Ухвала суду № 29974411, 11.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/694/13 11.03.2013 11.03.2013 11.03.2013

Провадження 22-ц/784/907/13 Головуючий у першій інстанції - Павлова Ж.П.

Категорія 46 Доповідач апеляційної інстанції - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Дубовою К.В.,

за участю: позивачки - ОСОБА_3 її представника - ОСОБА_4, представників відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2013 року по справі

за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_7, ОСОБА_8

про

визнання права спільної сумісної власності на квартиру та визнання права на 1/2 частину квартири,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_7 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру та визнання права на 1/2 частину квартири.

Позивачка зазначала, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_9, після смерті якого відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності від 26 травня 1997 року.

Посилаючись на те, що нею під час спільного проживання за її особисті кошти було зроблено капітальний ремонт у вказаній квартирі у зв'язку з чим вартість її істотно збільшилась, просила суд визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної квартири.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Проте, для застосування передбачених зазначеною статтею правил, збільшення вартості майна повинно відбуватися внаслідок затрат подружжя і наявним повинно бути істотне збільшення вартості майна як об'єкту, його якісних характеристик.

Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння станом на час вирішення спору вартості об'єкту в стані, що існував до поліпшення, та його вартості після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них не є тим фактором, який єдиний безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна, як об'єкту.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 26 травня 1997 року Миколаївською міською службою приватизації, зареєстрованого в КП МБТІ 9 липня 1997 року, ОСОБА_9 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Згідно технічного паспорта, вказана квартира розташована на 5-му поверсі 5-ти поверхового будинку та складається з 2-х кімнат, житловою площею - 27,5 кв.м., кухні - 5,7 кв.м., ванної кімнати поєднаної з вбиральнею - 2,8 кв.м., коридору - 3,9 кв.м., вбудованої шафи - 1,9 кв.м., балкону - 3,0 кв.м., загальною площею - 42,7 кв.м. (а.с.8).

7 березня 2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадського стану Заводського РУЮ м. Миколаєва, актовий запис №69 (а.с.6).

Відповідно до акту ЖКП "Бриз" від 19 травня 2010 року в квартирі АДРЕСА_1 за рахунок проживаючих було проведено косметичний ремонт (побілка стелі, стін, наклейка шпалер, заміна унітаза, встановлення лічильників на водопостачання, заміна каналізаційних труб та труб опалення, ремонт балкона та установка нових вікон (а.с.39).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, у зв'язку з чим сторони звернулися із заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини (а.с. 5, 75-117).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилалася на те, що за її власні кошти було зроблено капітальний ремонт у квартирі, проте доказів того, що вартість квартири як об'єкту, що належала ОСОБА_9 на праві приватної власності за час шлюбу у період з 2003-2009 роках суттєво збільшилась матеріали справи не містять.

З урахуванням встановленого та положень вищевказаних норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачкою не доведено та не надано належних доказів вагомих грошових та трудових затрат на поліпшення квартири, а також збільшення вартості квартири.

Посилання позивачки на те, що на ремонт квартири вона витрачала свої власні кошті, оскільки чоловік хворів не заслуговують на увагу суду, оскільки правового значення не мають.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: Судді: