Рішення № 30025614, 14.03.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2013 рокуСправа № 912/187/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/187/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром", м. Київ

до дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград

про стягнення 26887,04 грн.,

Представники сторін:

від позивача - Кириленко Н.В., довіреність від 02.01.2013р.;

від відповідача - Артюх А.О., довіреність №240 від 22.02.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - 27162,28 грн. заборгованості, з них: 23188,48 грн. заборгованості за отриману продукцію, 1886,84 грн. 3% річних, 2086,96 грн. інфляційне збільшення боргу, з покладенням на відповідача судового збору.

12.03.2013р. на адресу суду від позивача надійшла заява №199 від 11.03.2013р. про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 26887,04 грн. заборгованості, з них: 23188,48 грн. боргу, 1886,84 грн. 3% річних, 1811,72 грн. інфляційного збільшення боргу, а також 1720,50 грн. судового збору.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Відповідач позов визнав повністю, про що подав відповідний відзив на позов.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" (надалі - продавець) та дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №18 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця продукцію (далі-товар), а саме: спецвзуття відповідно до замовлення, в асортименті та кількості згідно специфікації і накладних, які додаються до даного договору та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Розділом 3 Договору сторони домовилися щодо ціни товару та умов розрахунків. Оплата проводиться в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 50% суми, вказаної в рахунку-фактурі. Решта коштів перераховується на протязі тридцяти банківських днів з моменту поставки товару (п. 3.2 Договору).

Даний Договір відповідно до п. 9.1. вступає в законну силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2009 року.

Додатковою угодою №3 від 23.03.2010р. сторонами було пролонговано на 2 роки договір купівлі-продажу №18 від 23.01.2006р. (до 31.12.2012 року).

Договір та Додаткову угоду до нього підписано та скріплено печатками сторін.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує наступне.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне визначення даних правовідносин міститься в статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, продавцем було поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 61188,48 грн., що підтверджується видатковою накладною №T-ROM00590 від 09.04.2010р., а також довіреністю №57 від 09.04.2010р. (а. с. 14-15).

Відповідач свої зобов'язання по договору в частині оплати отриманої продукції виконав частково та перерахував на рахунок позивача 38000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок за 31.05.2010р., 05.07.2010р., 19.07.2010р. (а. с. 16-18).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору виставлено відповідачеві рахунок-фактуру №T-ROM00464 від 09.04.2010р. на суму 61188,48 грн. за поставку товару (спецвзуття), який було передано відповідачеві відповідно до видаткової накладної №T-ROM00590 від 09.04.2010р., податкової накладної №0400001053 від 09.04.2010р. на суму 61188,48 грн., а також довіреності №57 від 09.04.2010р.

Крім того, господарський суд враховує, що підставою для оформлення видаткової накладної №T-ROM00590 від 09.04.2010р. є саме рахунок-фактура №T-ROM00464 від 09.04.2010р. на суму 61188,48 грн.

Відповідно до гарантійних листів №661 від 14.06.2010р., №961 від 03.09.2010р. відповідач визнав суму основного боргу та зобов'язався сплати до 20.07.2010 року та до 30.09.2010 року відповідно (а. с. 19-20).

Доказів сплати відповідачем 23188,48 грн. боргу сторонами суду не подано, належними доказами не спростовано.

З урахуванням вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 23188,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1811,72 грн. за період з 10.05.2010р. по 23.01.2013р. та три відсотка річних в сумі 1886,84 грн. за період з 10.05.2010р. по 23.01.2013р.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1811,72 грн. за період з 10.05.2010р. по 23.01.2013р. та трьох відсотків річних в сумі 1886,84 грн. за період з 10.05.2010р. по 23.01.2013р. заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, визнання позову відповідачем, положення ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" про стягнення з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - 26887,04 грн. заборгованості, з них: 23188,48 грн. боргу, 1886,84 грн. 3% річних, 1811,72 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, ідентифікаційний код 32039992) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" (м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ідентифікаційний код 31862978) - 26887,04 грн. заборгованості, з них: 23188,48 грн. боргу, 1886,84 грн. 3% річних, 1811,72 грн. інфляційних втрат, а також 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 19.03.2013 року.

Суддя О.Б. Шевчук