Рішення № 30015448, 12.03.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1724/13 Головуючий 1 інст. Блага І.С.

Справа № 2035/9699/2012

Категорія: стягнення аліментів Доповідач Кіпенко І.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Кіпенка І.С.,

суддів - Шаповал Н.М., Кіся П.В.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановила:

30 жовтня 2012р. ОСОБА_2, звернулася у суд з уточненим позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 900грн. щомісяця та стягнення з відповідача частини додаткових витрат на дитину в розмірі 5388,85 грн.

В обґрунтування позову вказала, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.12.2010р. з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини в мінімальному розмірі 240 гривень щомісячно з 12.09.2010р. до повноліття дитини.

Вказувала, що відповідач має високий заробіток, а її доходів не достатньо для утримання дитини. Вона має додаткові витрати на дитину, на придбання одягу та взуття, канцтоварів до школи, на харчування дитини у дитячому садочку. Вважає, що відповідач має відшкодувати їй половину від суми додаткових витрат на дитину. У зв'язку з цими обставинами, просила збільшити розмір аліментів, які відповідач сплачує на її користь на утримання дитини, до 900 грн. щомісячно до повноліття дитини, а також стягнути з відповідача на її користь 5388,85 грн. додаткових витрат на дитину.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка позов підтримала посилаючись на обставини зазначені в позові.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, пояснивши, що за станом здоров'я не має постійної роботи, і не в змозі здійснювати виплати в зазначеному розмірі, але згоден на збільшення розміру аліментів до мінімального, - 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 січня 2013 року позов задоволено частково.

Суд збільшив розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 відповідно рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.12.2010р. на користь ОСОБА_2 до 363грн., але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , - з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1179 (одна тисяча сто сімдесят дев'ять) грн. 32к.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду змінити, скасувавши його в частині стягнення додаткових витрат, та в задоволенні позову в цій частині відмовити. В частині збільшення розміру аліментів рішення суду не оскаржено.

ОСОБА_2 рішення суду не оскаржила.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до п., п 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує або змінює рішення суду першої інстанції і ухвалює нове, в разі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими та, як слідство, неправильне застосування судом норм матеріального права.

Судовим розглядом встановлено, та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не має постійної роботи.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Перевіряючи доводи ОСОБА_2 щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, суд належним чином врахував положення ч. 1ст. 184 СК України щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, як у разі наявності нерегулярного, мінливого доходу платника.

При визначенні розміру аліментів суд, разом з тим, відповідно до ст. 182 СК України вірно ураховував матеріальне положення платника аліментів і зробив висновок про те, що відповідач є молодою працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання сина та брати участь у додаткових витратах на дитину.

Проте визначаючи такий розмір аліментів на утримання дитини, суд, зобов'язаний був врахувавши всі обставини, визначити зразу належний розмір, а не встановивши конкретний розмір у твердій грошовій сумі, всупереч вимогам ч. 2 ст. 182 СК України додатково встановлювати мінімальний розмір стягуваних аліментів.

За таких обставин рішення суду в частині визначення мінімального розміру стягуваних аліментів слід змінити, виключивши з резолютивної частини рішення слова "але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину у розмірі 1179 (одна тисяча сто сімдесят дев'ять) грн. 32к. суд кувався ст. 185 СК України та обґрунтовано виходив з того, що вони підлягають частковому задоволенню у розмірі ? частини від вартості ліків, які придбавалися позивачкою у зв'язку з хворобою дитини, що складає 1179,32 грн.

Судом встановлено, що позивачкою за період 2010-2012р.р. було придбано лікарських препаратів для дитини на суду 2358,64 грн., про що свідчать копії відповідних квитанцій (а.с.23-28).

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Рішення суду в цій частині відповідає обставинам справи і чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, як то не врахування матеріального становища позивача у зв'язку з хворобою, - безпідставні та висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 181, ст. 183 СК України, судова колегія, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 січня 2013 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення частину речення з зазначенням " але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді колегії