Ухвала суду № 30000903, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року м. Київ К-27547/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010

у справі № 2-а-1653/10/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську,

Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за квітень 2009 року

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Стахановський вагонобудівний завод" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за квітень 2009 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2010 позовні вимоги задоволено, визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству „Стахановський вагонобудівний завод" податку на додану вартість за квітень 2009 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації за квітень 2009 року в сумі 439283 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську оскаржила їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2009 року та складено довідку № 526/08-3/00210890 від 03.07.2009.

Зазначеною довідкою порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в квітні 2009 року не визначено.

Довідкою встановлені обставини сплати ВАТ „СВЗ" платіжними дорученнями суми податку на додану вартість у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді в сумі 598560 грн. та фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за квітень 2009 року в розмірі 598560 грн.

В пункті 1 розділу 4 Довідки зазначено, що перевіркою первинних документів та облікових регістрів позивача підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість 2009 року в сумі 159277 грн.

Підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 439283 грн. є неможливим у зв'язку з неотриманням відповідей про проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках від органів Державної податкової служби за місцем їх реєстрації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактична сплата позивачем своїм контрагентам сум податку на додану вартість підтверджується договорами, платіжними документами, податковими накладними та податковими накладними.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що Закон України „Про податок на додану вартість" не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податку від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а також від проведення зустрічних перевірок податковим органом по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі передбачені Законом умови, щодо отримання такого відшкодування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 у справі № 2-а-1653/10/1270 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 у справі № 2-а-1653/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко