Ухвала суду № 29988544, 24.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р.

справа № 1170/2а-3807/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Гайворонське автотранспортне підприємство 13538» до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2011 року ВАТ «Гайворонське автотранспортне підприємство 13538»звернулось з позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області в якому просило суд визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення:

- № 001092/1700/0 від 24.11.2009 року яким визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2246,67 грн. в тому числі за основним платежем 748,89 грн., за штрафними санкціями 1497,78 грн.;

- № 0010902310/0 від 24.11.2009 року яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 60571,70 грн. в тому числі за основним платежем 43265,50 грн., за штрафними санкціями 17306,20 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення №0010902310/0 від 24 листопада 2009 року;

- визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №001092/1700/0 від 24 листопада 2009 року в частині нарахування позивачу штрафних санкцій в сумі 1 497,78 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 29.10.2009 року по 11.11.2009 року ревізорами Гайворонської МДПІ проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Гайворонське АТП 13538»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року.

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за період що перевірявся на загальну суму 43265,50 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року на загальну суму 43265,50 грн. Також встановлено порушення пп. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб», ст.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб в період що перевірявся, на загальну суму 748,89 грн.

За результатами перевірки складено Акт №307/2310/03117278 від 16.11.2009 (а.с. 12-22).

На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0010902310/0 від 24.11.2009 року, яким за порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачу визначено зобов’язання з податку на прибуток у сумі 60517,7 грн., в тому числі за основним платежем 43265,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 17306,20 грн (а.с. 10).

Також на підставі зазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення №001092/1700/0 від 24.11.2009 року яким за порушення пп. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб” (чинного на час виникнення правовідносин) позивачу визначено зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 2246,67 грн., в тому числі за основним платежем 748,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1497,78 грн. (а.с. 11).

Стосовно податкове повідомлення-рішення №0010902310/0 від 24.11.2009 року апеляційний суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що висновки податкового органу про завищення валових витрат ґрунтується на ненаданні позивачем для перевірки бухгалтерських документів на підтвердження задекларованих за перевіряємий період сум валових витрат.

Разом з тим, в акті зазначено, що згідно пояснень керівника підприємства документи які підтверджують валові витрати за 2008 рік вилучено прокуратурою Ленінського району м. Кіровограда. Вилучення документів підтверджується листо старшого слідчого прокуратури Ленінського району м. Кіровограда №71-3 від 12.06.2009 року (а.с.51).

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість висновку відповідача, щодо відсутності первинних бухгалтерських документів на підставі яких внесено до складу валових витрат суму у розмірі 173062,00 грн. за 2008 рік, оскільки зазначена сума вносилась до складу валових витрат на підставі первинних документів, які пізніше було вилучено правоохоронними органами.

Крім того, як вбачається із заперечення до акту перевірки поданого позивачем до Гайворонської МДПІ, на підтвердження валових витрат були направлені відповідні договори, касові ордера, банківські виписки та податкова накладна.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач дійшов невірного висновку, про завищення позивачем валових витрат, що в свою чергу стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток, яке підлягає скасуванню.

Відносно нарахування податковим повідомленням-рішенням №001092/1700/0 від 24.11.2009 року штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1497,78 грн. апеляційний суд зазначає наступне.

Податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб самостійно нараховано податковим органом на підставі підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин).

Згідно з пп. 17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Проте відповідачем, штрафні санкції були нараховані відповідно до пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин) у подвійному розмірі від суми зобов'язання а саме 1497,78 грн.

Разом з тим, відповідно до пп. 4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що визначення штрафної (фінансової) санкції на суму 1497,78 грн. (подвійний розмір від суми зобов’язання) на підставі пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 зазначеного вище Закону є протиправним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області –залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 4 березня 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов