Рішення № 30024369, 19.03.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №0907/2-1950/2011

Провадження №22-ц/779/410/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря Драганчук У. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» про стягнення коштів за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2012 року,-

встановила :

У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до АКБ «Київ» про повернення грошового вкладу та відшкодування збитків.

Позовні вимоги, уточнені в ході розгляду справи, мотивував тим, що 08 квітня 2008 року між ним та АКБ «Київ» укладено договір про банківський вклад терміном дії до 13 квітня 2009 року. Цей вклад та нараховані по ньому до 13 квітня 2009 року проценти було виплачено тільки 25 серпня 2009 року. Однак, йому не повернуто проценти згідно укладеного договору за період з 13 квітня по 25 серпня 2009 року в сумі 462,58 грн. Не відшкодовано також відповідачем і збитки за порушення зобов'язання, зокрема інфляційні втрати в сумі 117,08 грн., три відсотки річних в сумі 81,92 грн. Крім того, внаслідок несвоєчасного повернення депозиту він не зміг укласти іншого договору на вигідніших умовах, чим йому завдано збитків на суму 229,54 грн.

Такими діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, розмір якої оцінює на суму 530,00 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просив стягнути з відповідача завдані збитки в сумі 891,84 грн. та 530,00 грн. моральної шкоди.

Справа судами слухалась неодноразово.

Останнім рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь ОСОБА_2 462,58 грн. процентів на банківський вклад, 117,08 грн. інфляційних втрат, 81,92 грн. трьохвідсоткових річних за прострочення виконання зобов'язання, 229,54 грн. збитків, а всього кошти на загальну суму 891,84 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На дане рішення ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що судом безпідставно стягнуто з товариства після закінчення дії договору про банківський вклад 18% річних. При цьому судом не взято до уваги, що відповідно до п. п. 3.2.3, 4.7 договору після закінчення його дії грошові кошти позивача були перераховані на поточний рахунок останнього та згідно Протоколу тарифного комітету Банку на них нараховані 2% річних. Вказані проценти разом з основною сумою вкладу позивачу повернуто.

Необґрунтованим є також і висновок суду щодо застосування до спірних правовідносин норм ст. ст. 22, 611, 623, 625 ЦК України. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06.02.2009 року №53 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Київ» з 09 лютого 2009 року на задоволення вимог кредиторів був введений мораторій строком шість місяців. Згідно із ч.2 ст.58, ч.7 ст.80 та ч.3 ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію банк звільняється від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, зокрема нарахувань штрафів, пені та інших збитків.

Крім того, вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов'язання за договором банківського вкладу є також необґрунтованими, оскільки на їх підтвердження доказів суду не представлено.

З цих підстав апелянт просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення в частині задоволення позовних вимог - скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення інфляційних нарахувань та три проценти річних від простроченої суми і відмову в задоволенні решти позовних вимог з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з несвоєчасним поверненням позивачу грошових коштів останньому завдано збитки в розмірі 891,84 грн. Відмовляючи у стягненні моральної шкоди суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів існування обставин, відповідно до яких настають наслідки, визначені ст.23 ЦК України.

З висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову колегія суддів не може погодитись, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу (ч.1 ст.1061 ЦК України).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 08 квітня 2008 року між АКБ «Київ» та ОСОБА_2 укладено договір №2008/294 про банківський вклад «UAH «Наш ювілей» 370 дн.», предметом якого є розміщення позивачем у відповідача депозитного вкладу у сумі 7 000, 00 грн. на строк з 08 квітня 2008 р. по 13 квітня 2009 р. з процентною ставкою за користування депозитом в розмірі 18 % річних. (а.с.4).

13 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до АКБ «Київ» із заявою про повернення суми депозитного вкладу та процентів, однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що в Банку призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 09 лютого 2009 року по 09 вересня 2009 року (а.с.5).

Відповідно до п. 4.6. договору після закінчення строку, на який був залучений Банківський вклад (депозит), він вважається вкладом на вимогу та обліковується на поточному картковому рахунку з процентною ставкою, яка встановлюється в банку для вкладів на вимогу на цей момент.

Згідно протоколу №18 засідання тарифного комітету АКБ «Київ» від 03 серпня 2006 року для вкладів на вимогу в національній валюті річна процентна ставка складає 2%.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 серпня 2009 року ОСОБА_2 виплачено нараховані згідно договору відсотки в сумі 255, 69 грн., а 25 серпня 2009 року повернуто суму депозиту.

Тому починаючи з 14 квітня 2009 р. по 14 серпня 2009 р. відповідач повинен нести відповідальність за несвоєчасну виплату відсотків по договору в сумі 255, 69 грн., а з 14 квітня 2009 р. по 25 серпня 2009 р. - за несвоєчасне повернення банківського вкладу в сумі 7 000 грн. - в розмірі 3% річних від простроченої суми, що відповідно становить 2,58 грн. ((255,69 х 123 дні): 365 х 0,03) та 77,10 грн. ((7000 х 134дні):365 х 0,03) , а всього 79, 68 грн.

Аналогічно в зв'язку із несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання відповідач повинен нести відповідальність перед позивачем у вигляді інфляційних нарахувань, що становить 73,35 грн. При цьому колегія суддів виходить із загального розміру простроченої суми (7000+255,69) та індексу споживчих цін в червні 2009 року, що становить 101,1 відсотків.

З врахуванням положень ст.625 ЦК України, вищенаведених обставин справи колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду в цій частині з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь ОСОБА_2 73,35 грн. інфляційних втрат, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 79,68 грн., а всього 153,03 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних від простроченої суми в зв'язку із введенням в банку мораторію відповідно до ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є надуманими і не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування інфляційних втрат та 3% річних не є санкцією, виходячи із положеньст.625 ЦК України, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання, у зв'язку з чим дія мораторію відповідно до ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на них не поширюється.

Що стосується інших позовних вимог ОСОБА_2, то правових підстав для їх задоволення колегією суддів не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), яка прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Враховуючи, що строк дії договору закінчився 13.04.2009 року, нарахування та виплата після цього відсотків по депозитному вкладу в розмірі 18 % суперечить умовам самого договору (п. 1.1.-1.3.,4.6) та вимогам закону. А тому рішення суду в частині стягнення з банку на користь ОСОБА_2 відсотків за цією ставкою з дня закінчення строку дії депозитного вкладу до часу його повернення (з 13 квітня по 25 серпня 2009 року ) в сумі 462,58 грн. є помилковим.

Згідно з ч. 1 п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст.22 ЦК України упущена вигода є одним із видів збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Встановлений судом правовий характер спірних правовідносин не свідчить про те, що позивачу спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди. Крім того, в обґрунтування цієї вимоги позивачем не наведено, а судом не встановлено, переконливих доводів для постановлення рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 упущеної вигоди в сумі 229,54 грн.

А тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині колегія суддів також не знаходить.

З врахуванням наведених обставин постановлене судом першої інстанції без дотримання вимог матеріального та процесуального права рішення в частині задоволення позову не може залишатися в силі і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 в частині стягнення інфляційних нарахувань та три проценти річних від простроченої суми і відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржувалось.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2012 року в частині задоволення позову скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь ОСОБА_2 73,35 грн. інфляційних втрат, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 79,68 грн., а всього 153,03 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк