Вирок № 29962965, 14.03.2013, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/560/13-к

Провадження № 1-кп/309/42/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого Кемінь В.Д.

при секретарі Орос В.М.

з участю прокурора Шнайдер О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження 309/560/13-к внесене до ЄРДР 04.01.2013 р., за №12013070200000002 про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На початку серпня місяця 2012 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець м. Хуст, вул. Визволення, 15, Закарпатської області, у смітнику на території парку відпочинку, розташованого по вул. Замкова м. Хуст, знайшов посвідчення інваліда III групи серії ААБ №168081 видане 09.08.2007 року управлінням праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, і з метою використання даного посвідчення для безкоштовного проїзду в дизель-поїздах, на початку серпня місяця 2012 року, у себе вдома ОСОБА_1 вклеїв у вищевказане посвідчення свою фотокартку. Крім цього ОСОБА_1 03 січня 2013 року, на перегоні Рокосово - ОСОБА_3 залізниці, при слідуванні приміським дизель-поїздом №6589 сполученням Солотвино-Королево, умисно, з метою безкоштовного проїзду, пред'явив провіднику-контролеру ОСОБА_4, посвідчення інваліда III групи серії ААБ №168081, видане на прізвище ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, бланк якого згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України на ОСОБА_3 залізниці № 15 від 08.01.2013 року, виготовлене державним підприємством, яке здійснювало виготовлення бланків документів встановленого зразка. У посвідченні серії ААБ №168081 виявлено зміну першопочаткових реквізитів, а саме переклейка фотографії. Відтиск печатки на фотографії власника відсутній.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1, ч. 4 ст. 358 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе в скоєнні кримінальних правопорушень за вказаних обставин визнав повністю.

29 січня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Шнайдер О.В. була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 473 КПК України.

Відповідно до угоди обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор Шнайдер О.В. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1, ч. 4 ст. 358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді за ч.1 ст. 358 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі, на

підставі ч. 1 ст. 70 КК України встановити остаточне покарання у вигляді 2 років обмеження волі із звільненням, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 5 ст.469 КПК України - укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у даному кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Шнайдер О.В..

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається

В судовому засіданні встановлено що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 4 ст. 358 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Шнайдер О.В. і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 п.п.1 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між обвинуваченим та прокурором відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання підозрюваного і відповідає вимогам загальних засад призначення покарання.

У кримінальному провадженні є витрати повязані з залученням експерта для проведення технічної експертизи документів, в розмірі 294 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 371, 374, 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Шнайдер О.В. від 29 січня 2013 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому узгоджену між сторонами міру покарання за ч.1 ст. 358 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України встановити остаточне покарання у вигляді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від

відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку на 1 рік.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України на ОСОБА_3 залізниці, р/р 31256272210434, МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144, судові витрати по справі в розмірі 294 гривні, за проведення технічної експертизи документа.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України в апеляційний суд Закарпатської області через Хустський районний суд на протязі 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_5