Постанова № 29969551, 07.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. справа № 2а-2628/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Цьокі І.І.

представників сторін:

позивача : - не з'явився;

відповідача: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Агропром"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 р. у справі № 2а-2628/10/1170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Агропром"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про скасування податкового повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0001542310/3 від 30 червня 2010 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 р. у справі № 2а-2628/10/1170 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Агропром" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що надані позивачем докази на підтвердження своєї позиції не можуть бути підставою для віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту. Суд зазначив, що представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити, в чому саме полягало подальше використання придбаного позивачем у ПП "Івенто-2005" товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Центр Агропром". Також вказав, що вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 29.07.2008 р. по кримінальній справі №1-187/08 директора ПП "Івенто-2005" визнано винним за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України та встановлено, що він створив ПП "Івенто-2005" діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, виконав всі дії спрямовані на створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності без мети здійснення господарської діяльності.

Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Агропром", згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 р. у справі № 2а-2628/10/1170, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував відсутності у позивача ознак фіктивної діяльності, вказує на надання доказів здійснення товарних операцій -договори купівлі-продажу, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не заважає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, службовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Центр Агропром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №80/23-30/30869946 від 16.11.2009р.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, через що ТОВ "Центр Агропром" занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 75905 грн., в тому числі, за липень 2008 року -42073 грн., за серпень -33832 грн.

Так, з акту №80/23-30/30869946 від 16.11.2009р. вбачається, що порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР виявилось у завищенні позивачем податкового кредиту на суму 75905 грн., в тому числі, за липень 2008 року -42073 грн., за серпень -33832 грн., шляхом віднесення до податкового кредиту зазначеної суми податку по операціях з придбання у ПП "Івенто-2005" товарно-матеріальних цінностей, факт проведення яких не підтверджено належним чином оформленими документами з юридичною особою, яка має ознаки фіктивності та від імені якої документи підписані особою, яка фактично не являлась посадовою особою і не мала право підпису та надала пояснення, що не має ніякого відношення до фінансово -господарської діяльності підприємства і не підписувала жодних документів щодо її діяльності.

Зокрема, податковим органом встановлено, що відповідно до наданих до перевірки податкових накладних та квитанцій до прибуткових касових ордерів, авансових звітів, ТОВ «Центр Агропром»придбало у ПП «Івенто-2005»відпрацьовані АКБ та дріб свинцевий на загальну суму 455430 грн., в т.ч. ПДВ 75905 грн. розрахунки проведені готівкою через підзвітну особу Стенника М.М.

Прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, що засвідчують факт здійснення операцій з купівлі-продажу ТМЦ до перевірки не надано.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 29.07.2008 р. по кримінальній справі №1-187/08 директора ПП "Івенто-2005" ОСОБА_3 визнано винним за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України та встановлено, що він створив ПП "Івенто-2005" діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, виконав всі дії спрямовані на створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності без мети здійснення господарської діяльності. ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в організації фіктивного підприємства та пояснив, що створив дане підприємство за винагороду, зареєстрований директором ПП "Івенто-2005", підприємницьку діяльність не здійснював, ніяких фінансових, бухгалтерських та податкових документів вказаного підприємства не підписував, довіреностей не видавав. У 2005 році передав невстановленій особі печатку та усі оригінали установчих та фінансових документів ПП "Івенто-2005".

За результатами розгляду акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001542310/0 від 20.11.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 113858 грн., в тому числі, 75905 грн. -за основним платежем та 37953 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами процедури адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0001542310/0 від 20.11.2009р. -без змін, прийняті податкові повідомлення-рішення №0001542310/1 від 27.01.2010р., №0001542310/2 від 12.04.2010р., №0001542310/3 від 30.06.2010р.

Також, як підтверджується матеріалами справи, 18 червня 2008 року між ПП "Івенто-2005" (Продавець), в особі замісника директора Марченка Л.І., діючого на підставі довіреності, та ТОВ "Центр Агропром" (Покупець) укладено договори купівлі-продажу №16 та №17 (далі за текстом -Договір №16 та Договір №17), згідно умов яких Продавець зобов'язувався поставити та передати Покупцю акумулятори відпрацьовані свинцеві та дріб свинцевий, а Покупець, в свою чергу, зобов'язувався оплатити та прийняти зазначений товар.

07 серпня 2009 року постановою Луганського окружного адміністративного суду визнано запис про державну реєстрацію ПП "Івенто-2005" недійсним та припинено дану юридичну особу.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову зазначив, що надані позивачем документи на підтвердження своєї позиції не можуть бути належним обґрунтуванням віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту. Також судом вказано, що позивачем не доведено факту подальшого використання придбаного позивачем у контрагента товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Центр Агропром".

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, обов`язок кожної особи сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (надалі - Закон про ПДВ), який був чинний на момент виникнення перевіряємих правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 10.2 статті 10 Закону про ПДВ встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону про ПДВ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Зокрема, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону про ПДВ, належним документом, що підтверджує факт правомірності віднесення сум сплаченого (нарахованого) ПДВ до складу податкового кредиту визначено податкову накладну.

Матеріали справи містять належно оформлені податкові накладні, видані контрагентом позивача - ПП "Івенто-2005". Доводів відповідача, стосовно невідповідності їх форми та змісту вимогам законодавства, як акт перевірки так і матеріали справи не містять, а тому позивач має право для включення коштів від господарських операцій із указаним контрагентом до складу податкового кредиту.

Також, згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляють) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охорони праці.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

У відповідності до п.2.15 та п.2.16 зазначеного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як зазначено вище, податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено віднесення до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту з ПДВ відповідних сум, оформлені у відповідності до приписів чинного законодавства, зауважень відповідача з приводу неналежного їх заповнення акт перевірки, так і доводи апеляційної скарги не містять, внаслідок чого позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми коштів за господарськими операціями, проведеними з ПП «Івенто-2005».

Окрім того, системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Як зазначено вище, матеріали справи місять належним чином оформлені податкові накладні (т.1, а. с.23-25).

Згідно з пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату здійснення господарських операцій та на момент винесення відповідачем вищевказаних повідомлень-рішень ПП «Івенто-2005»знаходилось на податковому обліку і мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Тобто на момент укладання та виконання договорів, складання податкових накладних контрагент мав статус платника податку на додану вартість, оскільки, як свідчать матеріали справи, лише 07 серпня 2009 року постановою Луганського окружного адміністративного суду визнано запис про державну реєстрацію ПП "Івенто-2005" недійсним та припинено дану юридичну особу. До того-ж доказів на підтвердження наявності в ЄДРПОУ запису про скасування державної реєстрації ПП «Івенто-2005»станом на час укладення угод з позивачем та складення податкових накладних матеріали справи не містять.

На посилання відповідача щодо наявності вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 29.07.2008 р. по кримінальній справі №1-187/08, яким директора ПП "Івенто-2005" ОСОБА_3 визнано винним за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на положення статті 61 Конституції України, якою передбачається індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.

Стосовно висновку суду першої інстанції, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження права на бюджетне відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, а саме - бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також доказів на підтвердження наявності мети отримання послуги, пов'язаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, колегія суддів зазначає, що Позивачем, на підтвердження факту здійснення операції щодо придбання у ПП "Івенто-2005" акумуляторів відпрацьованих свинцевих та дробу свинцевого, надано суду Договір №16 та Договір №17, податкові накладні, а також акти прийому-передачі згідно вищезазначених договорів. Надані документи від імені ПП "Івенто-2005" підписано замісником директора Марченком Л.І., який, як зазначено в Договорах №16 та №17, діє на підставі довіреності. При цьому, доказів не виконання сторонами договорів матеріали справи не містять.

Окрім того, згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що станом на час укладення угоди та складання податкових накладних позивача повідомлено про віднесення ПП "Івенто-2005" Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією до переліку підприємств, що мають ознаки фіктивності, як не містять доводів і того, яким чином присвоєння податковим органом підприємству ознаки фіктивності за відсутності скасування державної реєстрації впливає на діяльність іншого суб`єкта господарювання.

Вказівку суду першої інстанції, що на момент передачі коштів у позивача була не тільки реальна можливість встановити особу, яка їх отримувала, та встановити її правовий статус щодо ПП "Івенто-2005", а й необхідність перевірити таку особу, якій такі кошти передаються взагалі, колегія суддів вважає неналежною, оскільки дана вимога, за наявності належним чином оформленої довіреності на представника від юридичної особи, не передбачена законодавчо.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про правомірність прийняття Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією податкового повідомлення -рішення №0001542310/3 від 30 червня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 113858 грн., в тому числі, 75905 грн. -за основним платежем та 37953 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями

З огляду на викладене, колегія суддів вважає недоведеним факт правомірності прийняття Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією податкового повідомлення -рішення №0001542310/3 від 30 червня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 113858 грн., в тому числі, 75905 грн. -за основним платежем та 37953 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, внаслідок чого, рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято без врахування усіх обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Агропром" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 р. у справі № 2а-2628/10/1170 - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 р. у справі № 2а-2628/10/1170 - скасувати.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0001542310/3 від 30 червня 2010р.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко