Постанова № 29997931, 12.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року Справа № 5015/1632/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційні скарги 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" 2. Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р.та рішеннягосподарського суду Львівської області від 17.08.2012р.у справі№5015/1632/12 господарського суду Львівської областіза позовомПриватного підприємства "Лада-Плюс"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" 2. Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"провизнання договорів недійсними та визнання права власності,

За участю представників:

- позивача: Піцикевич В.В., дов. б/н від 14.06.2012р.;

- відповідача1: не з'явилися;

- відповідача2: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Лада-Плюс" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем-1, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я., яким відчужено земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004, про визнання права власності на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004, про визнання незаконним та скасування державного акту серії ЯЛ №685926 на право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" на земельну ділянку за адресою: Львівська область, с.Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004, та про визнання недійсним договору іпотеки від 24.05.2011р., укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В. в частині передання в іпотеку вказаної земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.08.2012р. у справі №5015/1632/12 (колегія суддів у складі головуючого судді Чорній Л.З., суддів Артимович В.М., Кітаєвої С.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Дубник О.П., Процика Т.С.), позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 13.05.2011р., укладений між Приватним підприємством "Лада-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я., зареєстрований в реєстрі за номером 329, на підставі якого відчужено земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004. Визнано право власності Приватного підприємства "Лада-Плюс" на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004. Визнано незаконним та скасовано державний акт серії ЯЛ №685926 на право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська кадастровий номер 4622785700:03:001:0004. Визнано недійсним договір іпотеки від 24.05.2011р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" та Публічним акціонерним товариством "Марфін Банк", що посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В., зареєстрований в реєстрі на номером 1374, в частині передання в іпотеку земельної ділянки за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідачі звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. та рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2012р. у справі №5015/1632/12 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заявлені скаржниками клопотання про зупинення виконання до закінчення касаційного перегляду рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2012р. у справі №5015/1632/12 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р., судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки у відповідності до ст.1211 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Позивачем подано відзив на касаційні скарги з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 13.05.2011р. між позивачем (продавець) та відповідачем-1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого позивач в особі директора, який діє на підставі протоколу №12 Загальних зборів учасників від 18.09.2008р., Музика Р.В., продало, а відповідач-1 в особі директора Блажкевича Р.І., який діє на підставі протоколу №4 Загальних зборів учасників від 01.06.2010р. купив земельну ділянку, розташовану по вул. Київській в с. Малехів Жовківського району, Львівській області, площею 3,5717га, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004. Відчужувана земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №545520, виданого 23.03.2011р. Малехівською сільською радою Жовківського району Львівської області на підставі рішення №31 від 24.01.2011р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462270002000007. За умовами п.4.7 договору сторонами визначено, що згідно ст.334 Цивільного кодексу України право власності виникає з моменту державної реєстрації. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. та зареєстровано в реєстрі за №329.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2011р. відповідач-1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. отримав державний акт про право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЛ №685926, однак оплату придбаної земельної ділянки не здійснив.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 24.05.2011р. для забезпечення виконання зобов'язань за укладеним між відповідачами кредитним договором 28800/OF від 24.05.2011р., відповідачами укладено договір іпотеки, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В., за яким в іпотеку відповідачу-2 передано спірну земельну ділянку. Між відповідачем-2 та позивачем укладено 24.05.2011р. договір поруки №06257-СО, за умовами якого останній поручається перед відповідачем-2 за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором 28800/OF від 24.05.2011р. Договір поруки №06257-СО підписано директором позивача Музикою Р.В. та представником відповідача-2 Ляшенком С.О.

Зі здійсненого аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що у п.п.11 п.6.4.2 статуту ПП "Лада-Плюс" (в редакції від 02.09.2010р., що діяла на момент укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки) визначено, що до виключної компетенції власника підприємства належить надання директору попередньої письмової згоди на укладення від імені підприємства договорів стосовно відчуження земельних ділянок. На момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. власником позивача був Козій В.В. Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.05.2012р. було витребувано у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. рішення власника ПП "Лада-Плюс" №17 від 04.05.2011р. про продаж відповідачу-1 трьох земельних ділянок, в тому числі, і спірної земельної ділянки за кадастровим номером 4622785700:03:001:0004.

З висновку судово-почеркознавчої експертизи №2056 від 22.06.2012р., здійсненої на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 29.05.2012р. у справі №5015/1410/12, на вирішення якої було поставлено питання: чи виконано підпис від імені Козія В.В. на рішенні засновника (власника) ПП "Лада-Плюс" №17 від 04.05.2011р., яким, зокрема, вирішено продати земельну ділянку за кадастровим номером 4622785700:03:001:0005, що належала на праві власності ПП "Лада-Плюс" саме цією особою, Козієм В.В., суди попередніх інстанцій у даній справі зазначили, що підпис від імені Козія В.В. на вказаному документі виконано не Козієм В.В., а іншою особою, з наслідуванням справжніх підписів Козія В.В. Судом встановлено, що підпис, виконаний від імені Козія В.В., власника позивача на рішенні власника позивача від 04.05.2011р. №17 не належить останньому. Інші документи щодо надання згоди власника позивача на укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. суду не надано.

Врахував вищевикладені обставини, з'ясовані на підставі аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, приписи ч.1, 3 ст.92, ч.2 та ч.3 ст.145, ч.1, 2, 3 ст.203, ч.1, ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, судами попередніх інстанцій зазначено, що в порушення п.6.5.1 статуту позивача спірний договір купівлі-продажу від 13.05.2011р. укладено за відсутності попередньої письмової згоди його власника, поза його волею, оскільки директор, при здійсненні дій, направлених на укладення оспорюваного правочину, діяв не у відповідності з повноваженнями, визначеними установчими документами та законом.

Разом з цим, посилання відповідача-2 на наступне схвалення позивачем спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. шляхом укладення договору поруки №06257-СО від 24.05.2011р. суди попередніх інстанцій, врахував приписи ч.1 ст.241 Цивільного кодексу України, підставно не прийняли до уваги із зазначенням, що договір поруки №06257-СО від 24.05.2011р. містить посилання на кредитний договір №28800/OF від 24.05.2011р., який в п.4.1 містить умови про те, що зобов'язання за кредитним договором забезпечуються іпотекою належної відповідачу-1 земельної ділянки за кадастровим номером 4622785700:03:001:0004 (який співпадає з кадастровим номером спірної земельної ділянки). Надав правову оцінку договору поруки, судами попередніх інстанцій встановлено, що вказаний договір був підписаний тією ж особою, що і оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р., а саме - директором позивача, за відсутності відповідних повноважень, тоді як за положеннями п.6.5.1 Статуту ПП "Лада-Плюс" укладення договорів поруки, за якими ПП "Лада-Плюс" виступає поручителем, допускається тільки за згодою власника позивача.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій з наявного в матеріалах справи рішення власника позивача №19, підпис на якому засвідчено нотаріально 13.07.2011р., за яким надано згоду виступити ПП "Лада-Плюс" поручителем за виконання зобов'язань відповідачем-1 за кредитним договором, який буде укладений між ним та відповідачем-2, тоді як договір поруки №06257-СО укладено 24.05.2011р., а підпис Козія В.В. засвідчено на рішенні власника позивача №19 лише 13.07.2011р. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність на момент укладення договору поруки №06257-СО згоди власника ПП "Лада-Плюс" на його укладення.

Водночас врахував положення ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України, ст.5 Закону України "Про нотаріат", п.41 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), а також надані нотаріусом документи, у тому числі статут позивача, суди попередніх інстанцій відхилили твердження відповідачів про їх необізнаність при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. про наявні обмеження у представництві позивача.

Врахував вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про задоволення вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 13.05.2011р. на підставі ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України. З огляду на зазначене, суд першої інстанції задовольнив й вимогу позивача про визнання незаконним та скасування державного акта серії ЯЛ №685926 на право власності відповідача-1 на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004, виданого на підставі недійсного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. Вірно зазначив з аналізу матеріалів справи, здійсненого у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, про невизнання відповідачами права власності позивача на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керуючись ст.392 Цивільного кодексу України, задовольнив вимогу позивача про визнання права власності на спірну земельну ділянку.

Водночас врахував приписи ст.5 Закону України "Про іпотеку", ч.1 ст.216, ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 13.05.2011р., суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про ненабуття відповідачем-1 права власності на спірну земельну ділянку та, відповідно, відсутність у нього права укладати спірний договір іпотеки, визнав недійсним на підставі ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України вказаний договір іпотеки в частині передання в іпотеку земельної ділянки за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржників, викладені в касаційних скаргах не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (пп.1, 2, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

За змістом ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата на 2012р. у місячному розмірі з 01.01.2012р. була встановлена на рівні 1073грн.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна (як зі спору майнового характеру).

За таких обставин, розмір судового збору, що підлягає сплаті за позовними вимогами немайнового (три вимоги) та майнового характеру з огляду на оскарження відповідачами судових рішень у повному обсязі складає 9403,3грн. (751,10грн.*3 +7150грн.), тоді як відповідачем-1 за поданою ним касаційною скаргою сплачено лише 8330,3грн. за квитанцією №24249.379.8 від 17.10.2012р., а відповідачем-2 за поданою ним касаційною скаргою сплачено лише 751,1грн. за меморіальним ордером №122 від 22.10.2012р., що свідчить про внесення відповідачами на користь Державного бюджету України судового збору в меншому розмірі, ніж встановлено законом, а тому слід стягнути за касаційний перегляд на користь Державного бюджету України з відповідача-1 1073грн. судового збору та з відповідача-2 8652,2грн. судового збору за касаційний перегляд.

За приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" та Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. у справі №5015/1632/12 - без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" (код ЄДРПОУ 33981329, адреса: 79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 200) на користь Державного бюджету України (р/р 31211254700007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код за ЄДРПОУ 38004897, код класифікації доходів бюджету 22030004, код банку отримувача 820019, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві) 1073(одну тисячу сімдесят три)грн. судового збору за касаційний перегляд.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" (код ЄДРПОУ 21650966, адреса: 68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28) на користь Державного бюджету України р/р 31211254700007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код за ЄДРПОУ 38004897, код класифікації доходів бюджету 22030004, код банку отримувача 820019, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві) 8652(вісім тисяч шістсот п'ятдесят дві)грн.20коп. судового збору за касаційний перегляд.

Зобов'язати господарський суд Львівської області видати відповідні накази.

Витрати по сплаті судового збору за касаційний перегляд покласти на скаржників.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко