Ухвала суду № 29988620, 04.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9663/12/0170/3

04.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Мельник Марина Олександрівна, довіреність № 01-02-14/77 від 04.01.13

представник відповідача, Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 22.10.2012 у справі № 2а-9663/12/0170/3

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, місто Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим,96012)

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (пл. Щербицького, 2, місто Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область,51600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012 у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що у вересні 2012 року Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2012 №0000352220.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.04.2012 №0000352220 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством та відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 25.04.2012 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000352220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 261480,46 грн. за основним платежем та 47029,58 грн. за штрафними санкціями

Передумовою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 02.04.2012 №4/40-00/32785994 планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011.

Перевіркою встановлені порушення статей 2, 14, 15 Закону України "Про плату за землю", пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу донараховано плату за землю в сумі 261480,46 грн.

Актом перевірки № 4/40-00/32785994 від 02.04.2012 встановлено факт того, що станом на 07.12.2009 Філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" самовільно зайнято 454,3989 га, у тому числі 236,5579 га - землі державної власності, 217,841 га - землі приватної власності, в період з 15.07.2009 по 07.12.2009 на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського р-ну самовільно зайнято 9,9932 га земель сільхозпгосподарського призначення. Окрім цього, актом перевірки встановлено самовільне зайняття Філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" земельних ділянок на території Малоолександрівської сільської ради площею 239,7749 га, які в податковому розрахунку земельного податку позивача" за перевіряємий період не обліковані, податок не сплачено. Позивачем факт користування вказаними земельними ділянками та їх площа не оскаржуються.

Безпідставними визнаються судовою колегією посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що акт перевірки від 02.04.2012 №4/40-00/32785994 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, як безспірно встановлено судом першої інстанції, зазначений акт в розумінні положень Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Неспроможними визнаються доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що період з 08.12.2009 по 30.09.2010 не відносився до предмету перевірки і внесення до акту перевірки будь-яких відомостей про наявність чи відсутність порушень вимог законодавства у зазначеному періоді є противоправним, оскільки порушення порядку проведення перевірки не є підставою для визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якщо перевіряючим органом встановлено порушення.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що згідно акту перевірки відділу Держкомзему у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 02.03.2011, зазначено, що філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" станом на 11.02.2011 на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського р-ну самовільно зайнято 23,8728 га земель; самовільно зайнято 3,2812 га земель державної власності, які знаходяться в суборенді ВАТ "Племзавод "Любомирівна".

Також, в матеріалах справи міститься акт перевірки відділу Держкомзему у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 16.09.2011, яким встановлено, що філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" в період з 02.03.2011 по 16.09.2011 на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського р-ні самовільно зайнято 10,3743 га земель; самовільно зайнято 15,0841 га земель державної власності, які знаходяться в суборенді ВАТ "Племзавод "Любомирівна".

Відповідно до статті 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно пункту 269.1 статті 269, підпункту 270.1.1 статті 270 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Оскільки чинне законодавство не передбачає звільнення від сплати земельного податку землекористувачів у разі відсутності правовстановлюючих документів на землю, а позивачем не заперечується факт використання земельних ділянок, відображених у акті перевірки, судова колегія дійшла висновку, що позивач зобов'язаний сплачувати земельний податок з дня фактичного перебування землі у користуванні у спірний період.

Окрім цього, судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивачем надані пояснення щодо того, що використання зазначених в акті перевірки земельних ділянок є необхідним для роботи Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан", позивач вчиняє дії, спрямовані на отримання правовстановлюючих документів на земельні ділянки, отримав згоду органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на отримання зазначених земельних ділянок у користування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а надані відповідачем пояснення щодо правомірності прийняття оскаржуваного рішення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012 у справі № 2а-9663/12/0170/3 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко