Ухвала суду № 29964103, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року м. Київ К-23327/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією «СоюзКонтракт Інвестмент» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010

у справі № 12/114-09

за позовом Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією «СоюзКонтракт Інвестмент»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання дій протиправними та визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з 100% іноземною інвестицією «СоюзКонтракт Інвестмент» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та визнання нечинним рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що представниками відповідача проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по контракту від 20.02.2008 року № 21/02-08 згідно повідомлення банку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»від 05.11.2008 року № 84-2-1-00/1364.

За результатами перевірки складено акт № 108/2202-32160392 від 08.12.2008 року.

Перевіркою було встановлене порушення вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, за фактом сплати на користь нерезидента компанії ЕН.АЙ.ПІ.ЕМ. (Кіпр) Лімітед, авансового платежу за договором від 20.02.2008 року № 21/02-08 у встановлені законом строки роботи/послуги від нерезидента не отримано, індивідуального дозволу (висновку) центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (Мінекономіки України) на продовження термінів розрахунків по вказаному Договору, Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією «СоюзКонтракт Інвестмент» до ДПІ у Подільському районі м. Києва не надано.

За результатами перевірки прийняте рішення № 0000652202 від 11.12.2008, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції - пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 87 668,92грн.

З матеріалів справи вбачається, що виконання умов договору від 20.02.2008р. № 21/02-08 ДП з 100 % II «СоюзКонтракт Інвестмент»здійснено попередню оплату на адресу . I. P. M. (CYPRUS) Limited»(Кіпр) в сумі 540000 євро (4329112, 50 грн.). Граничний термін отримання робіт/послуг на територію України за вказаним Договором спливає 08.10.2008р.

Згідно пп. 3.3 п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.99р. № 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99р. за № 338/3631, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД …, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

З матеріалів справи вбачається що позивачем не заперечується факт, що роботи за договором від 20.02.2008р. на користь ДП з 100 % II «СоюзКонтракт Інвестмент»на суму 540000 євро у періоді з 09.10.2008р. (08.10.2008р. є граничним строком, перевищення якого тягне нарахування пені) по 16.10.2008р. не виконувались та не отримувались.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України №185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 6 вказаного Закону підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де мали місце обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»(із змінами і доповненнями, внесеними Цивільним процесуальним кодексом України від 18.03.2004. №1618-IV) документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно з положеннями Гаазької Конвенції, яка набрала чинності 22.12.2003 скасовується вимога легалізації документів для їх подальшого використання в державах - учасницях цієї Конвенції. Офіційні документи, які використовуються на території держав-учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом », проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ.

З огляду на зазначене, та за відсутності належних доказів на підтвердження форс-мажорних обставин, висновок судів попередніх ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів надходження товарів (отримання послуг, виконання робіт) в залежність від наявності вини резидента у невиконанні зобов'язань його контрагентом. Підставою для застосування встановлених Законом санкцій є лише факт порушення встановленого законом терміну.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією «СоюзКонтракт Інвестмент»на Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією «СоюзКонтракт Інвестмент» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко