Рішення № 30016928, 21.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/6136-2012 21.06.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс» стягнення 6 390, 31 грн

Представники:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК»(надалі також -«Позивач», «ПАТ «Дарницький завод ЗБК») звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс» (надалі також -«Відповідач», «ТОВ «Еверест плюс») про стягнення 6 390, 31 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 1 серпня 2011 року Між Публічним акціонерним товариством «Дарницький завод ЗБК»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс»(покупець) був укладений договір поставки № 9/6-3-5, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити постачальнику вартість поставленого товару.

Відповідач свої зобов'язання по Договору № 9/6-3-5 від 1 серпня 2011 року належним чином не виконав, залишивши без оплати товар на загальну суму 114 320 гривень 64 копійки.

Спір про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних було передано 15 лютого 2012 року до Господарського суду міста Києва.

Під час розгляду справи № 5011-41/1850-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс», останнім було частково сплачено суму основного боргу.

Зважаючи на це, Господарський суд міста Києва частково задовольнив позов Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» та визнав основний борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс» у сумі 99 295 гривень 00 копійок.

Позивач зазначає, що позовні вимоги в справі № 5011-41/1850-2012 не містили в собі розрахунку пені та санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань Відповідача з врахуванням часу розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/6136-2012 та призначено справу до розгляду на 31 травня 2012 року.

В судове засідання 31 травня 2012 року представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання булв повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Ухвалою господарського суду міста Києва розгляд справи було відкладено на 21 червня 2012 року.

Представником Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»18 червня 2012 року через відділ діловодства суду, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, було подано довідку про відсутність у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору, копію довідки з ЄДРПОУ щодо Відповідача та копію довідки № 24/71 про поточний рахунок Позивача.

В судове засідання 21 червня 2012 року представник Позивача не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис на розписці про оголошення відкладення судового засідання.

Представник Відповідача в судове засідання також не з'явився про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи Відповідачем отримані, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 21 червня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

1 серпня 2011 року Між Публічним акціонерним товариством «Дарницький завод ЗБК»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс»(покупець) був укладений договір поставки № 9/6-3-5 (надалі також -«Договір»).

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити постачальнику вартість поставленого товару.

Пунктом 1 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В обґрунтування позовних вимог представник Позивача зазначив, що на виконання умов договору № 9/6-3-5 від 01серпня 2011 року Відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару у строк, виконав частково, залишивши без оплати товар на загальну суму 114 320 гривень 64 копійки.

Під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 5011-41/1850-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс», останнім було частково сплачено суму основного боргу.

Рішенням Господарський суд міста Києва частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» та визнано основний борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс» у сумі 99 295 гривень 00 копійок.

Враховуючи наведене, Позивач просить господарський суд стягнути з Відповідача 3 705 гривень 91 копійку пені, 3% річних у сумі 731 гривні 94 копійок, інфляційних нарахувань у сумі 342 гривні 96 копійок та судові витрати у сумі 1 609 гривень 50 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києві по справі № 5011-41/1850-2012 встановлено наступне.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 4.7. договору встановлено, що покупець зобов'язується повністю розрахуватись з постачальником за отриманий товар у термін сім робочих днів. Першим днем розрахунку покупця є день отримання товару (партії товару).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей у строк встановлений умовами договору за поставлений товар у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим його заборгованість на момент подання позовної заяви складала 114 320,64 грн.

Представник Відповідача надав платіжне доручення № 4276 від 20.04.2012 р. на суму 15 025,64 грн., з якого вбачається, що відповідачем після порушення провадження у даній справі, було сплачено за поставлений товар суму у розмірі 15 025,64 грн.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 15 025,64 грн. основного боргу за поставлений було припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, Судом по справі № 5011-41/1850-2012 було визнано обґрунтованість вимог Позивача в частині стягнення 99 295,00 грн. основного боргу за договором поставки.

Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача на підставі договору поставки № 9/6-3-5 від 01.08.2011 р. пеню та санкції за неналежне виконання грошових зобов'язань Відповідача з врахуванням часу судового розгляду справи.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, Позивачем обґрунтовано була нарахована пеня у сумі 3054 гривні 80 копійок (в період з 16 лютого 2012 року по 19 квітня 2012 року за боргом у сумі 114 320 гривень 64 копійки) та пеня у сумі 651 гривня 11 копійок (в період з 20 квітня 2012 року по 5 травня 2012 року за боргом у сумі 99 295 гривень 00 копійок ), розрахунки якої містяться в матеріалах справи.

Публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК»просить суд також стягнути з відповідача 342 гривні 96 копійок інфляційної складової боргу та 731 гривню 94 копійки три відсотки річних, розрахунки яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 525, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс»(м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, п/р 26008001100033 в філії АТ «Піреус Банк МКБ»м. Києва, МФО 300658 та з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду) на користь Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»(м. Київ, вул. Бориспільська, 11, п/р 26009000105001 в ПуАТ КБ «Акордбанк», МФО 380634, код ЄДРПОУ 01373298) 4 780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень 81 копійку, а саме: 3 705 (три тисячі сімсот п'ять) гривень 91 копійка пені, 731 (сімсот тридцять одну) гривню 94 копійки три відсотки річних, 342 (триста сорок дві) гривні 96 копійок інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс»(м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, п/р 26008001100033 в філії АТ «Піреус Банк МКБ»м. Києва, МФО 300658 та з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду) на користь Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»(м. Київ, вул. Бориспільська, 11, п/р 26009000105001 в ПуАТ КБ «Акордбанк», МФО 380634, код ЄДРПОУ 01373298) 1 609 гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25 червня 2012 року.