Рішення № 30016931, 22.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/6321-2012 22.06.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до про Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто» відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10 795 гривень 70 копійок

Представники:

Від позивача: О.А.Олексієнко (представник за довіреністю)

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»(надалі також -«Позивач», «ПАТ «Страхова компанія «Еталон») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто»(надалі також - «Відповідач», ПАТ «Страхова компанія «Гарант-Авто») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10 795 гривень 70 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «Еталон»на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 42-10022900 від 22 серпня 2008 року внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Toyota RAV-4 , державний реєстраційний номер ВМ 3974 АС, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу Renault Premium, державний реєстраційний номер ВМ 3354 АК, винного в дорожньо-транспортній пригоді застрахована Приватним акціонерним товариствомі «Страхова компанія «Гарант-Авто», поліс № ВВ/4374200, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/6321-2012, розгляд справи призначено на 1 червня 2012 року.

В судове засідання 1 червня 2012 року представник Позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача в судовому засіданні, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, надав Відзив на позовну заяву, копію полісу № ВВ 4374200, копію витягу з ЄДРПОУ, копію свідоцтва про державну реєстрацію Відповідача, копію статуту Відповідача.

В відзиві на позовну заяву представник Відповідача зазначає, що виплата страхового відшкодування, яка була проведена Позивачем була здійснена без врахування зносу транспортного засобу, що порушує вимоги статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та без зменшення страхового відшкодування на суму франшизи.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Позивача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Ухвалою господарського суду міста Києва розгляд справи було відкладено на 22 червня 2012 року.

В судовому засіданні 22 червня 2012 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився , про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що міститься підпис в Розписці про оголошення відкладення судового засідання.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22 червня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»(правонаступником якого є Позивач) і Ярошенко Аллою Станіславівною було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 42-10022900, за яким страховик застрахував транспортний засіб Toyota RAV-4 , державний реєстраційний номер ВМ 3974 АС.

12 лютого 2009 року Кокіш Юрій Іванович, керуючи автомобілем Renault Premium, державний реєстраційний номер ВМ 3354 АК, в м. Суми при зміні напрямку руху допустив зіткнення з автомобілем Toyota RAV-4 , державний реєстраційний номер ВМ 3974 АС, під керуванням Ярошенко Алли Станіславівни, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі зазнали механічні ушкодження.

Згідно з Довідкою ДАІ від 30 березня 2009 року № 2951, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Кокіш Ю.І. вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Сумського районного суду Сумської області по справі 3-259/2009 Кокіш Юрія Івановича визнанно винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк шість місяців.

Відповідно до Звіту № 727 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Toyota RAV-4 (державний номер ВМ 3974 АС) та страхового Акту № 42-21861 Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 10 795 гривень 70 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 4276 від 16 червня 2009 року.

Цивільно-правова відповідальність Кокіш Юрія Івановича на момент настання страхової події була у ВАТ «Дженералі-Гарант»(правонаступником якого є Відповідач), на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № № ВВ/4374200.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 10 795 гривень 70 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань по Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 42-10022900 було відшкодовано на користь страхувальника 10 795 гривень 70 копійок.

До приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом Renault Premium, державний реєстраційний номер ВМ 3354 АК встановлена у судовому порядку Постановою Сумського районного суду Сумської області по справі 3-259/2009.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до статті 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності № ВВ/4374200 передбачено, що франшиза становить 510 гривень 00 копійок.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510 гривень 00 копійок, що становить розмір франшизи за полісом № ВВ/4374200.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Так, Суд звертає увагу, що Звітом № 727 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Toyota RAV-4 (державний номер ВМ 3974 АС) встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає 8 461 гривня 56 копійок.

Враховуючи визначені полісом № ВВ/4374200 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену Судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 7 951 гривню 56 копійок (8 461 гривня 56 копійок вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу -510 гривень 00 копійок франшиза за полісом № ВВ/4374200).

Тому позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 10 795 гривень 70 копійок без урахування розміру франшизи та вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу є необґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто»(01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 15/2 код ЄДРПОУ 16467237, р/р 26506030012804 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313 та з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 33 Б, 2й під'їзд, р/р 26509267 в АТ «ЕРСТЕ Банк», МФО 380009, ЄДРПОУ 20080515) відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 951(сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) гривню 56 копійок.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто»(01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 15/2, код ЄДРПОУ 16467237, р/р 26506030012804 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313 та з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 33 Б, 2й під'їзд, р/р 26509267 в АТ «ЕРСТЕ Банк», МФО 380009, ЄДРПОУ 20080515) 1 185 (одну тисячу сто вісімдесят п'ять) гривень 47 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 червня 2012 року.