Рішення № 29962656, 27.02.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

27.02.2013

Справа № 203/600/13- ц

2/0203/1019/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 лютого 2013 рокуКіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого-судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання публічних торгів недійсними, скасування свідоцтва,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого позивач в позовній заяві, його представник в судовому засіданні, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, послались на те, що 10 травня 2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №50/в, в забезпечення виконання за яким позичальником своїх зобовязань між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено іпотечний договір №1 від 11 травня 2006 року. 30 травня 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис для стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а 13 січня 2012 року нотаріусом посвідчено свідоцтво про придбання ОСОБА_4 за результатами прилюдних торгів нерухомого майна, яке було предметом іпотеки. Вказуючи на порушення іпотекодержателем вимог законодавства, яке регулює звернення стягнення на іпотечне майно в досудовому порядку, наявність спору щодо розміру заборгованості за кредитним договором, невідповідність змісту виконавчого напису нотаріуса вимогам закону, порушення процедури проведення прилюдних торгів, позивач, його представник просили суд визнати спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, визнати недійсним прилюдні торги, проведені на підставі такого виконавчого напису, а також скасувати свідоцтво про придбання ОСОБА_4 на таких торгів нерухомого майна (а.с.2-9, 91).

В судовому засіданні представник позивача викладені позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідачі, треті особи в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. При цьому від відповідача ПП «СП Юстиція» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника даного відповідача (а.с.68). За таких обставини суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10 травня 2006 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», як кредитором, правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», та ОСОБА_5, як позичальником, було укладено кредитний договір №50/в, з умовами якого позичальник отримав кредит, зобовязавшись його повернути в строк та в порядку, що визначні умовами договору (а.с.13-18).

При цьому пунктом п.2.4.4 вказаного договору передбачено сплату процентів за користування кредитом в національній валюті України гривні (а.с.14).

Виконання позичальником своїх договірних кредитних зобовязань забезпечено укладеним 11 травня 2006 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», як іпотекодержателем, правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», та позивачем, як іпотекодавцем, іпотечного договору №1. Предметом іпотеки виступило належне позивачу на праві власності нерухоме майно нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 38 (а.с.19-22).

Відповідно до копії довідки КП «Земград» від 09 жовтня 2008 року №700 адресою розташування вищезазначеного обєкта нерухомості є вул. Половицька, 9 в м. Дніпропетровську. Колишня адреса вул. Плеханова, 38 в м. Дніпропетровську (відповідно до рішення міської ради від 08 грудня 2004 року №46/22) (а.с.11).

30 травня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на іпотечне майно, належне позивачу, для задоволення вимог іпотекодержателя ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», зі стягнення заборгованості за кредитним договором №50/в від 10 травня 2006 року в розмірі 185667,51 доларів США, в тому числі процентів за користування кредитними коштами (а.с.10).

При цьому зі змісту даного виконавчого напису неможливо підтвердити безспірність вимог кредитора та встановити документи, на підставі яких нотаріус прийшов до висновку про безспірність таких вимог, а також про обґрунтованість та достовірність зазначеного кредитором розміру заборгованості. Відсутні такі документи як докази і в матеріалах справи разом із доказами попереднього повідомлення кредитором позивача, як іпотекодавця, про наявність заборгованості позичальника, необхідність її погашення та про початок процедури звернення стягнення на іпотечне майно у випадку невиконання такої вимоги. Не вбачається зі змісту спірного виконавчого напису і виконання приватним нотаріусом ОСОБА_3 вимог законодавства щодо вчинення виконавчого напису після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, який є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень основного зобовязання.

Також судом встановлено, що 13 січня 2012 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори на підставі акта про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, затвердженого Кіровським ВДВС ДМУЮ від 12 січня 2012 року, видано свідоцтво про придбання ОСОБА_4 з прилюдних торгів нерухомого майна предмета іпотеки, належного позивачу (а.с.12).

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 03 березня 2004 року №20/5 (діяла на час вчинення спірного виконавчого напису), а також Переліком документів, за якими стягнення документів провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172.

Так, згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет іпотеки (забезпечувального обтяження) може здійснюватись із застосуванням позасудових способів звернення стягнення, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Положеннями п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Нормами ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.282, 283, 284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Нотаріус зобовязаний перевірити безспірність заборгованості боржника. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення документів провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

За змістом ст.89 Закону України «Про нотаріат», п.287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України слідує, що виконавчий напис нотаріуса повинен містити посилання на документи, на підставі яких нотаріусом встановлено безспірність заборгованості боржника за договором.

У відповідності до ст.ст.41, 47 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за виконавчим написом нотаріуса, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Результати прилюдних торгів оформлюються актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

За змістом ст.ст.34, 50 Закону України «Про нотаріат» видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, вчинення виконавчих написів є різновидом нотаріальних дій, право на оскарження якої до суду має особа, прав та інтересів якої стосуються така дія чи акт.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог. Правова позиція суду з цього питання ґрунтується на тому, що за змістом наведених норм законодавства звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса можливе за умови попереднього сповіщення іпотекодержателем (кредитором) позичальника/іпотекодавця про наявність порушення основного зобовязання із вимогою його усунути протягом 30 днів та невиконання адресатами такої вимоги у вказаний строк. При цьому, заборгованість перед іпотекодержателем (кредитором) має бути безспірною та підтвердженою нотаріусом на підставі наданих йому документів, перелік яких має знайти своє відображення у виконавчому написі у передбаченій законом формі. Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено невиконання таких вимог закону як іпотекодержателем (кредитором), так і нотаріусом при вчиненні виконавчого напису та здійсненні на його підставі звернення стягнення на предмет іпотеки, належний позивачу на праві власності, спірний виконавчий напис має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, проведені на його підставі прилюдні торги недійсними, а свідоцтво про придбання майна ОСОБА_4 за результатами таких торгів підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд приймав до уваги і те, що за змістом кредитного договору №50/в від 10 травня 2006 року (п.2.4.4) сплата процентів повинна здійснюватись позичальником у гривні, в той час як відповідно до змісту спірного виконавчого напису заборгованість, включаючи за вказані проценти за користування кредитом, визначена виключно в іноземній валюті доларах США, що свідчить про неналежність перевірки нотаріусом дійсності та безспірності розміру заборгованості позичальника перед кредитором (іпотекодержателем).

При цьому суд критично ставиться до тверджень відповідача приватного нотаріуса ОСОБА_3 про неналежність її як відповідача у справі. Такі твердження, викладені в заяві даного відповідача (а.с.106), суперечать наведеним вище положенням ст.ст.34, 50 Закону України «Про нотаріат», а відтак є безпідставними.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача про неналежність оцінки предмета іпотеки, здійсненої в ході прилюдних торгів, оскільки такі твердження не підтверджені жодними доказами, а відтак за змістом ст.60 ч.4 ЦПК України не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 107,3 гривень, понесені позивачем при зверненні до суду, стягнути в рівних частках з відповідачів на користь позивача (а.с.1, 28).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.34, 50, 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.33, 41, 47, 48 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.24, 26, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», п.282-284, 286, 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.1 Переліку документів, за якими стягнення документів провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 169, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 30 травня 2008 року, зареєстрований у реєстрі за №1875, стосовно стягнення суми в розмірі 185667,51 доларів США за рахунок продажу нерухомого майна нежитлових будівель, які належать ОСОБА_2.

Визнати недійсними прилюдні торги від 10 січня 2012 року, проведені приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з продажу належного ОСОБА_2 нерухомого майна (нежитлових будівель) на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 30 травня 2008 року, зареєстрованого у реєстрі за №1875, та результати яких оформлені актом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, затвердженого Кіровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 12 січня 2012 року.

Скасувати свідоцтво про придбання майна, видане ОСОБА_4, посвідчене державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстроване в реєстрі за №2-85 від 30 січня 2012 року.

В порядку відшкодування судових витрат по справі стягнути в рівних частках з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ЄДРПОУ 19017842), приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» (ЄДРПОУ 32277680) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судових збір в розмірі 107,3 гривень, тобто по 26,83 гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

СуддяФ.Ф. Маймур