Рішення № 30025616, 14.03.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2013 рокуСправа № 5013/1775/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1775/12

за позовом: Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кіровоград

про розірвання договорів оренди землі, звільнення та повернення земельної ділянки, приведення її у придатний до використання стан.

Представники сторін:

від позивача - Смаглюк М.О., довіреність №366-мр/зв від 11.04.2012р., заступник начальника юридичного відділу - завідувача сектора представництва інтересів в судах Кіровоградської міської ради;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Кіровоградською міською радою подано позовну заяву з вимогами:

розірвати договір оренди землі № 302 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 173, та договір оренди землі № 303 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 174, які укладені між позивачем та відповідачем;

зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на протязі 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_2 загальною площею 400,01 кв. м (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052), яка зайнята фундаментом з каркасами, привести дану земельну ділянку за рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованих (влаштованих) фундаментів з каркасами та повернути дану земельну ділянку Кіровоградській міській раді.

Підставою позову зазначено використання відповідачем земельної ділянки з порушенням умов договорів оренди землі, що полягає у проведенні будівельних робіт з будівництва об'єкта нерухомого майна (капітальної споруди) на земельних ділянках, наданих для розміщення тимчасових споруд (рухомого майна), та за відсутності згоди орендодавця на зведення будівель і споруд. Позивач також вказує на інші порушення відповідача, що полягає у відсутності вільного доступу орендодавця до переданих в оренду земельних ділянок, оскільки споруджено паркан; забудові земельних ділянок без відповідної затвердженої містобудівної документації, технічних умов та без документа, який дає право виконувати будівельні роботи; порушення природного стану земельної ділянки внаслідок облаштування фундаменту, чим пошкоджено родючий шар ґрунту; не дотримання режиму використання земельної ділянки; порушення Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення, Порядку розміщення тимчасових споруд.

Відповідач позов заперечив повністю, вказавши на те, що будівельні роботи на земельних ділянках проводяться на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю; технічні умови отримано; використання земельної ділянки відповідає її цільовому призначенню - землі житлової та громадської забудови; спорудження паркану на земельній ділянці відноситься до комплексу підготовчих робіт до будівництва та не порушує вимог законодавства; Закон України "Про планування і забудову територій" передбачав, що забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, а отже відповідачем на законних підставах здійснюються будівельні роботи з розміщення об'єкту містобудування, а саме: торгівельних павільйонів; у відповідності до ст. 23-1 Закону України "Про планування і забудову територій", чинній на момент укладення договорів оренди, рішення про передачу земельної ділянки для розміщення об'єкта містобудування є дозволом на будівництво цього об'єкта.

В судовому засіданні 12.03.2013 р. оголошено перерву до 14.03.2013 р.

В судовому засіданні 14.03.2013 р. представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині повернення земельних ділянок, яка обґрунтована тим, що вимога про звільнення земельних ділянок, яка також заявлена у позові, є достатньою для поновлення прав позивача (том ІІ а.с.61). Позовні вимог в іншій частині підтримано.

Відповідач та його представник приймали участь в судових засіданнях, що проводились у даній справі 29.01., 18.02., 27.02., 12.03.2013 р. та після оголошеної перерви в засідання суду 14.03.2013 р. не з'явились, направивши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки (том ІІ а.с. 62).

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання та відхиляє його, оскільки за положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи можливо лише в межах строку вирішення спору. Як вбачається з матеріалів справи, строк вирішення у спору у даній справі, з урахуванням його продовження на 15 календарних днів за клопотанням позивача, визначений до 15.03.2013 р. За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України такий строк вирішення спору є граничним та повторному продовженню не підлягає.

Крім того, відповідач і його представник приймали участь в інших судових засіданнях у справі, в яких наводили свої заперечення, подавали докази і приймали участь в їх досліджені. Господарський суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання 14.03.2013 р. обов'язковою та не витребував жодних документів від відповідача.

На підставі викладеного, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 14.03.2013 р. за відсутності відповідача і його представника та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази; заслухавши пояснення сторін, наведені в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградської міської ради №1693 від 31.01.2006 р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (відповідач) погоджено місце розташування та надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а рішенням №1757 від 28.02.2006 р. затверджено проект землеустрою та надано відповідачеві в оренду на 20 років земельну ділянку площею 400,01 кв.м. вулиць, набережних, площ по АДРЕСА_2 під розміщення торговельних павільйонів за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі (том І а.с. 17, 18).

На підставі рішення №1757 від 28.02.2006 р. між сторонами 09.11.2006 р. укладено договори оренди землі № 302 і №303, за умовами яких Кіровоградська міська рада (Орендодавець) надала, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Орендар) прийняла в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 400,01 кв.м. вулиць, набережних, площ, яка знаходиться по АДРЕСА_2 в місті Кіровограді, для розміщення торговельних павільйонів (том І а.с. 41-43, 47-49).

Зазначені договори зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що 13.11.2006 р. вчинено записи за №№ 173, 174.

Земельна ділянка за договорами оренди виділена в натурі та фактично передана відповідачеві згідно актів приймання-передачі (том І а.с. 44, 46, 51, 52).

Як визначає Закон України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України, нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Стаття 25 Закону України "Про оренду землі" наділяє орендаря земельної ділянки правами: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендодавець в силу положень статті 24 Закону України "Про оренду землі" має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно укладених між сторонами договорів оренди землі від 09.11.2006 р. № № 302, 303 місцезнаходження земельної ділянки визначено у місті Кіровограді по АДРЕСА_2.

Проте, як зазначається позивачем та відповідачем, фактичне місце розташування земельної ділянки, переданої відповідачеві в оренду за вказаними договорами, напроти будинку АДРЕСА_2.

Вказане сторони пояснюють помилковістю зазначення в договорах і рішенні ради іншої адреси, оскільки будинок під номером 23/43 по вул. 50 років Жовтня у місті Кіровограді не існує, тоді як згідно планувальних матеріалів фактичне місце розташування земельної ділянки, стосовно якої розглянуто питання про передачу в оренду відповідачеві, є земельна ділянка по АДРЕСА_2.

Отже, фактично правовідносини між сторонами за укладеними договорами оренди землі від 09.11.2006р. № № 302, 303 виникли стосовно земельної ділянки загальною площею 400,01 кв.м., що знаходиться у місті Кіровограді по АДРЕСА_2.

Згідно договорів оренди землі земельна ділянка передана відповідачеві для розміщення торговельних павільйонів. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду є істотними умовами договору оренди.

Стаття 38 Земельного кодексу України відносить до земель житлової та громадської забудови земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови має здійснюватись відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст. 39 Земельного кодексу України).

Як слідує з проектної документації, умов договорів та актів приймання-передачі, на земельній ділянці, яка передавалась відповідачеві в оренду, не розміщувались об'єкти житлової забудови, громадські будівлі чи споруди, або інші об'єкти загального користування.

Положення статті 23 Закону України "Про планування і забудову територій", який був чинний у відповідній редакції на час передання земельної ділянки в оренду відповідачеві, встановлювали, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво здійснюється суб'єктами планування та полягає в організації комплексної забудови території або розташуванні та будівництві окремих будинків і споруд.

Разом з цим, використання земельної ділянки за розділом 1 договорів оренди землі від 09.11.2006 р. № № 302, 303 не передбачає будівництво будинків і споруд. Згідно названих договорів земельна ділянка надана для розміщення торговельних павільйонів.

Як повідомляє Орендодавець - Кіровоградська міська рада, земельні ділянки передавались відповідачеві в оренду для розміщення торгівельних павільйонів, як об'єктів малої архітектурної форми (тимчасові споруди).

Господарський суд враховує, що на час укладення між сторонами договорів оренди землі визначення торговельного об'єкту наводилось в Національному стандарті України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", який затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 5 липня 2004 року N 130 і введеного в дію з 1 липня 2005 р. У вказаному ДСТУ зазначалось, що торговельний об'єкт - це майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду або який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та має приміщення для провадження торговельної діяльності. Тобто, торговельний об'єкт може займати як капітальну споруду, так і споруду полегшеної конструкції (некапітальну). При цьому, капітальною спорудою, згідно пункту 6.21 ДСТУ 4303:2004, є будь-який будівельний об'єкт, зведений на заглибленому фундаменті та приєднаний до інженерних мереж життєзабезпечення, який має постійне просторове місце розташування.

Пункт 6.23 ДСТУ 4303:2004 наводить поняття павільйону, яким є торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації та продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.

Відповідно до пункту 2 Методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 4 вересня 2006 року N 296 та які діяли на час укладення договорів оренди, павільйон віднесено до стаціонарних малих архітектурних форм, тобто споруди, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру має площу до 30 кв. м.

Відповідно до наведених Методичних рекомендацій, малою архітектурною формою для здійснення підприємницької діяльності є невелика одноповерхова споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.

З прийняттям Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" павільйони також віднесено до малих архітектурних форм (ст. 28 Закону).

Зважаючи на викладене, господарський суд приходить до висновку, що використання земельної ділянки згідно розділу 1 договорів оренди землі від 09.11.2006 р. № № 302, 303 передбачає розміщення на ній торговельного об'єкту, а саме - торговельних павільйонів, як тимчасових споруд без улаштування фундаменту, тобто - малої архітектурної форми.

Проте, як повідомляється позивачем та підтверджується матеріалами перевірки комісії, створеної Кіровоградською міською радою, та матеріалами перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області, на земельній ділянці, отриманій відповідачем в оренду за договорами від 09.11.2006 р. № № 302, 303 влаштовано фундамент, металевий каркас, що не відповідає порядку розміщення тимчасових споруд та свідчить про здійснення відповідачем робіт з будівництва капітальної споруди.

Відповідач у наданих до суду поясненнях не заперечив проведення робіт з будівництва капітальної споруди та вказав, що ним здійснюють будівельні роботи з розміщення об'єкту містобудування, а саме: торговельних павільйонів на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданого 20.12.2007 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (том І а.с. 116).

Закону України "Про планування і забудову територій", який був чинний на момент видачі зазначеного вище дозволу відповідачеві, встановлював, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Отже, дозвіл не є документом, який посвідчує право використання земельної ділянки для забудови.

Згідно розділу 10 договорів оренди землі від 09.11.2006 р. № № 302, 303 сторони передбачили, що орендар має право лише за письмовою згодою орендодавця зводити, у встановленому законодавством порядку будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження без міни цільового призначення земельної ділянки.

Відповідні положення закріплено в статті 25 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Позивач повідомляє, що ним такий дозвіл відповідачеві не надавався.

Відповідач в поясненнях від 25.02.2013 р., вказуючи про наявність такого дозволу, послався на положення статті 23-1 Закону України "Про планування і забудову територій", які діяли на час отримання земельних ділянок в оренду та які передбачали, що у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Однак, господарський суд вважає таке посилання помилковим, оскільки дозвіл, про який зазначається у наведеній вище нормі, та згода орендодавця, про яку вказано в Законі України "Про оренду землі", не є тотожними та різняться за своєю правовою природою. Крім того, положення статті 23-1 Закону України "Про планування і забудову територій", що діяли під час оформлення орендних правовідносин між сторонами, встановлювали строк дії дозволу на будівництво об'єкта містобудування. Так, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Сторонами в розділі 13 договорів передбачено, що дія договорів оренди землі припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених договором, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України, законом України "Про оренду землі" та іншими законами України.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" та розділом 10 договорів встановлено, що орендар має право лише за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку будівлі і споруди.

Проте, відповідач не довів та не надав належних доказів отримання письмової згоди Кіровоградської міської ради, як Орендодавця, на зведення на земельній ділянці, отриманій в оренду за договорами від 09.11.2006 р. № № 302, 303, будівель і споруд. В свою чергу відповідач на земельній ділянці проводить роботи з будівництва капітальної споруди, що є порушенням умов договорів оренди землі. Докази того, що на земельній ділянці встановлюються тимчасові споруди відсутні.

На підставі викладеного, позовні вимоги про розірвання договорів оренди землі від 09.11.2006 р. № № 302, 303 на зазначених вище підставах підлягають задоволенню.

Зазначені позивачем порушення стосовно будівництва (забудова без відповідної затвердженої містобудівної документації, технічних умов та без документа, який дає право виконувати будівельні роботи; порушення Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення), не є правовою підставою для розірвання договорів.

Перешкоджання відповідачем у вільному доступі позивача до земельної ділянки матеріалами справи не підтверджено. Спорудження паркану не є такою перешкодою.

Згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до розділу 6 договорів від 09.11.2006 р. № № 302, 303, Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду. При цьому, земельна ділянка має бути за рахунок Орендаря звільнена і придатна для негайного використання її за цільовим призначенням іншим особам.

Як встановлено Актом перевірки відповідача від 13.02.2013 р., проведеною Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області, на земельній ділянці по вул. 50 років Жовтня (напроти будинків 23/34 та № 25) у місті Кіровограді влаштовано стрічковий монолітний фундамент та частково змонтовано металевий каркас (том ІІ а.с. 31-32).

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги про зобов'язання відповідача на протязі 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили звільнити земельну ділянку та привести її за рахунок відповідача у придатний для подальшого використання стан, у тому числі шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованих (влаштованих) фундаментів з каркасами є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Зазначення строку вчинення таких дій відповідає вимогам резолютивної частини рішення, що передбачено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення".

Провадження у справі в частині зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку Кіровоградській міській раді підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині. Наслідки відповідних дій позивачу роз'яснено та йому відомі. При цьому, господарський суд, приймаючи відмову позивача від позову та припиняючи провадження у справі у зазначеній частині враховує, що згідно договорів оренди землі від 09.11.2006 р. № № 302, 303 повернення земельної ділянки передбачає, у тому числі її звільнення та приведення за рахунок Орендаря у придатний для використання стан.

Судовий збір у відповідності до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається повністю на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі № 302 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 173, укладений між Кіровоградською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Розірвати договір оренди землі № 303 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 174, укладений між Кіровоградською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (25013, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на протязі 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_2 загальною площею 400,01 кв. м (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052), яка зайнята фундаментом з каркасами, привести дану земельну ділянку за рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (25013, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованих (влаштованих) фундаментів з каркасами.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (25013, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути земельну ділянку Кіровоградській міській раді (25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) припинити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кіровоградської міської ради (25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) 1073,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачеві на адресу: АДРЕСА_1, так як його представник був відсутній в судовому засіданні.

Повне рішення складено 19.03.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська