Ухвала суду № 29964072, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року м. Київ К-36589/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року

у справі № 2а-6429/09/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»

до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області,

старшого державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_3,

головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_4

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»(позивач) до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області (відповідач-1), старшого державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_3 (відповідач-2) та головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_4 (відповідач-3) задоволено. Визнано протиправними дії ДПА у Миколаївській області щодо призначення та проведення 07 серпня 2009 року планової перевірки кафе, що належить ТОВ «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»та розташоване у м. Миколаєві, пр. Жовтневий, 39-Б. Присуджено за рахунок Державного бюджету України на користь ТОВ «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»суму сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано порушенням відповідачами вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства при призначенні та проведенні перевірки господарської одиниці, що належить позивачу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року апеляційну скаргу ДПА у Миколаївській області задоволено. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову. В задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року та залишення в силі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПА у Миколаївській області проведено перевірку кафе, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0872/14/00/23/22426099 від 07 серпня 2009 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Статтею 15 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до частин 7, 8 статті 11-1 Закону № 509-XII позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках -за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Таким чином, перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) та вимог з регулювання обігу готівки в розумінні приписів чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є позаплановими, у зв'язку з чим до них застосовуються вимоги Закону № 509-XII, передбачені для проведення саме позапланових перевірок.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи позивача про протиправність проведення перевірки з підстав відсутності з боку податкового органу завчасного, за десять днів до початку її проведення, повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення спірної перевірки, оскільки, таке повідомлення надсилається суб'єкту господарювання лише у разі проведення планової перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із статтею 11-2 Закону № 509-XII посадові особи податкового органу вправі приступити до проведення як планових так і позапланових перевірок, за умови надання суб'єкту господарської діяльності під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Ненадання зазначених документів суб'єкту господарської діяльності є підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки.

Отже, у разі ненадання працівниками податкового органу направлень та наказу на проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити таких осіб до її проведення.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується позивачем, ним посадових осіб ДПА у Миколаївській області до проведення перевірки допущено, що свідчить про фактичну згоду на її проведення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.