Ухвала суду № 29954696, 14.03.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0614/2833/2012 Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А.О.

Категорія 27 Доповідач Забродський М. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Забродського М.І.

суддів: Трояновської Г.С., Миніч Т.І.

з участю секретаря

судового засідання Ямкової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 22 січня 2013 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі Банк) звернулося до суду із зазначеним позовом та просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30.03.2006 року в сумі 119648,83 грн. вилучити у відповідача та передати в заклад Банку автомобіль ВАЗ 21114, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та звернути стягнення на зазначений предмет застави шляхом продажу цього автомобіля Банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України по Свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дубліката для подальшої реалізації, а також надання Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України.

Просив також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідно до укладеного договору №ZRRWAU00120045 від 30.03.2006 р. ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 46150.00 грн. зі сплатою 15.84% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.03.2011р.

Проте в порушення норм закону та умов договору ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував внаслідок чого станом на 25 липня 2012 р. утворилася заборгованість у розмірі 119648,83 грн.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договром Банк і відповідач 30.06.2006р. уклали договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ 21114, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. Однак в порушення вимог закону та умов договору ОСОБА_2 зобов'язання за договором застави не виконує, предмет застави в заклад Банку не передав.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 22 січня 2013 року позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZRRWAU00120045 від 30.03.2006 р. в сумі 115366,61 грн. звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель 21114, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий універсал - В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу цього автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, за початковою ціною продажу 46150 грн.

Стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» із ОСОБА_2 судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 1148,63 грн.

В решті позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині зменшення розміру заборгованості та відмови в передачі в заклад предмета застави і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу про передачу в заклад предмета застави, свідоцтва про реєстрацію предмета застави, ключів і встановити заборгованість за кредитним договором у розмірі 119 648,83 грн.

Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки не досліджені всі обставини справи.

Зокрема, суд першої інстанції помилково застосував ст. 44 Закону України «Про заставу» при цьому не застосувавши положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 17 Закону України «Про заставу» та окремі статті ЦК України, що регулюють спірні правовідносини.

Районним судом не прийнято до уваги той факт, що відповідачем порушені умови повернення кредитних коштів, а також умов договору застави про надання автомобіля у заклад, Банк обрав передбачений законодавством спосіб захисту про передачу предмета застави в заклад.

Розрахунок заборгованості Банком зроблений у відповідності до умов кредитного договору. Проте суд безпідставно зменшив цей розмір.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 30 березня 2006 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк", яке в подальшому було перейменоване на ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 46150 грн. на придбання автомобіля на термін до 20 березня 2011 року зі сплатою 1.32% на місяць на суму залишку.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем видно, що заборгованість зі сплати кредиту у ОСОБА_2 станом на 25 липня 2012 року становить 119648,83 грн.

Рішенням районного суду від 17 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області від 16 квітня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ЗАТ КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за період з 30 березня 2006 року по 23 жовтня 2008 року.

У своїх поясненнях представник позивача пояснив, що заборгованість зі сплати кредиту виникла у ОСОБА_2 з 24 квітня 2008 року.

Тому суд першої інстанції правильно зменшив цей розмір заборгованості до 4282,22 грн., оскільки з квітня по жовтень 2008 року заборгованості по сплаті кредиту у відповідача не було, що встановлено судовим рішенням від 17 лютого 2009 року і підтверджується копіями квитанцій, які надані ОСОБА_2

Відповідно до ст. 44 Закону України „Про заставу" заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

03 березня 2006 року між ОСОБА_2, як заставодавцем і ЗАТ КБ „ПриватБанк", як заставодержателем в забезпечення кредитного договору укладено договір - застави за умовами якого відповідач передав позивачу придбаний ним за кредитні кошти легковий автомобіль ВАЗ 21114, 2006 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1.

Пунктом 17.10 цього договору передбачено, що у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за кредитним договром, заставодавець зобов'язується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому - передач, що підписується сторонами.

Оскільки ОСОБА_2 не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором він 21 лютого 2013 року передав предмет застави, а саме автомобіль ВАЗ-21114 державний номерний знак НОМЕР_1, представникам позивача для його реалізації в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Виходячи з вищенаведеного рішення районного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 22 січня 2013 року

залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних, і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: