Ухвала суду № 29960684, 06.03.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0602/1719/2012 Головуючий у 1-й інст. Михалюк О.П.

Категорія 51 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю, Гансецької І.А.

при секретарі : Валяник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства (ДП) "Кам'янобрідський фаянс" товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) "Поліський фаянс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Кам'янобрідський фаянс" товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський фаянс"

на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 21 січня 2013 року,-

встановила:

У вересні 2012р. ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, просила стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за період затримки розрахунку з 22 лютого 2012р. по 17 вересня 2012р. в сумі 5605,60грн. Зазначала, що з 23.10.2003р. по 10.08.2010р. позивачка працювала у відповідача. Її звільнили з підприємства за ст.40 КЗпП у зв'язку зі скороченням чисельності штату. Згідно рішення Баранівського райсуду Житомирської області від 21.12.2012р., яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача індексацію на заробітну плату в сумі 1011,05грн., компенсацію за несвоєчасно отриману проіндексовану заробітну плату в сумі 330,23грн., виходячи з розрахунку 40,04грн. середньоденної заробітної плати. Під час розгляду справи збільшила розмір позовних вимог і просила стягнути з відповідача на її користь 10041,12грн.

Рішенням Баранівського райсуду Житомирської області від 21.01.2013р. позов частково задоволено. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 9089,08грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.02.2012р. по 21.01.2013р.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Зазначає, що суд не з'ясував, чи мала місце затримка розрахунків, а також наявність чи відсутність вини відповідача. Суд не дав оцінки тій обставині, що на період виникнення спірних правовідносин було порушено провадження у справі про банкрутство ДП „Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ „Поліський фаянс" та відкрито ліквідаційну процедуру, тому відсутня вина відповідача. Також судом не враховано, що після набрання рішенням суду законної сили правовідносини сторін переходять у виконавчу сферу. Ст.117 КЗпП України не передбачає стягнення середнього заробітку за невиконання судових рішень у трудових спорах, тому немає підстав для задоволення позову про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунків при звільненні. Відповідно до зазначеного, виконання грошових зобов'язань здійснюється в порядку черговості на підставі продажу майна банкрута. Зобов'язання перед працівниками боржника - банкрута задовольняються у другу чергу.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити

працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 працювала у відповідача з 23.10.2003р. по 10.08.2010р.

На день звільнення підприємство мало заборгованість по заробітній платі перед позивачкою, що встановлено рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 11.05.2011 року (а.с.3-4).

Оскільки на день звільнення позивачки, з вини відповідача, їй не було виплачено належну заробітну плату, то висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивачки про стягнення середнього заробітку слід визнати правильним.

Такий висновок суду узгоджується з нормами ст.ст.116,117 КЗпП України, рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.117,237-1 цього Кодексу та наявними у справі доказами.

Доводи відповідача про те, що на період виникнення спірних правовідносин було порушено провадження у справі про банкрутство ДП „Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ „Поліський фаянс" і відкрито ліквідаційну процедуру, а тому дані обставини виключають їх вину у затримці проведення розрахунку з позивачкою, є безпідставними.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 18.01.2013 року та ч. 5 ст. 19 цього Закону в редакції від 18.01.2013 року передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За структурою КЗпП України стаття 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VII «Оплата праці» вказаного Кодексу.

Отже, виплата за затримку розрахунку при звільненні пов'язана з трудовими правовідносинами, а тому положення вищевказаного Закону щодо дії мораторію на ці правовідносини не поширюються.

Рішення відповідає вимогам закону та матеріалам справи, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кам'янобрідський фаянс" товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський фаянс" відхилити.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 21 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: