Рішення № 30016950, 25.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/6561-2012 25.06.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»до про Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відшкодування шкоди в розмірі 22 044 гривні 96 копійокПредставники:

від Позивача Руденко О.О. (представник за довіреністю № 02/02-12_Р);

від Відповідача не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суд міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(надалі також -«Відповідач») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 22 044 гривні 96 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту АС № 005164 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля Lexus RX 350, державний реєстраційний номер АІ 5045 СР, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія транспортного засобу Renault, державний реєстраційний номер АА 4668 СН, яким скоєно ДТП, застрахована в Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2369478, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/6561-2012, розгляд справи призначено на 7 червня 2012 року.

В судове засідання 7 червня 2012 року представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Належне повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на зворотній стороні Ухвали суду від 21 травня 2012 року та повідомленням про вручення поштового відправлення від 29 травня 2012 року, яке міститься в матеріалах справи.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було відкладено на 25 червня 2012 року.

Відділом діловодства Суду 13 червня 2012 року отримано від представника Позивача, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 15 вересня 2011 року, копію Довідки № 13-5461 від 8 листопада 2012 року, Повідомлення вих.. № 15/04/8.01/348-12 від 7 червня 2012 року про відсутність у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору, Довідку № 15/04/8.01/349-12 від 7 червня 2012 року.

В судовому засідання 25 червня 2012 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представник Відповідача в судове засідання 25 червня 20012 року не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Належне повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на зворотній стороні Ухвали суду про відкладення розгляду справи від 7 червня 2012 року та повідомленням про вручення поштового відправлення від 18 червня 2012 року, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно абзацу 2 пункту 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25 червня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані представником Позивача документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі-Лізинг»та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»4 серпня 2001 року було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 005164.

Відповідно до пункту 2.1. Договору добровільного страхування наземного транспорту АС № 005164, предметом Договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Lexus RX 350, державний реєстраційний номер АІ 5045 СР.

3 листопада 2011 року на перехресті вул. Пушкінська та вул. Л. Толстого в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Lexus RX 350, державний реєстраційний номер АІ 5045 СР, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіДі-Лізинг»під управлянням Северчук Оксани Іванівни та автомобіля Renault, державний реєстраційний номер АА 4668 СН, що належить Абдураїмовій Анні Арсеніївні під управлянням Абдураїмова Арсенія Енверовича.

Відповідно до довідки ВДАІ з обслуговування Шевченківського району міста Києва № 8906361 від 8 листопада 2011 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Абдураїмовим Арсенієм Енверовичем правил маневрування, а саме пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 3-11239/11 від 7 грудня 2011 року, Абдураїмова Арсенія Енверовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень 00 копійок.

23 листопада 2011 року на підставі Страхового акту № АС-003947 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього від 22 листопада 2011 року, Рахунку № ЕЛюС-0024697 від 8 листопада 2011 року, та враховуючи Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 295 від 14 листопада 2011 року, Товариством з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 22 044 гривні 96 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 4401 від 23 листопада 2011 року.

Цивільно-правова відповідальність Абдураїмова Арсенія Енверовича на момент настання страхової події була застрахована в Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2369478.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 22 044 гривні 96 копійок

Також, Позивач зазначає, що в порядку досудового врегулювання спору на адресу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»було направлено Заяву про страхове відшкодування вих. № 15/04/8.04/030-12 від 23 січня 2012 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту АС № 005164 було відшкодовано на користь страхувальника 22 044 гривні 96 копійок

Таким чином, до Товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом », державний реєстраційний номер АА 4668 СН встановлена у судовому порядку Постановою Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 3-11239/11 від 7 грудня 2011 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Суд зазначає, що станом на час розгляду спору Відповідачем коштів не сплачено, доказів зворотного Суду не надано.

Отже, з урахуванням наведених положень норм чинного законодавства України та досліджених в ході судового розгляду обставин справи, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Товариству з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»матеріальну шкоду, яка була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 22 044 гривні 96 копійок .

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186, п/р 26509001300337 в ВАТ «БТА Банк»м. Києва, МФО 321723; п/р 26502001006962 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 300023 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, п/р 26509301956 в ВАТ «Ощадбанк»філія -Головне управляння по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 35429675) 22 044 (двадцять дві тисячі сорок чотири) гривні 96 (дев'яносто шість) копійок .

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 червня 2012 року.