Ухвала суду № 29966447, 24.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р.справа № 2а-4833/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

представників сторін:

позивача : - не з'явився;

відповідача-1: - Скидан Л.Ф. дов. від 15.03.12р. №4/219; Кірія О.К. прот. від 27.04.10р.; Житніков А.І. дов. від 23.05.12р. №1/427;

відповідача-2: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 р. у справі № 2а-4833/09/0470

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

до В-1 Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Комбінат Придніпровський»

В-2 Приватного підприємства «Курара Плюс»

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ( далі- СДПІ ВПП, позивач) , на виконання своїх владних повноважень, звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому, посилаючись на укладення між ВАТ «Акціонерна компанія «Комбінат Придніпровський» ( відповідач -1 ) та ПП «Курара Плюс» ( відповідач -2) нікчемної угоди на поставку молока від 01.06.2008 р., просила стягнути з ПП Курара Плюсна на користь ВАТ «Акціонерна компанія Комбінат Придніпровський»грошові кошти в сумі 4 184 461 грн. 60 коп., та стягнути з ВАТ "Акціонерної компанії «Комбінат Придніпровський»в дохід держави грошові кошти вартості товару в розмірі 4 184 461 грн. 60 коп.

Обгрунтування позовних вимог зводилося до того, що угода, яка укладена між відповідачами, не направлена на встановлення, зміну або припинення будь-яких цивільних прав та обов'язків. Зокрема, засновник ПП Курара плюс безпосередньої участі у реєстрації підприємства не приймав, фінансово-господарської діяльності не здійснював, доходів від такої не отримував, до документообігу підприємства відношення не має, що підтверджується його поясненнями, наданими співробітнику податкової міліції. Також, при співставленні даних податкового обліку ВАТ Акціонерної компанії Комбінат Придніпровський та ПП Курара Плюс встановлено, що сумам податкового кредиту ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" за деклараціями за період з червня по грудень 2008 року не відповідають суми податкових зобов'язань його контрагента - Приватного підприємства Курара Плюс. Крім того, позивач посилається на акт невиїзної документальної перевірки ПП Курара плюсвід 19.06.2009 р., складений працівниками Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, яким встановлено, що ПП Курара плюс за юридичною адресою не знаходиться, фактичне його місцезнаходження не встановлено, директор підприємства до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не має, реєстраційних документів не підписував, заяв на відкриття банківських рахунків не подавав, що підтверджено його нотаріально посвідченими поясненнями. Крім того, у підприємства відсутні власні виробничі, складські приміщення, устаткування та транспортні засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності. За результатами перевірки, податковим органом зроблено висновок, що декларації ПП Курара плюс з податку на прибуток та податку на додану вартість за червень -грудень 2008 року не можуть бути визнані податковою звітністю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 р. у справі № 2а-4833/09/0470 ( суддя - Чорна В.В.) в задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Комбінат Придніпровський»та Приватного підприємства «Курара Плюс про стягнення грошових коштів - відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем не доведено фактів, які свідчили б про не відповідність змісту угоди дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеної угоди, не надано рішення або вироку суду, в яких було б встановлено умисел конкретних фізичних осіб, що уклали угоду від імені юридичної особи, з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Також, відсутні докази оскарження у встановленому порядку нотаріальних дій щодо посвідчення справжності підписів засновника на установчих документах, чи невідповідності його підпису на первинних бухгалтерських документах.

Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 р. у справі № 2а-4833/09/0470, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки постанова винесена з порушенням норм матеріального права. З урахуванням не отримання вчасно повного тексту постанови, позивач залишив за собою право на доповнення до апеляційної скарги. Доповнення до апеляційної скарги отримано судом 05.02.12 р., з урахуванням вимог ст. 193 КАС України та дати прийняття апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає доповнення до скарги письмовими поясненнями , та зауважує, що текст доповнення до скарги є ідентичним тексту позовної заяви, оцінку якій вже надав суд першої інстанції. Додаткових обґрунтувань щодо необхідності застосування ст. 202 КАС України , доповнення до апеляційної скарги не містить.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача, в справу надійшла заява від особи, яка ініціювала звернення до суду по даній справі, в заяві зазначено прохання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із розглядом у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді іншої справи.

Судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає зазначене клопотання таким що не підлягає задоволенню, оскільки пріоритетність участі в судовому засіданні сторони тієї чи іншої справи здійснюється останньою на власний розсуд в залежності від ступеня складності та необхідності участі в ній представників податкового органу, вважати зазначене поважною причиною, тим більш без підтверджуючих доказів, підстав немає.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції надали свої заперечення щодо доводів апеляційної скарги, просили залишити без змін судове рішення.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи:

01 червня 2008 року між ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" (покупець) та ПП Курара плюс (продавець), укладений договір № 67 про закупівлю молока.

На виконання умов договору, за період з червня по грудень 2008 року Приватним підприємством "Курара плюс" на адресу ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" поставлено молока на загальну суму 4 184 461 грн. 60 коп. (вказані суми сторонами не заперечуються).

Вищевказані суми по податковим накладним включені ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" до податкового кредиту у відповідних періодах 2008 року.

Позивачем, при співставленні податкового кредиту покупця та податкових зобов'язань продавця встановлено, що сумам податкового кредиту ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" за деклараціями з червня по грудень 2008 р. не відповідають суми податкових зобов'язань його контрагента - ПП Курара плюс.

ПП "Курара плюс" знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується довідкою про взяття на податковий облік від 11.04.2008 року за № 6905.

У відповідності з листом Держаної податкової інспекції у Амур -Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 13.03.2009 р. № 4651/10/15-1, на який посилається позивач у позовній заяві, і якого не долучає до справи, ПП Курара плюс зареєстровано на громадянина , який не має відношення до створення та діяльності вказаного підприємства; ПП Курара плюс за юридичною адресою не знаходиться.

Факт відсутності відповідача 2 за юридичною адресою (м. Дніпропетровськ, пер. Л.Мокієвської, 12, кв. № 46) підтверджується актом № 29/15-2/35862594 від 20.01.2009 р. ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська; листом КЖЕП № 43 від 30.01.2009 р. про відсутність за адресою пер. Л.Мокієвської, 12 квартири за № 46; повідомленням податкового органу за формою № 18-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням № 19 від 11.02.2009 р.

Вказані обставини позивач вважає підтвердженням нелігитимності створеного ПП Курара плюс, і робить висновок про підписання ним податкових накладних з метою здійснення незаконної діяльності, а з боку ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" -висновок про неправомірне включення до податкового кредиту з ПДВ сум за вказаними податковими накладними, які не відповідають податковим зобов'язанням платника податку-продавця.

За результатами співставлення даних податкових зобов'язань продавця молока -ПП Курара плюс, з податковим кредитом ВАТ АК "Комбінат Придніпровський", виявлено невідповідність таких показників (ПП Курара плюс у липні -листопаді 2008 року задекларовано 0 грн. податкових зобов'язань, а в грудні 2008 р. -7154,83 грн., в той час як ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" в червні -грудні 2008 р. формувало собі податковий кредит на підставі виписаних продавцем податкових накладних), що стало підставою для звернення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, з посиланням на нікчемність даного правочину у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України.

Приймаючи рішення по даній справі, та відмовляючи позивачу в задоволенні вимог, суд першої інстанції зазначив, по-перше, що при перевірці зазначених у позовній заяві розрахунків, зокрема, щодо вартості поставленої продукції (молока) за спірною угодою, судом встановлено, що суми, наведені позивачем у позовній заяві, не співпадають з долученими до справи первинними документами (податковими накладними та додатками до декларацій з податку на додану вартість), а також при їх складанні (по періодам), призводять до іншого математичного результату. Щодо зазначеного, то доповнення до апеляційної скарги не містять жодного спростування висновку суду щодо невідповідності заявлених до стягнення сум матеріалам справи. З чого суд апеляційної інстанції робить висновок, що заявник апеляційної скарги не має додаткових доказів та обґрунтувань крім тих, оцінку яким надав суд першої інстанції.

По -друге досліджуючи питання про нікчемність спірної угоди, суд виходив з наступного.

Приватне підприємство Курара плюс на момент укладення та виконання угоди про закупівлю молока від 01.06.2008 р. було зареєстроване платником податку на додану вартість, мало відповідне свідоцтво платника ПДВ № 100114472, а також було включено до бази платників ПДВ, що підтверджується роздруківкою з бази даних платників ПДВ з офіційного сайту ДПА України. Свідоцтво платника ПДВ ПП Курара плюс анульовано лише 28.10.2009 р.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту, до складу податкового кредиту включаються суми сплаченого, нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідач 2 в період дії угоди на поставку молока від 01.06.2008 р. був зареєстрований як платник ПДВ, його реєстрацію на той час не анульовано в порядку, передбаченому п. 9.8 ст. 9 цього Закону, а тому мав право виписувати податкові накладні. Відповідно, відповідач -1 як добросовісний покупець , мав право на податковий кредит при придбанні молока. Закон не містить такої підстави для виключення сум з податкового кредиту, як несплата ПДВ до бюджету постачальником товарів (послуг), оскільки діє загальний конституційний принцип індивідуальної відповідальності.

Тим більш, що факт несплати відповідачем-2 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за даною угодою, позивачем не доведено. Так, вказані обставини могли б підтверджуватись фактом притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, нарахування податковим органом податкових зобов'язань та штрафних санкцій за результатами перевірки (зокрема, за актом перевірки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська), наявністю у відповідача-2 податкового боргу тощо. Жодного з цих документів, позивачем не надано, посилань на них як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі та доповненнях до неї , не наведено.

Питання про фіктивність ПП "Курара плюс" у встановленому порядку не вирішувалося. Також, в обґрунтування своїх вимог, позивач не посилається на безтоварність операцій за спірною угодою, вказане питання під час перевірок не досліджувалося, та документально не підтверджено.

Висновок позивача про те, що відповідач -1 не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на фіктивність контрагента, який видав податкові накладні, та фактичну несплату цим контрагентом податку до бюджету, є безпідставним, надуманим, та не підтвердженим матеріалами справи.

Щодо застосування ст. 207 ГК України, суд першої інстанції, і з цим погоджується судова колегія , зазначив, що приймаючи рішення про визнання нікчемним правочину, необхідно вказати, в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Відповідно, наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховати ухилення від сплати податків, необхідна для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Санкції не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.

В той же час, виконання Приватним підприємством Курара плюс своїх зобов'язань щодо поставки товару (доказів іншого не надано), та оплата вартості товару покупцем, підтверджує наявність у сторін наміру досягти правових наслідків, обумовлених договором.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до статті 207 Господарського кодексу України та статті 228 Цивільного кодексу України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди між сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, зокрема, на ухилення від сплати податків.

В ході розгляду справи, позивачем не доведено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеної угоди, в межах заявленої скарги та доповнень до неї, будь -яких нових мотивів та зазначення фактів на спростування висновків суду першої інстанції, заявником не наведено.

Договір № 67 "Про закупівлю молока" не є таким, що суперечать інтересам держави та суспільства, зазначив суд першої інстанції і до інших висновків щодо предмету розгляду по даній справі прийти не можна, оскільки заявником апеляційної скарги всупереч ст. 71 КАС України не доведено правомірність та обґрунтованість доводів позовної заяви та вимог апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для застосування ст. 202 КАС України, та вважає, що прийняте судом першої інстанції рішення по даній справі є законним та обґрунтованим, підстав для задоволення апеляційної скарги, немає.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 р. у справі № 2а-4833/09/0470 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 р. у справі № 2а-4833/09/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко