Рішення № 30016971, 26.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/8478-2012 26.07.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»до третя особа про Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» Шунін Валентин Геннадійович стягнення страхового відшкодування в порядку регресуПредставники:

від позивача: Костенко А.О. (представник за довіреністю)

від відповідача: Савісько В.В. (представник за довіреністю)

третя особа: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»(надалі також -«Позивач», «ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(надалі також «Відповідач», «НАСК «ОРАНТА») про стягнення в рахунок відшкодування заподіяної шкоди суми 2 768 гривень 55 копійок та до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»про стягнення в рахунок відшкодування заподіяної шкоди суми 2 768 гривень 55 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0335895 від 24 вересня 2009 року внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер АА 0311 ЕК, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водіями Андрусенко Є.І. (страхувальник НАСК «ОРАНТА») вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України та Шуніним В.Г. (страхувальник ПАТ «ХДІ Страхування») пункту 12.1 Правил дорожнього руху України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 червня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/8478-2012, судове засідання призначено на 12 липня 2012 року.

В судовому засіданні 12 липня 2012 року представник ПАТ «ХДІ Страхування»надав суду письмові Пояснення та копію Полісу № ВС/4805923. В Поясненнях представник ПАТ «ХДІ Страхування»зазначив, що ПАТ «ХДІ Страхування»укладено Договір страхування (оформлений Полісом № ВС/4805923) відповідно до ІІІ типу договору страхування, тобто за цим договором ПАТ «ХДІ Страхування»було застраховано відповідальність за завдану шкоду виключно Яровим Вадимом Анатолійовичем та лише в наслідок експлуатації транспортного засобу марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер 582-04 КВ. Таким чином, ПАТ «ХДІ Страхування»ніколи не страхувало за Полісом № ВС/4805923 цивільну відповідальність Шуніна Валентина Геннадійовича.

Представник Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»надав суду, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Відзив на позовну заяву. В Відзиві представник Відповідача зазначає, що оскільки Позивачем не було надано рішення про визначення ступені вини кожного з водіїв у процентному відношенні, то відсутні правові підстави стягнення з НАСК «ОРАНТА»будь-яких коштів страховим випадком. Також, представник Відповідача зазначає, що в зв'язку з перерахуванням суми страхового відшкодування особі, яка не є платником податку на додану вартість, сума страхового відшкодування зменшується на суму ПДВ.

Представник Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, надав в судовому засіданні письмове підтвердження того, що в провадженні Господарського суду м. Києва або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору, копію Витягу з ЄДРПОУ від 24 квітня 2012 року № 23-07/1420-2, копію Витягу з ЄДРПОУ від 04 квітня 2012 № 23/1170, копію Довідки про відкритий банківський рахунок.

Також, представником Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в судовому засіданні було подано Заяву про уточнення позовних вимог. В зазначеній Заяві, представник Позивача просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ «ХДІ Страхування»в порядку регресу суму у розмірі 2 768 гривень 55 копійок та просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 2 258 гривень 55 копійок з вирахуванням 510 гривень 00 копійок франшизи.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з залученням в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Шуніна Валентина Геннадійовича, Ухвалою Господарського суду міста Києві від 12 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 26 липня 2012 року.

В судовому засіданні 26 липня 2012 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в позовних вимогах з підстав наведених в Відзиві на позовну заяву.

Шунін Валентин Геннадійович в судове засідання 26 липня 2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання Шуніна Валентина Геннадійовича не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26 липня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(20 квітня 2011 року Черговими Загальними Зборами Акціонерів ВАТ «УСК«Дженералі Гарант»прийнято рішення про зміну найменування на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО») та Трубіліним Дмитром Анатолійовичем було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0335895, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер АА 0311 ЕК.

27 січня 2010 року на перехресті вул. Стальського та бул. Перова в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 582-04 КВ, під керуванням Шуніна Валентина Геннадійовича, транспортного засобу «ГАЗ», державний реєстраційний номер ВМ 2854 АМ, під керуванням Андрусенка Євгенія Івановича та транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер АА 0311 ЕК, під керуванням Трубіліна Дмитра Анатолійовича.

Згідно з Довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду № 8560089, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водіями Андрусенко Є.І. вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України та Шуніним В.Г. пункту 12.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2009 року по справі № 3-743/10 Андрусенка Євгенія Івановича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.

Також, Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2009 року по справі № 3-744/10 Шуніна Валентина Геннадійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок.

Відповідно до Звіту № 5415 від 17 лютого 2010 року, складеного ТОВ «ЕСТІМЕЙТ», вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер АА 0311 ЕК в результаті його пошкодження складає 10 181 гривня 87 копійок.

На підставі страхового Акту № 99896 від 15 березня 2010 року, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 5 537 гривень 11 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 1869 від 23 березня 2010 року.

Цивільно-правова відповідальність Андрусенка Євгенія Івановича на момент настання страхової події була застрахована Національною акціонерною страховою компанією «Оранта»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4135818.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 2 258 гривень 55 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань по Договору добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0335895 було відшкодовано на користь страхувальника 5 537 гривень 11 копійок.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Суд не бере до уваги посилання представника Відповідача про те, що сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму ПДВ у зв'язку з тим, що страхове відшкодування перераховане особі, яка не є платником податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, на підставі того, що Позивач на виконання своїх зобов'язань по Договору добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0335895 відшкодував на користь страхувальника 5 537 гривень 11 копійок,- він має право на стягнення страхового відшкодування в порядку регресу саме на суму, яку він виплатив страхувальнику.

Окремо, Суд звертає увагу, що обґрунтовуючи свої висновки, представник Відповідача посилається на пункт 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», який на час розгляду даної справи втратив чинність.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 36.3. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Таким чином, враховуючи те, що в дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулася 27 січня 2010 року на перехресті вул. Стальського та бул. Перова в місті Києві, винні водії Андрусенко Є.І. (страхувальник НАСК «ОРАНТА») та Шунін В.Г., то відповідно до пункту 36.3. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір відшкодування за заподіяну шкоду, яке повинно бути відшкодоване Публічному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»ділиться між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»та страховиком Шуніна В.Г.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже, враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що Позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер АА 0311 ЕК, у Позивача виникло право вимоги до осіб, відповідальних за заподіяну шкоду у розмірі їх вини, тобто, у даному випадку -до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»у розмірі 2 258 гривень 55 копійок.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, р/р 26508532 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 25965081) 2 258 (дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) гривень 55 копійок.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, р/р 26508532 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 25965081) 1 609 гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення 27 липня 2012 року