Ухвала суду № 29984617, 04.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-2703/1396/12

04.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Курапової З.І. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Берегової сільської ради м. Феодосії АР Крим на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Лушніков В.Ф. ) від 04.12.12 у справі № 2а-2703/1396/12 (2703/12190/2012)

за позовом ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" (вул. Лісна, буд. 4, пос. Данилівка, смт. Гурзуф, м. Ялта)

до Виконавчого комітету Берегової сільської ради м. Феодосії АР Крим (вул. Приморська, буд. 1,с. Берегове, АР Крим,98179)

третя особа:

Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації (вул. Нахімова 40,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання незаконним бездіяльність суб'єкта владних повноважень, спонукання до здійснення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 04.12.12 позовні вимоги ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" до Виконавчого комітету Берегової сільської ради м. Феодосії АР Крим про визнання незаконним бездіяльність суб'єкта владних повноважень, спонукання до здійснення певних дій задоволені частково.

Визнано незаконним бездіяльність виконавчого комітету Берегової сільської Ради в м. Феодосія АР Крим у відмові про розгляд питання про видачу ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд бази відпочинку "Алые Паруса".

Зобов'язано виконавчий комітет Берегової сільської Ради м. Феодосія АР Крим розглянути звернення ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" про видачу свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд бази відпочинку "Алые Паруса", розташований в м. Феодосії, с. Берегове, вул. Курортна, 1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач, посилаючись, зокрема на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 04.12.12 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судове засідання 04.03.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення №1 від 15 лютого 2011року дирекції ПАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" засновано Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль", зареєстрованого у державному реєстрі на підставі свідоцтва серії А00 № 719900 від 22.02.2011.

За рішенням №2 від 09 березня 2011 року дирекції ПАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" частину статутного капіталу ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" сформовано шляхом внесення майна цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ПАТ „ММК імені Ілліча" Санаторно-курортний оздоровчий комплекс „Ай-Даніль".

Актом прийому-передачі від 21 березня 2011 ПАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" передав ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" в уставний фонд цілісний майновий комплекс „СКОК „Ай-Даніль", структурного підрозділу ПАТ „ММК ім.. Ілліча", до складу якого був переданий комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку „Алые Паруса», розташований в АР Крим, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, 1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП „Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" № 26180330 від 20.05.2010 право власності на зазначений вище комплекс нежитлових будівель і споруд на підставі рішення Господарського суду АР Крим від 21.01.2010 зареєстрований за ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча".

На підставі рішення єдиного засновника №2 від 09.03.2011 та акту прийому-передачі майна в статутний капітал ТОВ СКОК „Ай-Даніль" прийнято рішення № 4 від 02.08.2012 про оформлення й реєстрацію право власності ТОВ СКОК „Ай-Даніль" на прийняте нерухоме майно та отримання свідоцтво про право власності.

20 серпня 2012 року позивач звернувся до Берегової сільської Ради із заявою про оформлення права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку „Алые Паруса» з отриманням свідоцтва про право власності.

Листом за вих.№ 1461/02-32 від 05.09.2012 відповідач повідомив позивача про те, що зазначене питання розглядалося Береговою сільською радою раніше, 28.05.2012 на засіданні виконавчого комітету Берегової сільської Ради та було знято з розгляду у зв'язку з відсутністю актів введення в експлуатацію об'єктів будівництва, розташованих на території бази відпочинку „Алые Паруса»(а.с.9).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, враховуючи наведені вище обставини дійшов висновку про те, що наявні підстави стверджувати про бездіяльність Берегової сільської ради щодо вирішення питання з оформлення права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку „Алые Паруса» з отриманням свідоцтва про право власності.

З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон України № 280/97-ВР).

Згідно ст. 1 Закону України № 280/97-ВР, виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України № 280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Главою 2 Закону України № 280/97-ВР визначено повноваження виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад.

Згідно підпункту 10 пункту б) статті 30 даного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належить облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, що здійснюється у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" з урахуванням вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 року.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно № 7/5 від 07.02.2002р., оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, органами місцевого самоврядування, юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Аналізуючи зазначені норми законодавства, судова колегія зазначає, що відповідь відповідача за вих.№ 1461/02-32 від 05.09.2012 не можна вважати належним розглядом заяви позивача, оскільки вирішення питання позивача щодо оформлення права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку „Алые Паруса» з отриманням свідоцтва про право власності відноситься до виключної компетенції виконавчого комітету шляхом розгляду заяви на засіданні виконкому з прийняттям відповідного рішення.

В силу положень частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів які б спростовували вищевикладене, відповідачем не надано, правомірність своєї бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача про оформлення права власності на нерухоме майно, комплекс нежитлових будівель і споруд бази відпочинку „Алые Паруса», що передано засновником в уставний фонд позивача з видачею свідоцтва про право власності не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Все вище перелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

.

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Берегової сільської ради м. Феодосії АР Крим, - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Лушніков В.Ф. ) від 04.12.12 у справі № 2а-2703/1396/12 (2703/12190/2012), - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис З.І.Курапова

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль