Ухвала суду № 30016398, 14.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3574/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Баришівської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм» до Баришівської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Баришівської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС №0000562332 від 25 червня 2012 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 131 290, 09 грн. та №0000572332 від 25 червня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Баришівська об»єднана державна податкова інспекція Київської області ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками Баришівської ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Корм» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено Акт №57/23+32445631 від 22 березня 2012 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000462332 від 10 квітня 2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 744 795, 00 грн.; №0000472332 від 10 квітня 2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17 901, 00 грн.; №0000482332 від 10 квітня 2012 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 721 763, 54 грн., в тому числі 577 410, 83 грн. - основний платіж та 144 352, 71 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ «Корм» звернулось із скаргою до ДПС у Київській області, рішенням якої №3917/7/10-203/270-743 від 25 червня 2011 року скасовано податкове повідомлення-рішення Баришівської ОДПІ Київської області ДПС №0000472332 від 10 квітня 2012 року щодо зменшення від'ємного значення суми ПДВ в частині застосованих 3, 00 грн. штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення №0000462332 від 10 квітня 2010 року; податкове повідомлення-рішення №0000462332 від 10 квітня 2010 року; податкове повідомлення-рішення №0000482332 від 10 квітня 2010 року в частині неврахування перевіркою витрат, пов'язаних з нарахуванням процентів за користування кредитними коштами та заниження податку на прибуток від операцій з цінними паперами, деривативами іншими, ніж цінні папери корпоративними правами.

Одночасно зобов'язано Баришівську ОДПІ Київської області ДПС за наслідками розгляду скарги винести нові податкові повідомлення-рішення згідно з чинним законодавством.

На виконання вказаного рішення Баришівською ОДПІ Київської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення; №0000562332 від 25 червня 2012 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 174 882, 22 грн. та №0000572332 від 25 червня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додатну вартість у розмірі 17 901, 00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом зроблено висновок, що позивачем неправомірно включено до валових витрат відсотки за пред'явленими векселями на суму 481 326, 49 грн., оскільки це не пов'язано з господарською діяльністю підприємства.

Між тим, колегія суддів не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 177 ЦК України - об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуг, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно до ст. 178 ЦК України - об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Векселем називається письмове боргове зобов'язання, видається позичальником, кредитору. Закон суворо регламентує форму складання даного паперу та надає векселедержателю повне право вимагати з векселедавця вимагати сплати вказаній у документі суми після закінчення зазначеного в ньому строку. Вони можуть бути простими, перекладними, дисконтними, процентними і безпроцентними.

Простий вексель, по суті, є борговою розпискою. Він виписується боржником і містить зобов'язання, без жодних умов, сплатити кредитору у визначений термін певну суму. Переказний - це наказ векселедавця платнику сплатити ремітенту (третій особі) конкретну суму в конкретний термін у визначеному місці. Можливість нарахування відсотків за виданими векселями передбачено у статті 5 Уніфікованого закону: «У переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення, трасант може обумовити, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валовими витратами виробництва та обігу (далі-валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи із змісту зазначених норм, базою оподаткування за процентними векселями є договірна вартість проданих товарів, збільшена на суму процентів нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу таких векселів, тобто обов'язок по оплаті відсотків за процентними векселями міг виникнути у позивача лише по факту отримання товарів, на суму договірної вартості яких видано процентні векселі, тому право на податковий кредит за фактом оплати процентних векселів може виникнути лише за умови наявності та підтвердження права на податковий кредит на суму договірної вартості товарів. Так, для цілей оподаткування під час відчуження векселя його першим векселедержателем такий вексель як різновид цінного паперу стає товаром відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому порядок оподаткування операції з продажу цього векселя визначається за правилами пункту 7.6 статті 7 названого Закону.

Відповідно до п. п. 7.6.1 Закону - підприємство має вести окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому від'ємний фінансовий результат (збиток) переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого самого виду майбутніх звітних періодів, а додатній фінансовий результат (прибуток) включається до валових доходів податкового звітного періоду.

Згідно до п. п. 7.6.3 Закону - під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням..

Як вбачається зі змісту Розділу 4 Статуту TOB «Корм» Товариство має право v встановленому порядку випускати (емітувати), набувати, обмінювати та відчужувати цінні папери в порядку, пердбаченому законодавством.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до валових витрат підприємства відсотків за пред'явленими векселями на суму 481 326, 49 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0000562332 від 25 червня 2012 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 131 290, 09 грн. є протиправним.

Податковий орган також вважає, що позивачем завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість всього у сумі 47 977, 00 грн. по операціях з ТОВ «Агрохімпостач-2003», посилаючись на те, що вказані операції є безтоварними внаслідок чого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000562332 від 25 червня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2011 року ТОВ «Корм» було укладено договір оренди нежитлових та виробничих приміщень №15/03-11 НК з ВАТ «УІФК-АГРО», відповідно до якого Орендар - TOB «Корм» прийняв у строкове платне користування приміщення для використання в господарській діяльності.

Відповідності до п. 2.1.9 зазначеного вище Договору - Орендар зобов'язувався здійснювати поточний ремонт орендованих приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Корм» (Замовник) та TOB «Агрохімпостач-2003» (Виконавець) були укладені договори про надання послуг по монтажу лінії дроблення, що входить в комплекс комбікормового заводу, по монтажу перекриття галереї елеватора, та послуги по ремонту ангарів. Договори виконані в повному обсязі, як з боку Замовника, так і з боку Виконавця, про що були складені Акти виконаних робіт.

Витрати на вказані послуги віднесено до валових витрат, у відповідності до п. 138.8 ст.138 ПК України.

Згідно з до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до ст. 18 Закону - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ТОВ «Агрохімпостач-2003» були чинні. Крім того, ТОВ «Агрохімпостач 2003» було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання вищезазначених договорів підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ Агрохімпостач-2003» та оформлені згідно з вимогами, передбаченими нормативно-правовими актами та містять усі необхідні реквізити, передбачені законодавством для первинного документу.

Крім того, ТОВ Агрохімпостач-2003» мало право на проведення будівельних робіт, що підтверджується відповідною ліцензією, яка міститься в матеріалах справи, а результат виконаної роботи підтверджується Актом приймання-передачі.

Таким чином, позивач правомірно включив витрати на ремонт орендованих приміщень до валових витрат.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу скаргу Баришівської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 21 березня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 20 березня 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.