Ухвала суду № 29964024, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року м. Київ К-11973/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горожанин»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009

у справі № 2а-39180/09/2070

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Горожанин»доДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харковапровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Горожанин»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Горожанин») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 22.05.2009 № 0001992310.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2009 позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2009 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2009 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведена планова перевірка ТОВ «Горожанин»щодо додержання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої було складено акт від 29.04.2009 №4320/20/40/23/35351494.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вказаного акту винесене рішення від 22.05.2009 №0001992310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6430,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що покупка та розрахункова операція на суму 13,00 грн. була здійснена та проведена через РРО о 15 год. 53 хв., що підтверджується оригіналом Z-звіту від 29.04.2009 №0470 та оригіналом фіскального чеку від 29.04.2009 №202258 з підписом співробітника відповідача ОСОБА_2

Згідно акту від 29.04.2009 №4320/20/40/23/35351494, перевірка розпочалася о 15 год. 59 хв., таким чином, покупка, яка відбулася до початку перевірки, була здійснена та проведена через систему РРО, відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Видаткові накладні на товар, який зберігається в наявності відповідача, були оформлені з 20.09.2008 по 19.03.2009 та надані до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, що підтверджується копіями накладних та супровідного листа, наданого до матеріалів справи. При перевірці вказані накладні не надавалися, оскільки накладні зафіксовані у програмному забезпеченні «1С-Рарус»у комп'ютері головного бухгалтера. Первинні документи, в т.ч. накладні від постачальників також зберігаються у головного бухгалтера. 29.04.2009 копії накладних не могли бути роздруковані та видані співробітникам ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, оскільки головний бухгалтер підприємства знаходився в цей час на лікарняному, що підтверджується копією довідки про хворобу, доданою до матеріалів справи. Таким чином, твердження відповідача про порушення встановленого порядку обліку товару на підприємстві є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтями 15 та 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (в редакції Закону України від 01.06.2000 №1776-111) визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення перевірок.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Отже, до позивача було застосовано штрафну санкцію у п'ятикратному розмірі за такі порушення, як не проведення розрахункової операції через РРО та не видача розрахункового документа встановленого зразка на суму 13,00 гри.; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових коштів, зазначеній в денному звіті РРО у розмірі 13,00 грн.

Так, згідно п. 2 ст. 3 Закону України. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Так, в ст. 2 зазначеного Закону визначено, що він поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм власності, а також на представництво іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

У тому числі, позивач посилається на те, що видаткові накладні на товар були надані до податкової інспекції. Однак, судом апеляційної інстанції зазначено, що ці накладні були надані після перевірки, а під час проведення перевірки на вимогу перевіряючих не надавались.

Оскільки, підприємством на момент проведення перевірки не було надано перевіряючим відповідні накладні, то відповідно до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горожанин»залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова