Ухвала суду № 30000880, 20.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2013 р. м. Київ К-5590/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області

на постанову Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2007 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року

у справі № 13-3/78-05-2609А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-ЮГ»(правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Морская топливная компания»)

до 1. Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області;

2. Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

за участі Прокуратури міста Южне Одеської області

про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості та відсотків, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морская топливная компания», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-ЮГ» (далі -позивач), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області (далі - відповідач-1), Управління Державного казначейства в Одеській області, правонаступником якого є Головне управління Державного казначейства України в Одеській області (далі -відповідач-2), про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період лютий -березень 2002 року у розмірі 275194,00 грн. та процентів, нарахованих на несвоєчасно відшкодовану бюджетну заборгованість, у розмірі 85464,99 грн., а всього 360658,99 грн., шляхом перерахування на рахунок позивача в установі банку (в редакції уточнення позовних вимог від 10 грудня 2007 року).

Постановою Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України в особі ГУ ДКУ в Одеській області на користь ТОВ «Морская топливная компания»бюджетну заборгованість по податку на додану вартість у сумі 258141,82 грн. за податковими деклараціями з податку на додану вартість за лютий, березень 2002 року та проценти у сумі 85464,99 грн. шляхом перерахування на рахунок ТОВ «Морская топливная компания»в установі банку. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Морская топливная компания»судові витрати у сумі 1166,34 грн. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року постанову Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Южному Одеської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Морская топливная компания»подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2002 року, у якій позивач задекларував суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду -259943,00 грн., в тому числі 207928,00 грн. -сума експортного відшкодування, яка має бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів з дати подання цієї декларації з розрахунком експортного відшкодування, 52015,00 грн. залишок суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних періодів.

Позовні вимоги щодо відшкодування бюджетної заборгованості на суму 207928,00 грн. позивачем не заявлялись.

ТОВ «Морская топливная компания»подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2002 року, у якій позивач задекларував суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду -356004,00 грн.

ДПІ у м. Южному Одеської області провела перевірку правомірності відшкодування податку на додану вартість з бюджету ТОВ «Морская топливная компания»згідно декларації, наданої до ДПІ у м. Южному Одеської області за лютий -березень 2002 року, за результатами якої був складений акт № 1177/158/23-1008/31347620 від 16 вересня 2004 року, яким встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено дебетове сальдо по розрахунках з бюджетом у лютому 2002 року на суму 122506,00 грн., у березні 2002 року на суму 22417,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Южному Одеської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 000001151/0/248 від 16 вересня 2004 року, яким зменшила ТОВ «Морская топливная компания»суму бюджетного відшкодування на 144923,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27 січня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10 травня 2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2007 року, у справі № 13/213-04-8301 за ТОВ «Морская топливная компания»до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному від 16 вересня 2004 року № 000001151/0/248.

З урахуванням поданих позивачем уточнень позовних вимог, а також показників податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад -грудень 2002 року, листопад -грудень 2004 року, листопад -грудень 2005 року судом першої інстанції зроблено перерахунок сум податку на додану вартість, що підлягають стягненню з Державного бюджету України, згідно якого сума бюджетної заборгованості, яка підлягає стягненню, склала 258141,82 грн., сума процентів -85464,99 грн.

Доказів погашення вказаної суми бюджетної заборгованості відповідачами в процесі розгляду справи судами попередніх інстанцій не надано.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановлені судами у справі № 13/213-04-8301 факти відсутності порушень позивачем вимог пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за господарськими операціями з ТОВ «Квінт Агро», ТОВ «Антос», ПП «Поррима»є обов'язковими і не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи. Також суд виходив з того, що невідшкодування податку на додану вартість в строки, передбачені законом, спричиняє виникнення бюджетної заборгованості, на яку позивач правомірно нарахував проценти, в редакції розрахунку суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до положень абзацу пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Пунктом 8.4 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 8.2 цієї статті, що має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті).

Загальний порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні

За приписами абзаців 1-3, 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Пунктами 6.3-6.5 статті 6 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головним управлінням Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на суму бюджетної заборгованості податковими органами в особовому рахунку платника після повного перерахунку коштів з бюджету нараховуються відсотки на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Податкові органи повідомляють платника податку про належні йому суми відсотків за бюджетною заборгованістю, які можуть бути перераховані на його рахунок, направлені на погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сума бюджетного відшкодування розмірі 258141,82 грн. не була своєчасно відшкодована платнику податків, тобто є бюджетною заборгованістю на яку, відповідно до абзацу 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем були правомірно нараховані проценти у розмірі 85464,99 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення експортного відшкодування податку на додану вартість у сумі 258141,82 грн. та процентів за несвоєчасність відшкодування суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 85464,99 грн. в редакції розрахунку, здійсненого судом.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Южному Одеської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2007 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна