Ухвала суду № 29961717, 06.03.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0616/2795/12 Головуючий у 1-й інст. Заполовська Т.Г.

Категорія 27 Доповідач Худяков А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Худякова А.М.,

суддів Широкової Л.В.,

Снітка С.О.,

при секретарі судового засідання Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Житомирське регіональне управління ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Житомирське регіональне управління ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ«ПриватБанк») звернулось в суд з даним позовом. В обґрунтування позову позивач зазначав, що 31.08.2005 року між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір за умовами якого останній отримав кредит в сумі 205005 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,75% на рік на суму залишку заборгованості строком до 31.08.2020 року, а з ОСОБА_2, був укладений договір поруки.

Посилаючись на те, що позичальник не виконує належним чином умови кредитного договору і взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та не в повному обсязі вносить платежі, позивач в уточнюючій позовній заяві просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитом в сумі 13814 грн.56 коп. та понесені судові витрати.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2012 року позов задоволено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати постановлене рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 556, 651, 1054 ЦК України зобов'язання за договором кредиту повинні виконуватись сторонами відповідно до умов договору, вимог чинного законодавства, звичаїв, ділового обороту.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Кредитор (ПАТ КБ«ПриватБанк») вправі вимагати розірвання договору, сплати основного боргу, процентів та пені у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за договором кредиту.

Виконання зобов'язань забезпечується, в тому числі, неустойкою (штрафом, пенею), якщо це передбачено договором.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ«ПриватБанк» та ОСОБА_3 договору кредиту від 31 серпня 2005 року (а.с.14-16), остання отримала 205005 грн. кредиту, який зобов'язалась погашати рівними частками з виплатою процентів щомісячно. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом, та штрафних санкцій у випадку невиконання зобов'язань боржником та інше.

З ОСОБА_2 та ПАТ КБ«ПриватБанк» був укладений договір поруки (а.с.17).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з ухвали апеляційного суду Житомирської області від 18.10.2012 року (а.с.90-91 ), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язань перед ПАТ КБ«ПриватБанк» не виконали, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 216604 грн.72 коп.

В подальшому на стадії виконавчого провадження квартира, що належала відповідачам була реалізована з прилюдних торгів та продана за 280000 грн.

Вирішуючи спір та встановивши, що з вказаної суми (280000 грн.) ПАТ КБ«ПриватБанк» в першочерговому порядку були перераховані кошти на відповідні рахунки по бухгалтерському обліку банку за борг по кредиту, прострочені відсотки, тощо (а.с.127-133), внаслідок чого не відбулось повного погашення кредиту та відсотків, які продовжувались нараховуватись, а лише зменшився загальний борг (з відсотками) в розмірі 13814 грн.56 коп., а також за відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження добросовісного погашення відповідачами кредиту, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів в солідарному порядку вказаного залишку боргу, а тому обґрунтовано задовольнив позов, навівши відповідні мотиви.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, оскільки спростовуються дослідженими судом доказами. Висновки суду відповідають обставинам справи.

Колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в скарзі, немає.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді