Ухвала суду № 29988543, 25.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. справа № 2а-0870/7755/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. А.М. Кузьміна до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2011 року позивач -ПАТ Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. А.М. Кузьміна звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000690801 від 13.09.2011 року та № 0000700801 від 14.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що акти проведених перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не встановлюють жодного порушення позивачем норм податкового законодавства, позивачем належним чином оформлені господарські правовідносини, фактичне постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем в період з 16.08.2011 року по 02.09.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірного декларування від'ємного значення за червень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року, за результатами перевірки складено Акт № 365/08-01/00186536 від 02.09.2011 року.

На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення № 0000690801 від 13.09.2011 року яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1292571,00 грн.

В період з 19.08.2011 року по 07.09.2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011 року

За результатами перевірки складено Акт № 368/08-01/00186536 від 07.09.2011 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000700801 від 14.09.2011 року, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 1292571,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 646285,00 грн.

В ході перевірки виявлено, що позивачем в порушення п.п 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.3, ст.198, п.200.1, п. 200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», роз. V п.4 «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку додану вартість», ПАТ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», що призвело завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення червня 2011 року на загальну суму 1 292 571 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року в сумі 1 292 571 грн.

Висновок про допущення позивачем вищезазначених порушень був зроблений відповідачем на підставі того, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Вторстіл», ТОВ «Кримсплав», ТОВ «Візіт-Сервіс»на загальну суму ПДВ 1 292 570 грн. 50 коп. є нікчемними, оскільки зазначені контрагенти мають ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання, не мають працівників.

За результатом встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1- 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами п. 200.4. ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підтвердження товарності операції, позивачем надано товарно-транспортні накладні, видаткові накладні та рахунки фактури що підтверджують отримання позивачем товару, який ним використовувався в господарської діяльності та платіжні доручення, які свідчать, що отриманий товар позивачем оплачено.

Як зазначає відповідач, підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування стало те, що початково податковий кредит сформовано за рахунок взаємовідносин по ланцюгу постачання товарів із контрагентами що є сумнівними.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Податковий Кодекс не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відшкодування ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов, щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Такої позиції додержується й Вищий адміністративний суд України (інформаційний лист ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби").

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутність у постачальників по ланцюгу придбання факту відображення у податковому обліку податкового кредиту чи податкових зобов'язань не свідчить про порушення податкового законодавства саме позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»та фактів виявлених порушень. Такі обставини, так само і співставлення декларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ланцюгу постачання, знаходяться поза межами податкового обліку позивача, не підтверджуються первинними документами, що відображені у бухгалтерському та податковому обліку підприємства та які досліджені ДПІ під час перевірки.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 6 лютого 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов