Постанова № 29977212, 13.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 5021/1791/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - представник ОСОБА_1 за довіреністю від 08.11.2012 р.;

відповідача - представник Чайченко О.І. за довіреністю ваід 12.12.2012 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3, м. Суми, (вх. 424С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2013 року у справі № 5021/1791/12,

за позовом - ОСОБА_3, м. Суми,

до Закритого акціонерного товариства «ЦАНТ», м. Суми,

про часткове визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів, -

ВСТАНОВИЛА:

У судовому засіданні 25.02.2013 року оголошено перерву до 04.03.2013 року до 11:00 години.

У листопаді 2012 року до господарського суду Сумської області від фізичної особи ОСОБА_3 надійшла позовна заява, в якій останній просив визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «ЦАНТ», прийняте загальними зборами акціонерів ЗАТ «ЦАНТ» за протоколом № 2/12 від 16.10.2012 року, в частині затвердження поточного звіту ліквідаційної комісії про стан ліквідації ЗАТ «ЦАНТ» та затвердження проміжного ліквідаційного балансу ЗАТ «ЦАНТ».

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.01.2013 року (суддя Лущик М.С.) у позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2013 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд при постановленні оскаржуваного судового рішення безпідставно послався на пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» та статті 10 і 41 Закону України «Про господарські товариства», оскільки на підставі пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-УІ від 17.09.2008 року статті 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» втратили чинність з 29.04.2011 року.

Не погоджується апелянт і з посиланням суду на статтю 88 (пункт 4), статтю 33 (пункт 27), пункт Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства», пункт 9.14 статуту ЗАТ «ЦАНТ», на підставі яких останнім зазначено, що «вищенаведені правові норми не передбачають затвердження поточного звіту ліквідаційної комісії та затвердження проміжного ліквідаційного балансу, в зв'язку з чим рішення загальних зборів акціонерів даного товариства про затвердження поточного звіту ліквідаційної комісії та затвердження проміжного ліквідаційного балансу не несуть ніякого правового навантаження», оскільки частиною 2 статті 79 та частиною 1 статті 88 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що при добровільній ліквідації акціонерного товариства повинен застосовуватись порядок ліквідації юридичної особи, передбачений в статтях 104,105,110,111 Цивільного кодексу України.

Апелянт стверджує, що ліквідаційна комісія ЗАТ «ЦАНТ» в порушення вищенаведених вимог норм права не провела належним чином інвентаризацію та оцінку майна, не склала по встановленій формі проміжний ліквідаційний баланс.

Також, апелянт вважає неправомірним твердження суду про те, що «діючим законодавством не передбачена форма проміжного ліквідаційного балансу», оскільки згідно приписів частини 2 статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до одного із видів фінансової звітності підприємства віднесено баланс. В частині першій статті 13 цього ж Закону передбачено, що проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку року. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Зміст і форма балансу встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 року, з наступними змінами і доповненнями. Отже, на думку скаржника, проміжний ліквідаційний баланс, необхідність прийняття якого при ліквідації юридичної особи передбачено в статті 111 ЦК України, повинен складатися по формі та змісту відповідно вказаного вище Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що йому як акціонеру даного товариства не надано на ознайомлення у відповідності до вимог статей 35, 36 Закону України «Про акціонерні товариства» звіт ліквідаційної комісії про стан ліквідації ЗАТ «ЦАНТ» та проміжний ліквідаційний баланс товариства. Також, позивач зазначав, що ліквідаційна комісія при проведенні ліквідаційних процедур з ліквідації даного товариства не провела інвентаризацію активів і зобов'язань на дату прийняття рішення про ліквідацію товариства; не провела інвентаризацію активів і зобов'язань товариства на дату складання проміжного ліквідаційного балансу; не провела оцінку майна ЗАТ «ЦАНТ» з метою його продажу; не провела оцінку фінансових інвестицій ( частки ЗАТ «ЦАНТ» в статутному капіталі ТОВ «ЦАНТ+»); не вжила заходів по продажу даної частки та отримання виручених від продажу коштів з метою їх подальшого розподілу між акціонерами; не склала та не розглянула відповідно до вимог чинного законодавства перелік вимог кредиторів; не закінчила роботу з дебіторської заборгованості; в наявній бухгалтерській звітності товариства не здійснила відображення отримання від дебіторів коштів у сумі 244,6 тис. грн., чим фактично занизила на дану суму вартість активів товариства; безпідставно занизила вартість основних фондів товариства по групі вибуття на суму 236,6 тис. грн.; не склала та не подала на розгляд загальних зборів акціонерів проміжний ліквідаційний баланс відповідно до вимог статті 111 Цивільного кодексу України, статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Баланс».

Письмові зауваження щодо вищенаведених порушень позивачем було надано секретарю загальних зборів ЗАТ «ЦАНТ», проте, як зазначає останній, в порушення норм діючого законодавства та положень статуту товариства письмові зауваження позивача загальними зборами не було враховано, рішенням загальних зборів акціонерів за протоколом № 2/12 від 16.10.2012 року затверджено звіт ліквідаційної комісії та проміжний ліквідаційний баланс.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не звертався до ліквідаційної комісії з письмовою заявою щодо ознайомлення з документами порядку денного загальних зборів акціонерів. Щодо не проведення ЗАТ «ЦАНТ» інвентаризації активів та зобов'язань товариства на дату складання проміжного ліквідаційного балансу, відповідач зазначав, що пунктом 8 статті 111 Цивільного кодексу України та статтею 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не встановлено обов'язковість проведення інвентаризації саме на дату складання проміжного ліквідаційного балансу та не визначено його детальний зміст.

24.01.2013 року постановлено оскаржуване судове рішення. При цьому, посилаючись на норми статей 33, 88 та пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про акціонерні товариства», статті 41 Закону України «Про господарські товариства», пункту 9.14 статуту ЗАТ «ЦАНТ», відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд виходив з того, що оспорюване рішення загальних зборів ЗАТ «ЦАНТ» від 16.10.2012 року, оформлене протоколом № 2/12, відповідає компетенції органу, що прийняв це рішення, і підстави для визнання його недійсним відсутні. Фактично своїм рішенням загальних зборів (протокол № 2/12 від 16.10.2012 року) відповідач не затверджував ліквідаційного балансу ЗАТ «ЦАНТ», тому не можна зробити висновок, чи буде порушено право позивача на отримання частки майна товариства в майбутньому чи отримання його вартості. Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що вищенаведені правові норми та положення статуту не передбачають затвердження проміжного ліквідаційного балансу товариства, у зв'язку з чим рішення загальних зборів про затвердження проміжного ліквідаційного балансу товариства не несуть ніякого правового навантаження.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Закон України «Про акціонерні товариства» набрав чинності з 29.04.2009 року. Із зазначеної дати почали діяти всі положення нового Закону, крім другого речення частини 2 статті 20 Закону. Це положення передбачає, що акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Прикінцевими та перехідними положеннями в пункті 1 передбачається спеціальний строк для набуття чинності цією нормою Закону - вона набула чинності через два роки з дня опублікування цього Закону, тобто вступила в силу 29.10.2010 року. Дія норм Закону поширюється на всі акціонерні товариства, як ті, що створюються після набрання ним чинності, так і на ті, які були створені до відповідної дати. Разом з тим, Розділ ХУІІ Закону передбачає дворічний перехідний період для приведення у відповідність із новим Законом внутрішніх документів та діяльності акціонерних товариств, створених до моменту набрання чинності новим Законом. Так, у пункті 2 Розділу ХУІІ передбачається, що статті 1-49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств , втрачають чинність лише через два роки з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 29.04.2011 року.

У відповідності до статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонер має право у разі ліквідації товариства на отримання частини його майна або вартості його частини.

Регламентацію порядку здійснення ліквідації акціонерного товариства та розподілу його майна між кредиторами та акціонерами встановлено статтями 88-89 Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України «Про акціонерні товариства» добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законодавством.

Згідно приписів частин 1 та 4 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) щодо ліквідації зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи у встановлені строки; вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій, представництв, дочірніх підприємств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, тощо. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Аналогічні приписи щодо вжиття ліквідаційною комісією необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та оцінки наявного майна містяться у частинах 4 і 5 статті 60 Господарського кодексу України.

У відповідності до статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів та зобов'язань, під час якої перевіряється їх наявність, стан і оцінка.

Порядок проведення інвентаризації активів боржника у випадку ліквідації юридичної особи є обов'язковим та здійснюється у відповідності до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.08.1994 р. № 202/412).

Стаття 7 зазначеної Інструкції встановлює, що основними завданнями інвентаризації разом з іншими є виявлення фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів і інших грошових документів та перевірка реальної вартості зарахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості тощо.

Частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію.

Тобто, після проведення передбачених статтями 105, 111 Цивільного кодексу України та статтею 60 Господарського кодексу України ліквідатором (ліквідаційною комісією) заходів по виявленню кредиторів, встановленню наявних майнових активів (у тому числі дебіторської заборгованості) та їх вартості, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги кредиторів задовольняються у порядку, передбаченому статтею 112 Цивільного кодексу України.

У відповідності до частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість її майна є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Таким чином, виходячи з приписів законодавства, на думку колегії суддів, саме після проведення усіх заходів щодо виявлення усього майна юридичної особи та його оцінки з метою встановлення реальної вартості, а також за результатом розглянутих ліквідаційною комісією лише заявлених вимог кредиторів (а не тих, що містяться у бухгалтерському обліку) ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, який затверджується зборами акціонерів.

А тому слід вважати, що проміжний ліквідаційний баланс несе правове навантаження, а саме, встановлює реальну картину наявності майна, вартості якого або достатньо, або недостатньо для задоволення вимог кредиторів, наслідком чого є необхідність встановлення порядку задоволення вимог кредиторів (позасудового або судового у процедурі банкрутства ).

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_3, є акціонером ЗАТ «ЦАНТ», якому належить 159 акцій номінальною вартістю 0,50 грн кожна, на загальну вартість 79,50 грн, що становить 10,6 % статутного капіталу даного акціонерного товариства, та 14 привілейованих іменних акцій номінальною вартістю 0,50 грн. кожна на суму 7,00 грн, що становить 0,93333% статутного капіталу.

Загальними зборами акціонерів зазначеного товариства (протокол № 1 від 22.04.2011 р.) прийнято рішення про припинення ЗАТ «ЦАНТ» шляхом його ліквідації, призначено ліквідаційну комісію, встановлено порядок та строк ліквідації товариства.

Загальними зборами акціонерів товариства (протокол № 1/12 від 26.04.2012 року) прийнято рішення про продовження строку ліквідації ЗАТ «ЦАНТ» до 31.12.2012 року.

Позачерговими загальними зборами акціонерів (протокол № 2/12 від 16.10.2012 року) з порядком денним: обрання лічильної комісії загальних зборів; обрання голови та секретаря загальних зборів; затвердження поточного звіту ліквідаційної комісії про стан ліквідації ЗАТ «ЦАНТ»; затвердження проміжного ліквідаційного балансу ЗАТ «ЦАНТ»; затвердження порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів товариства, зокрема, затверджено поточний звіт ліквідаційної комісії про стан ліквідації товариства та затверджено проміжний ліквідаційний баланс ЗАТ «ЦАНТ».

У відповідності до ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Пунктом 17 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 зазначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника). Пунктом 19 цієї ж постанови вказано, що суди мають врахувати, що для визначення недійсними рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач у порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України в обґрунтування своїх заперечень не надав належних доказів проведення інвентаризації активів та зобов'язань відповідача у встановленому законодавством порядку, оцінки усіх виявлених у відповідача активів та зобов'язань, а також результати розгляду вимог кредиторів. Відсутність належних та допустимих доказів щодо проведення заходів ліквідаційною комісією свідчить про неможливість встановити склад майна (у тому числі дебіторської заборгованості, корпоративних прав), їх реальну вартість, а також можливість задоволення вимог кредиторів за рахунок майна юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про її припинення.

Наявні у матеріалах справи два висновки про вартість майна від 26.10.2012 р. (два нежитлових приміщення 48,8 кв.м та 220,7 кв.м) (а.с.58,59) та проміжний ліквідаційний баланс (а.с.62, 63), не є належними доказами проведення усіх передбачених статтями 105, 111 Цивільного кодексу України та статтею 60 Господарського кодексу України заходів.

Надані відповідачем під час апеляційного провадження додаткові докази не приймаються колегією суддів до уваги в силу приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не обґрунтував неможливість їх надання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що законні інтереси акціонера товариства у процесі ліквідації полягають у тому, що б ліквідаційні заходи проводилися ліквідаційною комісією з повним дотриманням встановленого законодавством порядку; що відповідачем не спростовано належним чином твердження позивача про порушення його прав та законних інтересів як акціонера щодо отримання частки майна або вартості частки майна, внаслідок не дотримання ліквідаційною комісію встановленого законодавством порядку добровільної ліквідації.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що діючим законодавством не передбачена форма проміжного ліквідаційного балансу, колегія суддів зауважує наступне.

Згідно приписів частини 2 статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» баланс є одним із видів фінансової звітності підприємства. В частині першій статті 13 цього ж Закону передбачено, що проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку року. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Зміст і форма балансу встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 року (з наступними змінами і доповненнями).

У статті 111 Цивільного кодексу України визначено, що результати розгляду заяв та наявність майна мають бути відображені у такий формі звітності як проміжний ліквідаційний баланс.

Таким чином, проміжний ліквідаційний баланс як форма звітності має бути складений за встановленими для складання балансу правилами, а тому висновки господарського суду в цій частині спростовуються нормами чинного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів вважає правомірними висновки господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів від 16.10.2012 р. № 2/12 в частині затвердження поточного звіту ліквідаційної комісії про стан ліквідації ЗАТ «ЦАНТ» як необґрунтовані з тих підстав, що нормами Закону України «Про акціонерні товариства», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також статуту ЗАТ «ЦАНТ» не встановлено складання поточного звіту ліквідаційної комісії про стан ліквідації та його затвердження.

З матеріалів справи, зокрема, із протоколу, що оскаржується, вбачається, що голова ліквідаційної комісії звітував про здійснені заходи: з моменту прийняття рішення про ліквідацію товариства на виконання вимог законодавства України повідомлено державного реєстратора виконавчого комітету Сумської міської ради про прийняття рішення про ліквідацію товариства, в зв'язку з чим 05.05.2011 року до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесено відповідний запис. До Сумського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано відповідний пакет документів для зупинення обігу акцій товариства, на підставі якого управлінням винесено відповідні розпорядження про зупинення обігу простих іменних акцій товариства (розпорядження № 26-СУ-3 від 14.12.2011 р.) та розпорядження про зупинення обігу привілейованих іменних акцій товариства (розпорядження № 27-СУ від 14.12.2011 р.). Комісією проведено інвентаризацію всіх активів товариства, про що складено відповідні акти інвентаризації. Крім того, на виконання вимог законодавства комісією вжито заходи щодо виявлення кредиторів. Кредиторська заборгованість складає на загальну суму 17,5 тис. грн. Загальна сума дебіторської заборгованості складає 108,7 тис. грн. Крім того, заборгованість дебіторська за розрахунками з бюджетом складає 20,6 тис. грн.

Наведений поточний звіт ліквідаційної комісії про стан ліквідації ЗАТ «ЦАНТ» затверджено загальними зборами акціонерів.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.

Таким чином, враховуючи, що законодавством не встановлено вимог до змісту, порядку складення та затвердження звіту ліквідаційної комісії про стан ліквідації, якщо це не кінцевий ліквідаційний звіт, тому такий звіт може розглядатися у будь-який час до завершення проведення ліквідаційною комісією усіх заходів за рішенням ініціатора скликання загальних зборів на позачергових загальних зборах акціонерів.

Отже, оскільки з наведеного звіту про стан ліквідації ЗАТ «ЦАНТ» не вбачається порушення прав та законних інтересів позивача - акціонера ОСОБА_3, тому в цій частині вимоги позивача не можна вважати такими, що ґрунтуються на приписах закону.

Також, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість тверджень позивача про порушення з боку відповідача вимог статей 35, 36 Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з ненаданням для ознайомлення звіту ліквідаційної комісії про стан ліквідації та проміжного ліквідаційного балансу, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази звернення позивача до ліквідаційної комісії з такими вимогами.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновків про часткове задоволення апеляційної скарги, а також про те, що рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2013 року у справі № 5021/1791/12 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, зокрема, про визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «ЦАНТ», прийняте загальними зборами акціонерів ЗАТ «ЦАНТ» за протоколом № 2/12 від 16.10.2012 року, в частині затвердження проміжного ліквідаційного балансу ЗАТ «ЦАНТ», та про відмову в частині затвердження поточного звіту ліквідаційної комісії про стан ліквідації ЗАТ «ЦАНТ».

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2) ч.1 статті 103, п.1) та п. 4) статті 104, статті 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2013 року у справі № 5021/1791/12 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково. Визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «ЦАНТ», прийняте загальними зборами акціонерів ЗАТ «ЦАНТ» за протоколом № 2/12 від 16.10.2012 року, в частині затвердження проміжного ліквідаційного балансу ЗАТ «ЦАНТ».

В іншої частині вимог - відмовити.

повний текст постанови складено 10.03.2013 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Я.О. Білоусова

суддя В.С. Хачатрян