Вирок № 29969835, 25.02.2013, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 1414/6901/2012

Провадження № 1-кп/488/1/2013 р.

В И Р О К

Іменем України

25.02.2013 року

Корабельний районний суд міста Миколаєва

у складі: головуючого суддіКороткова Т.В.при секретаряхСидоровій Т.А., Безхмельніціній О.О.за участю прокурора:Омелян В.М.захисника обвинуваченого:ОСОБА_5потерпілої, законного представника малолітньої потерпілої:ОСОБА_6малолітньої потерпілої:ОСОБА_7педагога:ОСОБА_8

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Тошківка Первомайського району Луганської області, громадянин України, українець, освіта неповна середня, не одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України;

- затриманого 11.02.2012 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний 14.02.2012 року;

ВСТАНОВИВ:

20.11.2011 року близько 12:00 - 13:00 години, точніше встановити не вдалося, обвинувачений ОСОБА_9 приїхав в селище Тошківка-1 Первомайського району Луганської області, де із своєю знайомою, особа якої не встановлена, вживав спиртні напої.

В подальшому він, вже перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і проходячи повз належне потерпілому ОСОБА_10 домоволодіння АДРЕСА_2 у вказаному селищі, вирішив вчинити крадіжку майна потерпілого. Для цього обвинувачений через паркан проник на територію вказаного домоволодіння, а звідти - до господарської будівлі. Знайшовши на стелажі у будівлі алюмінієвий бідон ємкістю 40 літрів і вартістю 280,00 гривень, обвинувачений, залишаючись непоміченим у зв'язку із відсутністю господарів та сторонніх осіб, таємно викрав його та втік. Викраденим бідоном він розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 280,00 гривень.

Крім того, на початку лютого 2012 року, точніше встановити не вдалося, обвинувачений приїхав у місто Миколаїв. 10.02.2012 року він, на території автовокзалу міста Миколаєва вживав спиртні напої, після чого маршрутним таксі приїхав на територію Корабельного району міста Миколаєва. У цей же день близько 12:30 години, ОСОБА_9, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, знаходився поблизу занедбаного будинку, розташованого навпроти домоволодінь № 67 і 69 по вулиці Торговельній у місті Миколаєві, звідки побачив незнайому малолітню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка, прямуючи по вказаній вулиці, розмовляла по мобільному телефону. Побачивши телефон, ОСОБА_9 вирішив відкрито заволодіти ним, для чого, реалізуючи свій злочинний умисел, став переслідувати малолітню, у зв'язку із чим вона почала втікати. Пробігши близько 50 метрів, ОСОБА_7 впала на спину, а ОСОБА_9, скориставшись цим, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я останньої, почав утримувати її на землі та перевіряти вміст кишень її одежі.

В кишені куртки ОСОБА_9 знайшов мобільний телефон марки «LG KP 500», вартістю 1.105,00 гривень із сім картою мобільного оператора «Лайф», яка не становить матеріальної цінності, картою пам'яті об'ємом 2 гб, вартістю 100,00 гривень та шкіряний чохол червоного кольору, вартістю 65,00 гривень, що належали матері ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та викрав вказане майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1.270,00 гривень. З викраденим майном обвинувачений втік, розпорядившись ним на власний розсуд.

Допитаний в ході судового засідання обвинувачений свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України визнав повністю, пояснивши, що дійсно, у вказані дати та час викрадав чуже майно, а саме алюмінієвий бідон та мобільний телефон із картою пам'яті, сім-картою та чохлом, при чому за другим епізодом потерпілою була малолітня дівчина, та надавши суду показання щодо обставин вчинення вказаних дій, пояснивши, що на їх вчинення його спонукала відсутність грошових коштів для придбання їжі та алкогольних напоїв.

Винність ОСОБА_9 у скоєні кримінальних правопорушень, окрім визнання вини самим обвинуваченим, також підтверджується іншими доказами, дослідженим судом.

Так, із заяви потерпілого ОСОБА_11 від 21.11.2011 року (а.с. 26) вбачається, що 20.11.2011 року в період часу з 06:00 по 21:00 години у нього з сараю, що розташований на подвір'ї його домоволодіння АДРЕСА_2 були викрадені належні йому металічні вироби, що також підтверджується інформацією, викладеною в протоколі огляду місця події від 22.11.2011 року (а.с. 29). Окрім того, із протоколу огляду місця події від 22.11.2011 року (а.с. 30-32) вбачається, що бідон, який став предметом злочину, був знайдений на подвір'ї сусіднього домоволодіння АДРЕСА_3, а пізніше був переданий потерпілому ОСОБА_10 (а.с. 38). Залишкова вартість бідона, відповідно до висновку експерта № 3/3 від 04.01.2012 року (а.с.33-35) становить 280,00 гривень, а витрати на проведення експертизи склали 562,56 гривень (а.с. 36).

Із заяви потерпілої ОСОБА_6 від 10.02.2012 року (а.с. 39) вбачається, що 10.02.2012 року приблизно о 12:30, невідома їй особа, знаходячись біля будинку № 67-69 по вулиці Торговій в місті Миколаєві, відкрито викрала в її неповнолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 мобільний телефон марки LG KP 500 чорного кольору IMEI НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора Life номер НОМЕР_1, із картою пам'яті обсягом 2 гб, який знаходився у шкіряному чохлі, в результаті чого потерпілій була спричинена шкода на загальну суму 1.270,00 гривень. Місце події було оглянуте, що зафіксоване в протоколі від 10.02.2012 року (а.с. 40-42). Оцінка потерпілою вартості викраденого майна не оспорюється обвинуваченим та узгоджується з інформацією, що міститься у гарантійному талоні, фіскальному чеку на даний телефон (а.с. 43), листі ТОВ «САВ-Д» від 16.03.2012 року (а.с. 44) та товарному чекові № 73 від 25.02.2012 року (а.с.63).

Малолітня потерпіла ОСОБА_7 за фотографією впізнала обвинуваченого, як особу, яка відкрито заволоділо її майном, що зафіксовано в протоколі пред'явлення фотознімків для впізнання від 11.02.2012 року (а.с. 47-48).

Окрім того, будучи допитана в судовому засіданні в присутності законного представника та педагога, малолітня ОСОБА_7 надала суду показання щодо вчинення стосовно неї кримінального правопорушення, вказавши на те, що неправомірні дії відносно неї здійснювалися обвинуваченим.

В заяві про вчинений злочин від 10.02.2012 року (а.с. 49) обвинувачений вказує на дату, час, місце та спосіб вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.

Таким чином, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доказаною вину ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Викрадення обвинуваченим майна, належного ОСОБА_10, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, суд кваліфікує за частиною 3 статті 185 КК України.

Відкрите викрадення у потерпілої ОСОБА_7 майна, належного потерпілій ОСОБА_6 (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, вчинене повторне, суд кваліфікує за частиною 2 статті 186 КК України.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він повнолітній (а.с. 70), раніше в силу статті 89 КК України не судимий (а.с. 50, 51-52, 53-55, 56-57, 58-64), не працює, не одружений, на обліку у лікаря-нарколога (а.с. 65) та військовому обліку (а.с. 67) не перебуває, тричі знаходився на стаціонарному лікуванні в Луганській обласній клінічній психоневрологічній лікарні з діагнозом: «легка розумова відсталість» (а.с. 69), відповідно до акту № 783 амбулаторної судово-психіатричної експертизи (а.с. 71-75) страждає на даний час та в момент вчинення злочинів страждав на легку розумову відсталість із порушеннями поведінки, ступінь вираженості та глибина яких така,що в період часу, який відноситься до вчинення інкримінованих йому діянь, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, за місцем проживання характеризується негативно (а.с. 68).

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких, сукупність усіх обставин, що характеризують дані кримінальні правопорушення, які є умисними, особистість обвинуваченого та особистість потерпілої ОСОБА_7, яка є малолітньою.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд вважає визнання вини, каяття обвинуваченого.

Обставинами, що обтяжують покарання суд вважає вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння (частина 3 статті 185, частина 2 статті 186 КК України) та вчинення злочину щодо малолітньої (частина 2 статті 186 КК України).

Таким чином, суд доходить до висновку про призначення ОСОБА_9. покарання у вигляді позбавлення волі, та не знаходить підстав для призначення покарання нижче від найменшої межі, встановленої в санкції кожної зі вказаних статей КК України, за якими кваліфіковані дії обвинуваченого.

Цивільний позивач ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з обвинуваченого на її корить грошові кошти у розмірі 1.270,00 гривень. Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заявленого позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 370, 373, 374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України та призначити йому покарання:

- за частиною 3 статті 185 КК України - позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за частиною 2 статті 186 КК України - позбавлення волі строком на 4(чотири) роки.

На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити засудженому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обчислювати з 11.02.2012 року.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити попередній - взяття під варту.

Позов ОСОБА_6 задовольнити, стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 1.270,00 ( одну тисячу двісті сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при УМВС в Луганській області (ідентифікаційний код юридичної особи 25574305, банк УДК в Луганській області, МФО 804013, рахунок 31252272210167, експертні послуги по коду 00-10869, код платежу 25010100) судові витрати у розмірі 562,56 гривень (п'ятсот шістдесят дві гривні 56 копійок).

Речовий доказ у справі, а саме металевий бідон залишити за належністю потерпілому ОСОБА_10 (а.с. 38).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Т. В. Коротков