Ухвала суду № 29967065, 01.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2012 р. справа № 1170/2а-686/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі № 1170/2а-686/11 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Кіровоградському районі Кіровоградської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

24 лютого 2011 року управління Пенсійного фонду України у Кіровоградському районі Кіровоградської області звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 872 грн. 34 коп.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року позов задоволено: стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Кіровоградському районі Кіровоградської області заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 872 грн. 34 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується копією Свідоцтва про Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.43).

З 01 червня 2010 року позивач є платником фіксованої плати прибуткового податку за патент, що підтверджується копією Патенту Державної податкової адміністрації України Серії НОМЕР_1 (а.с. 54)

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Роботодавцями згідно п. 1 ст. 14 цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань, громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1,10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 р. передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є страхувальником, а тому зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 р. страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Частина 6 ст. 20 цього Закону передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників (фізичних осіб - підприємців) які обрали особливий спосіб оподаткування є квартал.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року N 2461-VI внесені зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Таким чином, правовідносини, що виникають між суб'єктами системи державного пенсійного страхування, регулюються виключно Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 5 цього Закону дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Виходячи з положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або звільнення від їх сплати.

Вказаний Закон передбачає обов'язок підприємця, що обрав особливий спосіб оподаткування, сплатити нараховані у порядку, визначеному пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, страхові внески.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що вимога управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області №143 від 01.02.2011 року про сплату боргу відповідачем в судовому порядку не оскаржувалась, та правильно визначив, що зазначена вимога відповідає законодавству, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні .

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі № 1170/2а-686/11 -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Ухвалу суду складено у повному обсязі 12 листопада 2012 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко