Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/778/1133/13 Головуючий у 1 інстанції: Баранов В.І.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2013 року м . Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
Головуючого: Гончара О.С., суддів: Маловічко С.В., Воробйової І.А.,
при секретарі: Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Мелітопольської районної державної адміністрації на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу освіти, молоді та спорту Мелітопольської райдержадміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом про стягнення з відділу освіти Мелітопольської райдержадміністрації на його користь матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, в сумі 7502 грн., та моральної шкоди в розмірі 4000 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 429,20 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 350 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що на праві особистої власності йому належить автомобіль марки ВАЗ-2104320, державний номер НОМЕР_1. 30 серпня 2011 р. об 11 годині 40 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ПАЗ-32053, державний номер НОМЕР_2, який належить відділу освіти Мелітопольської райдержадміністрації, та слідуючи по вул. Фрунзе в селі Данило-Іванівка Мелітопольського району, при повороті ліворуч виїхав на смугу зустрічного руху в порушення п. 10.5 ПДР України, де скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2104320 під керуванням ОСОБА_2 Постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду від 13.09.2011р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, та його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.
Внаслідок даного ДТП належний позивачу автомобіль марки ВАЗ 2104320 державний номер НОМЕР_1, було пошкоджено. Згідно висновку спеціаліста № 292/л авто-товарознавчого дослідження від 06.10.2011р., виконаного експертом-товарознавцем ОСОБА_4, вартість матеріальної шкоди від пошкодження вищевказаного автомобіля складає 7102 грн., вартість витрат за проведення дослідження складає 400 грн., а всього матеріальна шкода складає 7502 грн. Крім того, у зв'язку з ДТП позивачу завдана моральна шкода, пов'язана з тим, що внаслідок пошкодження автомобіля він був позбавлений можливості користуватися ним протягом певного часу, що створило для нього незручності, а також потребувало додаткових зусиль в організації його життя. Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в сумі 4000 грн. На підставі вимог ст.ст. 1172, 1187 ЦК України просив стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 7502 грн. та на відшкодування моральної шкоди 4000 грн. та судові витрати.
За клопотанням позивача до участі у справі судом залучені у якості третіх осіб ОСОБА_3 та Відкрите акціонерне товариство Національна страхова компанія «Оранта».
Позивач в судовому засіданні зменшив позовні вимоги на суму матеріальної шкоди в розмірі 7502 грн., у зв'язку з тим, що звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування. Просив стягнути з відповідачів лише моральну шкоду в розмірі 4000 грн., посилаючись на пошкодження його автомобіля, що викликало необхідність використання у своїй підприємницької діяльності чужого транспортного засобу.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 грудня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з відділу освіти Мелітопольської райдержадміністрації на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2000 гривень, а також судові витрати в розмірі 214 гривень 60 копійок, а всього 2214 гривень 60 копійок.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Відділ освіти, молоді та спорту Мелітопольської районної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Після ухвалення у справі рішення Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області від 18 грудня 2012р., відповідач зазнав реорганізації, внаслідок чого була утворена нова юридична особа - Відділ освіти, молоді та спорту Мелітопольської районної державної адміністрації, яка згідно з Положенням від 29.12.2012р. є правонаступником Відділу освіти Мелітопольської районної державної адміністрації ( а.с. 103-106). Тому в порядку процесуального правонаступництва ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 лютого 2013р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти, молоді та спорту Мелітопольської районної державної адміністрації.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду від 13.09.2011р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, та його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави за те, що він 30 серпня 2011 р. об 11 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем марки ПАЗ-32053, державний номер НОМЕР_2, який належить відділу освіти Мелітопольської райдержадміністрації, та слідуючи по вул. Фрунзе в селі Данило-Іванівка Мелітопольського району, при повороті ліворуч виїхав на смугу зустрічного руху в порушення п. 10.5 ПДР України, де скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2104320 під керуванням ОСОБА_2
Частково задовольняючи позов ОСОБА_2 та стягуючи з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 2000 грн., суд першої інстанції виходив із того, що власником автомобілю ПАЗ-32053 є відповідач, у якого працює водієм ОСОБА_3, визнаний винним в скоєнні ДТП, а також з доведеності спричинення моральної шкоди позивачу внаслідок пошкодження його транспортного засобу.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивачем не доведено самого факту заподіяння йому моральної шкоди, оскільки про ці обставини не мається жодного доказу у матеріалах справи, якими апелянт вважає медичні документи про погіршення стану здоров»я та підтверджені документально витрати на лікування. Вважає, що, оскільки показами свідків доведено, що вже в листопаді 2011р. позивач відремонтував свій автомобіль, то розмір відшкодування моральної шкоди є необґрунтованим.
Дослідивши ці доводи апеляційної скарги, колегія дійшла до наступного.
На підставі показів свідка ОСОБА_5, який пояснив, що після пошкодження свого автомобіля через ДТП ОСОБА_2 був вимушений тричі на тиждень використовувати у своїй підприємницькій діяльності його автомобіль та його послуги як водія. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 через пошкодження його автомобілю потребував додаткових зусиль для здійснення підприємницької діяльності, а отже і для отримання доходу.
Той факт, що ОСОБА_2 в листопаді 2011р. відремонтував свій автомобіль, не свідчить про відсутність моральних страждань до часу поновлення стану автомобілю, оскільки його пошкодження призвело до змін у його житті: змусило шукати додаткові варіанти для здійснення підприємницької діяльності, спрямовувати свої доходи на ремонт автомобілю, оскільки вартість відновлювального ремонту на той час йому ні відповідач, ані страхова компанія не виплатили.
Таким чином, судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані дані обставини та правомірно частково задоволено позов про стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. Такий висновок суду, на думку колегії, відповідає встановленим судом обставинам як щодо наявності факту заподіяння моральної шкоди, так і щодо визначеного судом розміру відшкодування моральної шкоди.
Вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України, згідно якої шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Суд вірно застосував ст. 23 ЦК Україїни, за якою розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала матеріальної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховані вимоги розумності і справедливості.
Отже, належним чином суд вирішив спір на підставі ст. 1187 ЦК України та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Натомість, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
З огляду на вказані обставини, колегія вважає, що відсутні підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду, тому у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України його слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу як необґрунтовану.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Мелітопольської районної державної адміністрації відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 грудня 2012 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 29989134, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 18.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/13437/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: