Ухвала суду № 29969547, 07.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р.справа № 2а-10357/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Цьокі І.І.

представників сторін:

позивача : - Німець Ю.С. дов. від 10.01.12р.

відповідача: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 р. у справі № 2а-10357/10/0470

за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45"

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2010 року №0000321502/0 Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 р. у справі № 2а-10357/10/0470 адміністративний позов Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45" до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0000321502/0 від 03.03.2010 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 562 019,14 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. У податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період. Судом зазначено, що оскільки штрафні санкції, застосовані спірним податковим повідомленням-рішенням підтверджуються частково, і частково мають місце обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 року № 0000321502/0 Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі в частині нарахування штрафних санкцій на суму 562 019,14 гривень.

Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі , згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 р. у справі № 2а-10357/10/0470, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував порядку черговості погашення податкових зобов'язань, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не заважає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Кривому Розі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 24.02.10 р. №399/32/1640/20244448.

Згідно акту перевірки від 24.02.10р. №399/32/1640/20244448, позивачем, в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (надалі -Закон №2181), несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість згідно наданих до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: лютий 2008 року, березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року.

За результатами розгляду акту перевірки, Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Кривому Розі винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 року № 0000321502/0, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% за платежем по податку на додану вартість в сумі 630 119,14 грн. за затримку на 232 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 1 260 238,27 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження податковим органом прийняті наступні рішення про результати розгляду скарг від 29.03.2010 року № 10251/10/152, від 04.06.2010 року № 14618/10/25-008, від 11.08.2010 року № 7917/6/25-215.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов частково зазначив, що у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає можливим погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, підпунктом 4.1.1 п.4.1. статті 4 Закону № 2181 визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (п.п.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону № 2181).

Відповідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону № 2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування податковим органом штрафних санкцій є затримка граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, фактична сплата узгоджених зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за період лютий 2008 року-серпень 2009 року, здійснена комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація № 45" платіжними дорученнями в такому порядку: за лютий 2008 року - сума 83 104,0 грн. (платіжне доручення № 1893 від 18.03.2008 -10 000 грн.; № 1903 від 19.03.2008 р. - 10 000 грн.; № 1913 від 25.03.2008 -10 000 грн.; № 1915 від 25.03.2008 - 20 000 грн.; № 1920 від 26.03.2008 -10 000 грн.; № 1921 від 27.03.2008 - 20 000 грн.; № 1901 від 28.03.2008-3 104 грн.); за березень 2008 року -сума 76 948,00 грн. (платіжне доручення № 1944 від 04.04.2008 -10 000 грн.; № 1945 від 07.04.2008. - 10 000 грн.; № 1948 від 10.04.2008 -3 000 грн.; № 1957 від 21.04.2008 - 10 000 грн.. № 1974 від 24.04.2008 -20 000 грн.; № 1943 від 25.04.2008-23948 грн.); за квітень 2008 року -сума 63 719,0 грн. (платіжне доручення № 1997 від 19.05.2008 -10 000 грн.; № 2008 від 20.05.2008 - 10 000 грн.; № 2012 від 22.05.2008 -10 000 грн.; № 2019 від 26.05.2008 - 10 000 грн.; № 2023 від 27.05.2008 -10 000 грн. № 2016 від 28.05.2008- 13 719 грн. ); за травень 2008 року - сума 61 618,00 грн. (платіжне доручення № 2056 від 20.06.2008 -10 000 грн.; № 2058 від 23.06.2008 - 15 000 грн.; № 2072 від 24.06.2008 -10 000 грн.; № 2077 від 25.06.2008 - 10 000 грн.; № 2057 від 26.06.2008 - 16618 грн.) ; за червень 2008 року -сума 70 000,00 грн. (платіжне доручення № 2099 від 16.07.2008 -5000 грн.; № 2105 від 17.07.2008 - 5 000 грн.; № 2110 від 21.07. 2008-5 000 грн.; № 2112 від 22.07.2008 - 10 000 грн.; № 2113 від 23.07.2008 - 10 000 грн.; № 2121 від 24.07.2008 - 5 000 грн.; № 2129 від 25.07.2008 - 10000 грн.; № 2131 від 28.07.2008 - 10 000 грн.; № 2132 від 29.07.2008 -10 000 грн.) ; за липень 2008 року -сума 77 746,00 грн. (платіжне доручення № 2120 від 20.08.2008 -10 000 грн.; № 2160 від 20.08.2008 - 10 000 грн.; № 2173 від 21.08.2008 -10 000 грн.; № 2174 від 22.08.2008 - 10 000 грн.; № 2179 від 26.08.2008 -20 000 грн.; № 2183 від 27.08.2008 - 5000 грн.; № 2178 від 28.08.2008 -10 000 грн.; № 2187 від 29.08.2008-2746 грн.) ; за серпень 2008 року - сума 72 908,00 грн. (платіжне доручення № 2214 від 19.09.2008 -10 000 грн.; № 2216 від 22.09.2008 - 10 000 грн.; № 2228 від 23.09.2008 грн. -10 000 грн.; № 2235 від 24.09.2008- 10 000 грн.; № 2237 від 25.09.2008 -10 000 грн.; № 2239 від 26.09.2008 - 10 000 грн.; № 2240 від 29.09.2008 -10 000 грн.; № 2215 від 30.09.2008-2 908 грн.); за вересень 2008 року -сума 78 310,00 грн. (платіжне доручення № 2287 від 17.10.2008 -10 000 грн.; № 2288 від 20.10.2008- 10 000 грн.; № 2294 від 21.10.2008 - 5 000 грн., № 2298 від 22.10.2008 - 10 000 грн.; № 2302 від 23.10.2008 - 5 000 грн.; № 2304 від 24.10.2008 -10 000 грн.; № 2306 від 27.10.2008 - 5 000 грн.; № 2319 від 28.10.2008 -10 000 грн.; № 2325 від 29.10.2008 - 10 000 грн.; № 2274 від 30.10.2008 - 3 310 грн.); за жовтень 2008 року -сума 76 229,00 грн. (платіжне доручення № 2349 від 18.11.2008 -10 000 грн.; № 2362 від 19.11.2008 - 5 000 грн.; № 2365 від 20.11.2008 - 5 000 грн.; № 2346 від 21.11.2008 -10 000 грн.; № 2373 від 21.11.2008 - 5 000 грн.; № 2376 від 25.11.2008 - 10000 грн.; № 2377 від 26.11.2008-11 000 грн.; № 2379 від 27.11.2008-20 229 грн.); за листопад 2008 року -сума 75 000,00 грн. (платіжне доручення № 2397 від 17.12.2008 -10 000 грн.; № 2400 від 18.12.2008 - 10 000 грн.; № 2414 від 19.12.2008 - 5 000 грн.; №2416 від 22.12.2008 - 10 000 грн.; № 2423 від 23.12.2008 - 10 000 грн.; № 2429 від 24.12.2008 -10 000 грн.; № 2430 від 25.12.2008 - 10 000 грн.; № 2396 від 26.12.2008 -10 000 грн.); за грудень 2008 року -сума 93 126,00 грн. (платіжне доручення № 2456 від 19.01.2009 -5 000 грн.; № 2459 від 20.01.2009 - 10 000 грн.; № 2455 від 21.01.2009 -78 126 грн.); за січень 2009 року -сума 110 008,00 грн. (платіжне доручення № 19 від 17.02.2009 -15 000 грн.; № 28 від 19.02.2009 - 20 000 грн.; № 32 від 20.02.2009 - 20 000 грн.; № 50 від 23.02.2009 -10 000 грн.; № 45 від 23.02.2009 - 10 000 грн.; № 52 від 25.02.2009 - 10 000 грн.; № 60 від 26.02.2009 -10 000 грн.; № 72 від 27.02.2009. - 15 008 грн.); за лютий 2009 року -сума 185 086,00 грн. (платіжне доручення № 104 від 23.03.2009 -50 000 грн.; № 110 від 24.03.2009 - 65 086 грн.; № 121 від 27.03.2009 - 60 000 грн.; № 131 від 31.03.2009 - 10 000 грн.); за березень 2009 року -сума 203 096,00 грн. (платіжне доручення № 198 від 24.04.2009 - 25 000 грн.; № 202 від 27.04.2009 - 70 000 грн.; № 204 від 28.04.2009 - 50 000 грн.; № 205 від 29.04.2009 - 58 096 грн.); за квітень 2009 року -сума 107 000,00 грн. (платіжне доручення № 268 від 27.05.2009 -30 000 грн.; № 272 від 28.05.2009 - 10 000 грн.; № 270 від 28.05.2009 - 13 000 грн.; № 271 від 28.05.2009 - 24 000 грн.; № 274 від 29.05.2009 - 8 000 грн.; № 275 від 29.05.2009 - 12 000 грн.; № 273 від 29.05.2009 - 10000грн.); за травень 2009 року -сума 176 538,00 грн. (платіжне доручення № 340 від 18.06.2009 -5 000 грн.; № 352 від 23.06.2009 -25 000 грн.; № 358 від 24.06.2009 - 30 000 грн.; № 362 від 25.06.2009 - 40 000 грн.; № 370 від 26.06.2009 - 40 000 грн.; № 373 від 30.06.2009 - 36 538 грн.); за червень 2009 року -сума 193 548,00 грн. (платіжне № 476 від 27.07.2009 -50 000 грн.; № 489 від 28.07.2009 - 50 000 грн.; № 491 від 29.07.2009 - 50 000 грн.; № 492 від 30.07.2009 - 43 548 грн.); за липень 2009 року -сума 108 000,00 грн. (платіжне № 522 від 10.08.2009 -10 000 грн.; № 578 від 27.08.2009 - 15 000 грн.; № 577 від 27.08. 2009 -5000 грн.; № 581 від 28.08.2009 -13 000 грн.; № 580 від 28.08.2009 - 4000 грн.; № 582 від 28.08.2009 - 13 000 грн.; № 579 від 28.08.2009 - 5 000 грн.; № 583 від 31.08.2009 -33 000 грн.; № 584 від 31.08.2009 - 6 900 грн.; № 585 від 31.08.2009 -3 100 грн.); за серпень 2009 року -сума 160 000,00 грн. (платіжне доручення № 641 від 16.09.2009 -5 000 грн.; № 642 від 17.09.2009 - 5 000 грн.; № 672 від 24.09.2009 - 35 000 грн.; № 671 від 24.09.2009 - 5 000 грн.; № 684 від 25.09.2009 - 20 000 грн.; № 680 від 25.09.2009 - 5 000 грн.; № 681 від 25.09.2009 -5 000 грн.; № 682 від 25.09.2009 - 5 000 грн.; № 683 від 25.09.2009 - 5 000 грн.; № 688 від 28.09.2009 - 20 000 грн.; № 700 від 29.09.2009 - 30 000 грн.; № 702 від 30.09.2009 - 20 000 грн.) із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу "податок на додану вартість".

Реквізит «призначення платежу»платіжних доручень, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання не містить напису про те, що дані платежі здійснені на погашення податкового боргу та містить призначенням платежу - податок на додану вартість за відповідні періоди 2008-2009 року.

Колегія суддів, вважає дії відповідача по самостійній зміні призначення платежу є неправомірними, оскільки з вищевказаних норм Закону № 2181 не вбачаються повноваження податкового органу щодо зміни призначення платежу, яке самостійно визначене платником податків у платіжному дорученні на сплату податкових зобов'язань з ПДВ, та направлення таких сум при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/89/76 визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржена та оскільки колегією суддів не встановлено порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, з урахуванням ст.195 КАС України та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в цій частині залишити без змін.

З урахуванням викладеного, податкова інспекція не мала права самостійно змінювати призначення платежу та спрямовувати вказані кошти на погашення податкового боргу, і, тому є правомірним висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення від 03.03.10р. № 0000321502/0, винесене Центральною МДПІ у м.Кіривому Розі, є протиправним і підлягає визнанню незаконним частково.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 р. у справі № 2а-10357/10/0470 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 р. у справі № 2а-10357/10/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко