податку до складу податкового кредиту) починають використовуватися таким платником в операціях, які не є об'єктом оподаткування, то відповідно до абз. 5 п.п. 7.4.1 п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість», такі товари (послуги), вважаються проданими позивачем за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Отже податкове зобов'язання повинно виникати не в місяці віднесення платником сум ПДВ, що припадають на вартість придбаваємих товарів до складу податкового кредиту, а в місяці, коли змінюється напрям використання придбаваємих товарів з операцій «оподатковуваних» на операції «неоподатковувані». В супереч обумовленому, приймаючи спірне рішення відповідач на вказані обставини не зважив та дійшов невірного висновку щодо завищення позивачем саме в жовтні 2009 року податкового кредиту в розмірі 5 476 827,33 грн. та безпідставності врахування позивачем такої суми при здійсненні обрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що не знайшли підтвердження обставини відображені податковим органом щодо завищення позивачем сум податкового кредиту в розмірі 5 476 827,33 грн. та відповідного завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 4 512 656 грн., а відтак підставно задовольнив позовні вимоги.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у справі № 2а-1727/10/1770- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк