Ухвала суду № 29960293, 27.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 р.

Справа № 1570/3800/2012

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі – Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Югкарт Сервіс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, –

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ТОВ "Югкарт Сервіс" звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень від 07.06.2012 року №0000132300 та №0000142300.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт планової виїзної перевірки №47/15-2/34800537/7 від 03.03.2012 року, у якому податковим органом встановлено, що правочини , укладені позивачем з ТОВ «Арбуз Біз», ТОВ «Гудлайф», ПП «ТАНГРАМ –СВ», ПП «ІНАРБУД» не спричинили реального настання правових наслідків – є нікчемними, а відтак, занижено податок на прибуток на загальну суму 1 095 802 грн., занижено податок на додану вартість, що підлягаю сплаті до бюджету у сумі 1 087 645 грн., порушено положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637. За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.06.2012 року №0000132300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Югкарт Сервіс»по податку на прибуток та №0000142300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Югкарт Сервіс» по податку на додану вартість.

Позивач не погоджувався з висновками перевірки оскільки вважає, що виконання правочину з його контрагентами підтверджується первинними документами, що свідчить про реальне настання правових наслідків за укладеними правочинами.

Також позивач зазначав, що податковий орган дійшов висновку про нікчемність правочинів, посилаючись на фіктивний характер відносин і нереальністю здійснюваних операцій. Однак фіктивність правочинів відповідно до ст. 234 ЦК України встановлюється судом. Крім цього, необхідною умовою нікчемності правочину відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України є його безпосередня спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним. Оскільки рішення суду про визнання правочину фіктивним відсутнє, позиція податкової інспекції не обґрунтована і не може бути визнана доведеною. Відтак, податкові повідомлення –рішення підлягають скасуванню.

Крім того, представник позивача зазначав, що акт та висновки податкового органу ґрунтуються на актах перевірки контрагентів позивача, що не відповідає діючому законодавству.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби від 07.06. 2012 року №0000132300.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби від 07.06. 2012 року №0000142300.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

порушення вимог п.п.2.8 п.2, п.п.3.5 п.3 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637. – чому ППР

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №277111 серії ААВ, товариство з обмеженою відповідальністю «Югкарт Сервіс» зареєстровано 19 грудня 2006 року.

Відповідно до свідоцтва №100328899 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29 грудня 2006 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Югкарт Сервіс» є платником податку на додану вартість.

Згідно з п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

У період з 14.11. 2011 року по 27.02.2012 року відповідно затвердженого плану перевірки проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Югкарт Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07. 2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем складено акт №47/15-2/34800537/7 від 03.03. 2012 року, в висновках якого зазначені наступні порушення:

- п.п.1.32 ст.1, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР та п.п 135.1 п.п 135.2 ст.135 п.п138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 095 802 грн.;

- п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР п.4.3 ст.4, пп.14.1.156, п.14.1, п.198.3 ст.198, пп 198.6 ст.198, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на завищення у сумі 1 087 645 грн.;

- порушення вимог п.п.2.8 п.2, п.п.3.5 п.3 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637.

На підставі вказаного акту перевірки №47/15-2/34800537/7 від 03 березня 2012 року було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення 07 червня 2012 року №0000132300 та від 07 червня 2012 року №0000142300.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав документи.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

Так, в ході судового розгулу встановлено, що 29 квітня 2010 року за №ЮКС/09-04-18, 01 травня 2009 року №АБ/09-05-01, 23 червня 2011 року за №5/05-11 укладені договори поставки, 29 квітня 2010 року за №ЮКС/09-04-18 НП, 01 травня 2009 року №АБ/09-05-01 укладено договір про надання послуг з контрагентами ТОВ «Арбуз Біз» та ТОВ «Гудлайф».

На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем надано первинні документи, однак акт перевірки податкового органу не виявив будь-яких недоліків у первинних документах бухгалтерського обліку позивача. Крім того, укладені угоди не визнані в судовому порядку недійсними та вказані контрагенти ТОВ «Югкарт Сервіс» є діючими суб'єктами господарювання.

Серед іншого, в даному акті вказано про відсутність у TOB «Гудлайф» власних основних фондів, відсутності будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та відповідно на думку перевіряючих угоди, укладенні між TOB «Гудлайф» і покупцями, у тому і TOB «Югкарт Сервіс» є нікчемні.

Проте обставини «нікчемності» таких правочинів спростовуються вказаним вище, тим більш, що податкові накладні, на підставі яких TOB «Югкарт Сервіс» сформовано податковий кредит виписані у липні 2011 року, так і відповідні господарські операції були здійснені саме у липні 2011 року, а акт Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, яким встановлена така «нікчемність» складено у грудні 2011 року.

До того ж, згідно п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 цього Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушеннях вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас, як і підтверджено змістом акту перевірки, у TOB «Югкарт Сервіс» наявні відповідні податкові накладні, виписані TOB «Гудлайф», будь-які недоліки щодо їх форми чи порядку виписки виявлені не були.

Окрім цього TOB «Югкарт Сервіс» у повному обсязі сплатило вказаному контрагенту вартість отриманих товарів, як і податок на додану вартість в її ціні. Більш того, TOB «Гудлайф»у повному обсязі віднесено податок на додану вартість до складу своїх податкових зобов'язань по господарським операціям з TOB «Югкарт Сервіс»та відповідно сплатило його до Державного бюджету України.

Вищезазначене також підтверджується і змістом акту перевірки від 03.03.2012р. №47/15-2/34800537/7, в якому зазначено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено, що контрагентом - постачальником TOB «Гудлайф», до податкових зобов'язань з ПДВ була включена сума ПДВ по покупцю TOB «Югкарт Сервіс».

Таким чином, ТОВ «Югкарт Сервіс» дотримані всі вказані вимоги Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Гудлайф», зокрема сплачено у повному обсязі за отриманий товар, отримано відповідні податкові накладні, вказаними суб'єктами господарювання складені відповідні договори, ати приймання-передачі, видаткові накладні.

Також в акті перевірки від 03.03. 2012 року №47/15-2/34800537/7 зазначено, що у вересні 2010 року в порушення пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв*язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, ТОВ «Югкарт Сервіс»до складу податкового кредиту було включено суми податку на додану вартість по відсутніх на момент перевірки податкових накладних, виписаних ПП «ІНАРБУД»та ПП «ТАНГРАМ-СВ»

Серед іншого вказано, що згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України на дату складання акту перевірки встановлено розбіжність між сумою відображеного ТОВ «Югкарт Сервіс» податкового кредиту та сумами податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПП «ІНАРБУД» та ПП «ТАНГРАМ-СВ».

Вищезазначене спростовано представником позивача під час розгляду справи, наданими податковими накладними, виписаними ПП «ІНАРБУД»та ПП «ТАНГРАМ-СВ»на підставі яких був сформований податковий кредит у вересні 2010 року, однак не були враховані податковим органом під час проведення перевірки.

За змістом п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР податковий кредит –сума , на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітнього періоду, визначена згідно з цим законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього ж Закону передбачено, що податковий кредит звітнього періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги), відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону протягом такого звітнього періоду, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у томі числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основну фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітнього податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітнього податкового періоду.

ТОВ «Югкарт Сервіс» при формуванні податкового кредиту по податковим накладним, виписаним ПП «ІНАРБУД» та ПП «ТАНГРАМ-СВ» виконані і дотримані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», а саме отримані відповідні податкові накладні, які були надані під час перевірки, сплачено вищезазначеним суб'єктам господарювання податок на додану вартість в ціні придбаних товарів, а також відображено вказані операції як в бухгалтерському та і в податковому обліках, у томі числі в реєстрі отриманих податкових накладних і відображені у складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість вересня 2010 року.

Поряд з цим, заперечуючи проти позову, податковий орган не надав доказів правомірності та обґрунтованості своїх дій щодо складання висновків, викладених в акті перевірки №47/15-2/34800537/7 від 03 березня 2012 року, в той час, як положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги податкового органу ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Югкарт Сервіс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року у справі № 1570/3800/2012 – визнати нечинною, провадження у спарві закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі – 04 березня 2013 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян