Рішення № 29974133, 11.03.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" березня 2013 р. Справа № 10/5007/1478/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Левчук Т.В. - довір.№134 від 03.01.2013;

від відповідача -1: не з'явився;

від відповідача -2: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма" (м. Житомир)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" (м.Житомир)

2) Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" (м.Київ)

про визнання додаткової угоди без номера від 08.05.2007 до договору оренди від 01.01.2004 нікчемною і недійсною

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нікчемною і недійсною додаткової угоди б/н від 08.05.2007 до договору оренди від 01.01.2004, укладеної між ТОВ "Вірма" та ПАТ(ЗАТ) "Електромонтаж", із застосуванням відповідних наслідків.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. В обґрунтування позову зазначив, зокрема, що позивач не вчиняв жодних дій по припиненню укладеного з ЗАТ "Електромонтаж" договору оренди від 01.01.2004; що позивач не був поінформований про намір ЗАТ "Електромонтаж" продати об'єкт оренди, тому не міг направити у відповідь лист від 23.05.2007 без вихідного номера з відмовою від права переважного придбання об'єкта оренди, яким користувався тривалий час, та у викупі якого був зацікавлений; що оскаржувана додаткова угода від 08.05.2007 за своєю формою і змістом не містить усіх належних реквізитів, які є обов'язковими для двосторонніх угод; що підпис на угоді не належить директору ТОВ "Вірма" Лазебнику О.М. та вчинений іншою особою, неуповноваженою на підписання угод або будь-яких інших документів від імені ТОВ "Вірма"; що позивач також має сумніви щодо оригінальності підпису голови правління ЗАТ "Електромонтаж" Дмитренка В.В.; що оскаржувана угода не містить відтисків печаток сторін біля підписів їх керівників, а відтиск печатки лише однієї із сторін договору - ЗАТ "Електромонтаж" проставлений із істотним зміщенням під підпису керівника до центру рядка (міститься посередині сторінки) та із істотним зміщенням донизу від обох підписів сторін договору; що додаткова угода від 08.05.2007 є вчиненою в порушення вимог закону, суперечить вимогам частин 1 та 4 ст.203 ЦК України, тому згідно частин 2 та 3 ст.215 ЦК України є нікчемним і недійсним правочином.

Крім того, в судовому засіданні позивачем подано ряд клопотань, а саме:

- клопотання №58 від 11.03.2013 про направлення до правоохоронних органів ухвали про порушення кримінальної справи по факту невиконання вимог ухвали суду від 18.02.2013, а також попередніх ухвал суду від 31.01.2013 про надання оригіналу угоди від 08.05.2007 ПАТ "Електромонтаж";

- клопотання №59 від 11.03.2013 про виклик в судове засідання у справі №1/63-Д для надання суду пояснень попереднього керівника ПАТ "Електромонтаж" Дмитренка та теперішнього керівника товариства Помукчинського І.В. для встановлення обставин часу виявлення оригіналів угоди від 08.05.2007 про розірвання договору оренди від 01.01.2004 №1 та заяви від 23.05.2007 б/н, місця знаходження цих документів в період з травня 2007 року по листопад 2011 року та умов і обставин їх віднайдення.

Суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про надсилання ухвали про порушення кримінальної справи №58 від 11.03.2013, оскільки відповідно до ч.4 ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Що стосується клопотання позивача №59 від 11.03.2013, то в його задоволенні суд також відмовив, у зв'язку з тим, що обставини часу виявлення оригіналів угоди від 08.05.2007 про розірвання договору оренди від 01.01.2004 №1 та заяви від 23.05.2007 б/н, місця знаходження цих документів та умов і обставин їх віднайдення були предметом дослідження і оцінки суду при розгляді заяви про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 12.12.2008 у справі №1/63-Д за нововиявленими обставинами, а тому зазначені в наявних в матеріалах справи доказах та не потребують додаткового встановлення судом. Крім того, при вирішенні клопотання, суд враховуює закінчення строків розгляду даного спору.

Представник відповідача-1 (ТОВ "Термінал") в судове засідання не з'явився, про причини неявки повідомив у надісланому на адресу господарського суду клопотанні, згідно якого просить розгляд справи відкласти, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання через хворобу (а.с.108). Представник ТОВ "Термінал" в попередньому засіданні суду 18.02.2013 проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 15.01.2013 (а.с.72-73), вказавши, зокрема, що доказами законності угоди про розірвання договору оренди від 01.01.2004 №1 є висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області від 28.04.2012 за №1/415, яким підтверджено належність підписів проставлених на оспорюваних документах директору ТОВ "Вірма" Лазебнику О.М; що позивачем пропущено строк позовної давності тривалістю у три роки, термін перебігу якого розпочався з дня укладення угоди.

Відповідач-2 (ПАТ "Електромонтаж") повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду від 31.01.2013 та 18.02.2013 не виконав, про причини невиконання вимог не повідомив, хоча про час і місце засідання суду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Враховуючи закінчення 12.03.2013 продовженого, згідно ч.3 ст. 69 ГПК України, строку вирішення спору, а також те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представників відповідачів, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, тому відмовляє в задоволенні клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні 31.01.2013 матеріалів справи №1/63-Д за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" та Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" про визнання недійсним договору від 20.06.2007, в грудні 2011 року ТОВ "Термінал" звернулося до господарського суду Житомирської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 12.12.2008 у справі №1/63-Д за нововиявленими обставинами. В обґрунтування вказаної заяви, ТОВ "Термінал" посилався на лист ПАТ "Електромонтаж (правонаступник ЗАТ "Електромонтаж"), згідно якого в зв'язку зі зміною керівництва товариства при передачі документів до нового керівництва було виявлено угоду від 08.05.2007 про розірвання договору оренди офісного приміщення №1 від 01.01.2004 (а.с.14-49).

За змістом угоди від 08.05.2007 про розірвання договору оренди офісного приміщення №1 від 01.01.2004 (а.с.12), остання укладена між ЗАТ "Електромонтаж" в особі в.о. голови правління ЗАТ "Електромонтаж" Дмитренка В.В. та ТОВ "Вірма" в особі директора Лазебника О.М.

Оскільки за даними позивача, додаткова угода б/н від 08.05.2007 не виготовлялась і не укладалась ТОВ "Вірма", вказане стало підставою звернення товариства до суду з позовом про визнання угоди б/н від 08.05.2007 нікчемною та недійсною.

Як вбачається з матеріалів справи №1/63-Д, з метою встановлення належності підпису на угоді від 08.05.2007 про розірвання договору оренди офісного приміщення №1 від 01.01.2004 та листі б/н від 23.05.2007 директору ТОВ "Вірма" Лазебнику О.М., господарський суд Житомирської області ухвалою від 03.04.2012 призначив судову криміналістичну почеркознавчу експертизу, виконання якої доручив експертно-криміналістичному відділу УМВС України в Житомирській області.

Згідно висновку експерта за №1/415 від 28.04.2012, підпис на угоді від 08.05.2007 в нижній частині аркуша (після слова: "Директор", перед словом "О.М. Лазебник") виконаний Лазебником Олександром Миколайовичем. Підпис на заяві від 23.05.2007 в нижній частині аркуша (після слів: Директор ТОВ "Вірма") виконаний Лазебником Олександром Миколайовичем (а.с.76-78).

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2012 у справі №1/63-Д (абз. 2 а.с.80), висновок експерта Вищий господарський суд України розцінив як допустимий доказ у справі та зауважив, що висновок чітко відповідає на поставлені судом питання, кваліфікація експерта підтверджена належним доказом (Свідоцтвом) і не викликає сумнівів. Крім того, що стосується питання способу та часу укладання спірної угоди, Вищий господарський суд України вказав, що сторони угоди вправі за взаємним волевиявленням складати письмовий текст угоди буди-яким зручним способом, на будь-якому обладнанні, будь-якого змісту, а також визначити в угоді час, з якого вона починає діяти.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на викладене, факти встановлені рішеннями судів у справі №1/63-Д, в т.ч. і під час перегляду рішення за нововиявленими обставинами, мають преюдиційне значення для господарського суду і при вирішенні даного спору про визнання додаткової угоди б/н від 08.05.2007 недійсною та нікчемною.

Враховуючи підстави та предмет позову та оцінюючи подані сторонами докази, господарський суд зазначає, що загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтями 215,216 ЦК України, за якими недійсною визнається угода, що укладена з недодержання в момент її вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Правило, встановлено цією нормою, повинно застосовуватися в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; необхідний обсяг цивільної дієздатності на вчинення правочину; вільне волевиявлення учасника правочину, яке відповідає його внутрішній волі; спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Водночас, законодавець визначає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. При цьому, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення позивача до суду з даним позовом є недодержання сторонами в момент його вчинення вимог ч.2 ст.207 та п.1 ст.208 ЦК України, згідно яких правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Правичин вважається таким, що вчинено у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особою, уповноваженою на це установчими документами, та скріплюється печаткою.

Оскільки угода б/н від 08.05.2007, на думку позивача, всупереч п.4 ст.203 ЦК України, укладена без дотримання загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тобто не містить відтиску печатки товариства позивача, останній вважає її такою, що вчинена в порушення вимог закону, що суперечить нормам ч.1 ст.203 ЦК України та ч.2 ст.215 ЦК України і визначає її як нікчемний правочин.

За приписами п.6 Роз'яснення "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 №02-5/111 господарюючі суб'єкти повинні укладати угоди в письмовій формі, за винятком угод, зазначених у статті 43 ЦК УРСР (ст.206 ЦК України). Таким чином, свобода вибору у підприємства, установи, організації, що укладає угоду, між усною та письмовою формами угоди є винятком, а обов'язкова письмова форма угоди - правилом.

Дво- або багатосторонні угоди (договори), які повинні укладатись в письмовій формі, можуть укладатись, зокрема, шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає. Відсутність відтиску печатки підприємства, установи, організації, на скріпленій підписом угоді не є порушенням форми угоди, якщо інше не передбачено законом, зокрема, статтею 66 ЦК УРСР (ст.246 ЦК України).

Недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише у разі, якщо такий наслідок прямо зазначений в законі (ст.547,719,981,1055,1059,1107,1118 ЦК України тощо).

Виходячи з цього, приймаючи рішення про недійсність угоди, укладеної сторонами з порушенням установленої законом форми, суд повинен керуватися законодавчим актом, який прямо передбачає такі наслідки порушення форми даного виду угод.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність закріплених в законі наслідків недійсності правочину у випадку відсутності відтиску печатки сторін договору. Достатнім є факт підписання вищевказаної угоди уповноваженими представниками товариств, які діють в межах повноважень, наданих їм установчими документами чи довіреністю юридичної особи, які засвідчують правоздатність особи на вчинення вищевказаних дій.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач-2 позов не оспорив, ідентичність підпису в.о. голови правління ЗАТ "Електромонтаж" Дмитренка В.В. на угоді від 08.05.2007 не заперечив.

Зазначені у позовній заяві обставини, спростовується наведеним вище, тому суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача.

Щодо посилань відповідача-1 на пропуск позивачем строку позовної давності у відзиві від 15.01.2013 (а.с.72-73) та заяві від 15.01.2013 (а.с.71) суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, приписи ст. 267 ЦК України щодо позовної давності, в даному випадку, не впливають на результат вирішення спору.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Крім того, суд зазначає, що відповідач-2 (ТОВ "Електромонтаж") без поважних причин не виконав вимог ухвал суду від 15.01.2013, 31.01.2013 та 18.02.2013 та не подав витребувані господарським судом для огляду: оригінал угоди б/н від 08.05.2007р. до договору оренди від 01.01.2004р., укладеної між ТОВ "Вірма" та ЗАТ "Електромонтаж" (вказана вимога була зумовлена клопотаннями позивача №53,54,55 (а.с.94-97) та довідку з ЄДРПОУ, Статут.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи, що відповідачем-2 - Публічним акціонерним товариством "Електромонтаж" вимоги суду неодноразово проігноровані, витребувані судом документи не надіслано, обґрунтованих пояснень щодо неможливості виконання зазначених вимог суду не надано, хоча про дату та час судового засідання відповідач-2 повідомлявся своєчасно та належними чином, суд вважає за необхідне застосувати до ПАТ "Електромонтаж" санкції передбачені п. 5 ст. 83 ГПК України в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, з ПАТ "Електромонтаж" підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 850,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону господарським судом, а саме: ухвалами суду від 15.01.2013 (а.с.84), 31.01.2013 (а.с.90) та 18.02.2013 (а.с.106).

Керуючись ст.ст.33,34,49,82-85,90 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" (01033, м.Київ, Голосіївський район, вул. Паньківська,буд. 10-Б, код ЄДРПОУ 01417446)

в доход Державного бюджету України - 850,00грн. штрафу за невиконання вимог ухвал суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.03.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - ТОВ "Вірма" наручно

3 - ПАТ "Електромонтаж" - рек. з повід.

4 - ТОВ "Термінал" - рек. з повід.