Постанова № 30033667, 07.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 року Справа № 105256/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року по справі № 2а-0770/4033/11 за позовом ТзОВ "ВГСМ" до державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВГСМ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, а саме - №000352351, №000382351, №000146/1751, №000372351, №000362351 від 09 листопада 2011 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВГСМ" до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області від 09 листопада 2011 року №000352351, №0003622351, №000372351, №000382351, №000146/1751.

Не погодившись за таким судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач - державна податкова інспекція у Рахівському районі Закарпатської області, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ВГСМ" 30 березня 2010 року зареєстроване як юридична особа, про що Рахівською районною державною адміністрацією видано відповідне Свідоцтво (а.с.17).

У період з 12 вересня 2011 року по 21 жовтня 2011 року працівниками державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ВГСМ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31 березня 2010 року по 30 червня 2011 року. В результаті даної перевірки виявлено порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 94119 грн.; пп. 139.1.11, 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 98206 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.2 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 6558, 00 грн.; пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 2771863,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 2765305,00 грн.; п. 1.5 ст. 1, пп. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"; п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України, про що складено акт перевірки № 40/2351/37020022 від 28 жовтня 2011 року.

09 листопада 2011 року державною податковою інспекцією у Рахівському районі Закарпатської області на підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення, а саме - № 000352351 (а.с.27), №000382351 (а.с.26), № 000146/1751 (а.с.28), № 000372351 (а.с.25), № 000362351 (а.с.24), що і стали предметом розгляду даної адміністративної справи.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Що стосується податкового повідомлення - рішення №000352351 (щодо збільшення податку на прибуток на 94119 грн. і штрафних санкцій), то апеляційний суд вказує на наступне:

Дане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту перевірки, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 5.2.1, п. 5.2., п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за період діяльності з 31 березня 2010 року по 31 березня 2011 року, в результаті чого занижено податок на прибуток.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюється як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 серпня 2008 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВГСМ" було укладено договір № 4 з надання послуг по облагороджуванню та розкряжуванню деревини у місцях її складування. 01 січня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВГСМ" було укладено договір № 1 з надання послуг по облагороджуванню та розкряжуванню деревини у місцях її складування. 08.06.2010 року аналогічний договір № 6 був укладений між ТОВ «ВГСМ» та ФОП ОСОБА_2

Згідно актів прийому виконаних робіт щодо наданих послуг, ФОП ОСОБА_1 надало послуги загальною вартістю 322972 грн. та ФОП ОСОБА_2 - загальною вартістю 39350 грн.

Відповідно до п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755- VI для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

На підставі даної норми, ДПІ у Рахівському районі було направлено запит від 05.10.2011 року №526 до ДП «Великобичківське ЛМГ». На цей запит відповідачем було отримано відповідь від 20.10.2011 року №7043/10 та завірені копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «ВГСМ» (податкові накладні, реєстри товарно-транспортних накладних).

ДП «Великобичківське ЛМГ» було надано копії карт технологічного процесу розробки лісосік, де встановлено, що лісопродукція по відношеню до якої ФОП ОСОБА_1 здійснювалось розкряжування та облагородження, постачалася ТОВ «ВГСМ» у завершеному для подальшого господарського використання стані, а саме: ТОВ «ВГСМ» отримував лісопродукцію від ДП «Великобичківське ЛМГ» по наступних сортах згідно наданих технологічних карт: за 2010 рік - пиловник буковий І сорту - 146,90 куб.м.; пиловник буковий II сорту - 197,56 куб.м.; пиловник буковий III сорту - 243,28 куб.м.; за 6 місяців 2011 року відповідно - пиловник буковий І сорту - 2927,00 куб.м.; пиловник буковий II сорту - 1779,21 куб.м.; пиловник буковий III сорту - 2055,10 куб.м.; техсировина букова - 25,98 куб.м.; дрова букові - 80.0 куб.м.; техсировина дубова - 10.11 куб.м., дрова дубові - 31,34 куб.м., пиловник ясінь І сорту - 1 куб.м., пиловник ясінь II сорту - 1 куб.м., пиловник ясінь III сорту - 2 куб.м., техсировина ясінь - 23,49 куб.м. та техсировина ялина - 143,01 куб.м.

В ході проведення перевірки ДПІ у Рахівському районі було отримано також матеріали ВПМ ДПІ у Тячівському районі від 10.10.2011 року № 279/7. На підставі пояснень наданих ФОП ОСОБА_1, встановлено, що розкряжуванням та облагородженням деревини на лісосіках ДП «Великобичківське ЛМГ» займався найманий працівник. У період з 31.03.2010 по 31.03.2011 року ТОВ «ВГСМ» розробкою лісосік не займалося.

Стосовно надання послуг ФОП ОСОБА_2, то згідно актів прийому виконаних робіт підприємцем надано послуги загальною вартістю 39350 грн., в тому числі 6558 грн. ПДВ, а саме: за III квартал 2010 року у сумі 39350 грн., в тому числі 6558 грн. ПДВ, сума без ПДВ - 32792 грн.

В ході проведення перевірки ДПІ у Рахівському районі отримано матеріали ВПМ ДПІ у Тячівському районі від 10.10.2011 року за № 279/7. На підставі пояснень наданих ФОП ОСОБА_2, встановлено, що розкряжуванням та облагородженням деревини на лісосіках ДП «Великобичківське ЛМГ» займався найманий працівник. У періоді з 31.03.2010 по 31.03.2011 року ТОВ «ВГСМ» розробкою лісосік не займалося.

Також ДП «Великобичківське ЛМГ» надано копії карт технологічного процесу розробки лісосік, де встановлено, що лісопродукція, по відношеню до якої ФОП ОСОБА_2 здійснювалось розкряжування та облагородження, постачалася ТОВ «ВГСМ» у завершеному для подальшого господарського використання стані.

Враховуючи викладене, та на підставі наданих матеріалів ДП «Великобичківське ЛМГ» колегія суддів приходить до висновку, що в період з 31.03.2010 року по 31.03.2011 року, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 послуги по облагородженню та розкряжуванню деревини не надавалися, так як лісопродукція постачалася ТОВ «ВГСМ» у завершеному для подальшого господарського використання стані.

Відтак, сумнівним на переконання колегії суддів є взаємозв'язок щодо витрат понесених ТОВ «ВГСМ» та відображених у складі валових витрат у сумі 322972 грн., здійснених по взаємовідносинах з ОСОБА_1 у період з 31.03.2010 року по 31.03.2011 року, та відображених у складі валових витрат у сумі 32792 грн., здійснених по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, учасниками господарських відносин визнаються суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.95 № 88, господарські операції - це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі і податкових.

Надання податковому органу до перевірки всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.

Колегія суддів зазначає, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною (безтоварною), оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що ТОВ «ВГСМ» отримувало лісопродукцію від ДП «Великобичківське ЛМГ» у завершеному для подальшого господарського використання стані, яка не потребувала її додаткового облагородження та розкряжування (пиловник відповідного сорту деревини), тому витрати, понесені ТОВ «ВГСМ» щодо виконуваних робіт фізичними особами підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом 2010 та першого півріччя 2011 року являються витратами не пов'язаними з господарською діяльністю підприємства та відповідно не підлягають відображенню у складі валових витрат відповідних податкових періодів.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000382351 (щодо зменшення суми від'ємного значення податку на прибуток за 3 кв. 2011) колегія суддів зазначає наступне:

Підставою для винесення даного податкового повідомлення-рішення став висновок ДПІ про те, що Товариство завищило витрати на збут, зокрема 78870 грн. виплат на користь ФОП ОСОБА_3

27 липня 2010 року між ТОВ "ВГСМ" та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір, предметом якого є надання послуг з обробки інформації: набір на комп'ютері, друк на принтері, копіювання, робота із сканером, який був у подальшому припинений.

07 квітня 2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "ВГСМ" було укладено новий договір про надання послуг у сфері інформатизації.

07 квітня 2011 року ФОП ОСОБА_3 отримав код діяльності 72.30.0 з надання послуг, які належать до діяльності у сфері інформатизації у відповідності до розділу 72 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, який затвердженого наказом Дежавного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації від 20.12.1997 № 822

Згідно договору укладеного між ТОВ «ВГСМ» та ФОП ОСОБА_3 від 27.07.2010 року за № б/н. встановлено надання послуг з обробки інформації: набір на комп'ютері, друк на принтері, копіювання, робота із сканером.

Розділ 72 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, який затверджено і введено в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97р. № 822, що дає чітке визначення послуг у сфері інформатизації не містить такого переліку виконуваних робіт як: набір на комп'ютері, друк на принтері, копіювання, робота із сканером.

Таким чином, на переконання колегії суддів, перевіркою правомірно встановлено порушення позивачем пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: «При визначенні оподатковуваного прибутку не враховуються витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи-платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації)».

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0001461751 (щодо нарахування податку з доходів найманих працівників), то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

На думку апелянта, позивач допустив порушення ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а також п. 1.5 ст. 1, пп. 4.2.14 п. 4. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", так як у вересні-грудні 2010 року не оподаткувало податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15% виплачених ФОП ОСОБА_1 в жовтні-грудні 2010 року доходів в сумі 141543,74 грн. за послуги по розкряжуванню та облагороджуванню деревини, крім меблів, які не зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку, внаслідок чого донараховано 21231,56 грн. податку з доходів фізичних осіб за вересень-грудень 2010 року.

Апеляційний суд погоджується з такими твердженнями апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Цією ж статтею визначено, що фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності.

Поряд з цим відповідно до норм вказаної статті, у разі коли фізична особа-суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне Свідоцтво і сплачується податок, що не перевищує максимальної ставки за цими видами діяльності, встановленої місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Відповідно до статті 6 Указу, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб. Отже, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який вибрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленими Законом України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», із змінами і доповненнями (далі Закон - № 889-ІV) та Податковим кодексом України №2755-VІ від 02 грудня 2010 року. Тобто при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий податковим агентом за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 Закону № 889-ІV, (до 01 січня 2011 року) та п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України (з 01 січня 2011 року).

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-ІV, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету.

Відповідно до пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону № 889-ІV, до складу загального місячного оподаткованого доходу включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

В порушення ст. 6 Указу, п. 1.5 ст.1, пп. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-ІV, ТОВ «ВГСМ» не оподатковано податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15% з виплачених ОСОБА_1 в жовтні-грудні доходів в сумі 141543,74 грн. за послуги по розкряжуванню та облагороджуванню деревини (вид діяльності - 20 Оброблення деревини та виробництво виробів з дерева, крім меблів, який не зазначений у свідоцтві про сплату єдиного податку), внаслідок чого донараховано 21231,56 грн. податку з доходів фізичних осіб за вересень-грудень 2010 року.

Відповідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст.167 Податкового Кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної ігри.

Відповідно до п.177.6 ст.177 Податкового Кодексу України у разі якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку-фізичних осіб.

Щодо правомірності декларування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню слід вказати на наступне:

Відповідно до пп.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.5 ст.200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Тобто особа, яка зареєстрована як платник ПДВ менш ніж 12 календарних місяців, має право на бюджетне відшкодування у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів. При цьому, надання права на бюджетне відшкодування такій особі залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.

Виходячи з вищенаведеного, перевіркою, відповідно до пп. 200.6 "а", п. 200.14 ст.200 Податкового кодексу України правомірно встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації у сумі 2765305 грн., (а саме: встановлено заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року у сумі 2765305 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року) та правомірно враховано у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.1,2,4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Рахівському районі задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року по справі № 2а-0770/4033/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ "ВГСМ" до державної податкової інспекції у Рахівському районі про скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді : В.П. Сапіга

І.О. Яворський