Рішення № 30016923, 08.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/6077-2012 08.06.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 24 990 гривень 00 копійок Представники:

від Позивача Галатенко Є.Є. (представник за довіреністю № ГН-96-Ю від 03.01.2012);

від Відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "ВУСО" (надалі також -«Позивач») звернулося до Господарського суд міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(надалі також -«Відповідач») про стягнення шкоди в розмірі 24 990 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ "Страхова компанія "ВУСО", правонаступником якого є ПрАТ " Страхова компанія "ВУСО", на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 027746-02-08-01 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки BMW 118, державний реєстраційний номер АР 4411 ВН, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія транспортного засобу - ВАЗ 2106, державний реєстраційний номер Ф 2345 ЗП, яким скоєно ДТП, застрахована в Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6489578, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/6077-2012, розгляд справи призначено на 24 травня 2012 року.

Представники Позивача та Відповідача в судове засідання 24 травня 2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників Позивача та Відповідача, розгляд справи було відкладено на 8 червня 2012 року.

Відділом діловодства суду 8 червня 2012 року отримано від представника Позивача, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, довідку про відсутність у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

8 червня 2012 року в судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представник Відповідача в судове засідання 8 червня 2012 року не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності до положення частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду у даній справі отримані Відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено Ухвалою від 11 травня 2012 року, що свідчить про достатність часу підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 8 червня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані представником Позивача документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»(правонаступником якого є Позивач) і Драцьким Олексієм Івановичем (далі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 027746-02-08-01, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а сам е автомобіля BMW 118, державний реєстраційний номер АР 4411 ВН.

11 грудня 2009 року в місті Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW 118, державний реєстраційний номер АР 4411 ВН, що належить Страхувальнику під управлінням Драцької Світлани Анатоліївни та автомобіля ВАЗ 2106, державний реєстраційний номер Ф 2345 ЗП, що належить Ясіну Леву Яковичу, під управлінням Кароян Аліка Мамейовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль BMW 118, державний реєстраційний номер АР 4411 ВН.

Згідно з Довідкою ВДАІ № 8529611, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Кароян Аліком Мамейовичем статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна».

Постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 18 грудня 2009 року по справі № 3-3019/2009, Кароян Алика Мамейовича визнанно винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Відповідно до звіту СПД Куліш О.В. про оцінку завданого збитку № 01-16/02-11 від 20 лютого 2010 року та страхового акту № 768-02 від 4 березня 2012 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 32 175 гривень 32 копійки, що підтверджується платіжними дорученнями № 2332 від 4 березня 2010 року, № 2436 від 9 березня 2010 року, № 2612 від 11 березня 2010 року.

Цивільно-правова відповідальність Кароян А.М. на момент настання страхової події була застрахована в Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6489578.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 24 990 гривень 00 копійок (25 500 гривень 00 копійок ліміт за шкоду майна з урахуванням передбаченої полісом франшизи).

Також, Позивач зазначає, що в порядку досудового врегулювання спору на адресу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»було направлено Заяву про страхове відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки в сумі 32 175 гривень 32 копійки Вих. № 9261 від 19 грудня 2011 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань по Договору страхування № 027746-02-08-01 було відшкодовано на користь страхувальника 32 175 гривень 32 копійки.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ 2106», державний реєстраційний номер Ф 2345 ЗП встановлена у судовому порядку Постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 18 грудня 2009 року по справі № 3-3019/2009.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Суд зазначає, що станом на час розгляду спору Відповідачем коштів не сплачено, доказів зворотного Суду не надано.

Отже, з урахуванням наведених положень норм чинного законодавства України та досліджених в ході судового розгляду обставин справи, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Приватному акціонерному товариству Страхова компанія "ВУСО" матеріальну шкоду, яка була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24 990 гривень 00 копійок (25 500 гривень 00 копійок ліміт за шкоду майна з урахуванням передбаченої полісом франшизи).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, ЄДРПОУ 31650052, п/р 26506000000761 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО 300023 ) страхове відшкодування в сумі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень 00 копійок

3. Стягнути з з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, ЄДРПОУ 31650052, п/р 26506000000761 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО 300023 ) 1 609 гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11 червня 2012 року.