Ухвала суду № 29964105, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року м. Київ К-28004/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2010

у справі № 2а-340/10/1870

за позовом Приватного підприємства „Корунд-С"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Корунд-С" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0054/1512/31589863 від 29.04.2009.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2010 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з прибутку на додану вартість позивача та складено акт № 00054/1512/31589863 від 16.04.2009.

За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0054/1512/31589863 від 29.04.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 48136, 20 грн.

В порядку адміністративного оскарження скарга залишена без задоволення та було прийнято аналогічне рішення № 0000541512/3 від 30.09.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивач при здійсненні господарської діяльності застосовувало пільгу, передбачену цією нормою, хоча права на неї не має.

Цим же договором передбачено, що перевезення здійснюються за регульованим тарифом, ПП „Корунд-С" не має права самостійно змінювати та впроваджувати тарифи на проїзд. Тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у звичайному режимі руху приватного підприємства „Корунд-С" регулюються органом місцевого самоврядування у відповідності до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування".

Відповідно до пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом ( крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органами місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у звичайному режимі руху погоджені рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради № 236 від 23.06.2008.

Погодження тарифів на послуги з перевезення є одним із засобів регулювання цін і тарифів в розумінні ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування", а тому в даному випадку на позивача розповсюджуються правила пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість".

Позивач звільняється від оподаткування податком на додану вартість по операціях з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом ( крім таксомоторів) у межах населеного пункту.

Рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні".

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 48136, 20 грн. протиправно.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2010 у справі № 2а-340/10/1870 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2010 у справі № 2а-340/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко